- За останні роки кількість знищеного поголів'я свиней через АЧС зменшилася двічі
- Кількість випадків АЧС зменшується
- З початку року в Україні зафіксувано вже 138 випадків АЧС
- За три роки втрати від АЧС можуть перевищити 1,2 млн свиней
- В Україні існує велика ймовірність поширення збудника африканської чуми свиней
Боротьба з АЧС продовжується
В Україні продовжують фіксуватися випадки африканської чуми свиней (АЧС), але структура та динаміка поширення цього захворювання суттєво змінилася у порівнянні з попередніми роками, - наголосив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.
Так, з початку 2019 року в Україні було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти). У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на понад 50% (на 58 випадків у порівнянні з 2018 роком).
Загалом за останні три роки маємо таку ситуацію щодо АЧС: 2016 – 91 випадок, 2017 – 163, 2018 – 145, 2019 – 43 випадки.
У результаті проведених заходів з ліквідації захворювання у 2019 році в Україні оздоровлено 23 неблагополучних щодо АЧС пунктів, виявлених в поточному році. Карантин продовжує діяти в 20 неблагополучних пунктах.
Водночас, як наголосив Андрій Жук, у ряді країн світу епізоотична ситуація щодо АЧС набагато складніша.
Візьмімо, наприклад, період за 2017-2019 роки. Загалом за цей час в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС. У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929.
Минулого року вірус сягнув навіть кордонів Китаю (151 випадок), а також Угорщини (985), Бельгії (639) та Болгарії (67). Цьогоріч від цього захворювання страждає економіка В’єтнаму – там зареєстровано аж понад 6 тис. випадків АЧС, також почали фіксувати АЧС у Словаччині (12) і Сербії (4), що свідчить про поширення хвороби на території Європейського континенту.
«Проблема АЧС, що не знає кордонів і не піддається лікуванню, стоїть гостро для багатьох країн світу. І Україна в цьому контексті не є винятком. Але важливо те, що завдяки збільшенню фінансування протиепізоотичних заходів, комплексній роботі з недопущення поширення АЧС, посиленню заходів моніторингу і контролю, які проводяться Службою, ситуацію вдалося стабілізувати. Хоча, звісно, ще потрібно серйозно попрацювати, щоб подолати хворобу», - наголосив Андрій Жук.
Однак, зауважив він, зусилля держави не можуть бути достатніми, якщо самі власники не турбуються про своїх тварин і не забезпечують їм належні умови біобезпеки. Бо саме недотримання елементарних вимог біобезпеки суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами є основною причиною виникнення спалахів АЧС.
«Порушення системи організації біобезпеки та злочинна халатність деяких операторів ринку сприяє рознесенню збудника. Особливо це стосується місць із високою концентрацією сприйнятливого поголів’я – наприклад, великих свинокомплексів», - заявив Андрій Жук.
Він додав, що висновки епізоотичних розслідувань більшості спалахів, які реєструвалися в Україні, свідчать про те, що ця проблема має системний характер, і саме прогалини в організації біобезпеки сільськогосподарських підприємств спричиняють занесення вірусу АЧС на підприємства.
«Держпродспоживслужба у свої роботі приділяє надзвичайно велику увагу питанню побудови ефективних систем біобезпеки в господарствах. Проводиться широка роз’яснювальна робота з населенням, власниками свинокомплексів та профільними асоціаціями, бо це дозволить не лише запобігти поширенню вірусу, але й зберегти бізнес», - зауважив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби. Він наголосив, що в цьому питанні підтримується тісна комунікація з місцевими органами влади, профільними асоціаціями, Державної службою України з надзвичайних ситуацій та Національною поліцією України.
Якщо біобезпека на великих комплексах – це доволі складна система заходів з оцінки та управління ризиками з метою недопущення інфікування тварин (в тому числі і АЧС), то головні принципи біобезпеки для власників домашніх свиней досить прості. Насамперед недопущення контакту здорових тварин із хворими, обов’язкова термічна обробка кормів, недопущення згодовування харчових відходів, використання окремого одягу і дезінфікованого взуття для догляду за твариною, а також належні санітарні умови утримання.
Держпродспоживслужба закликає владу, бізнес та громадян, які утримують свиней або здійснюють діяльність, пов’язану з розведенням, утриманням та реалізацією свиней, бути відповідальними та чітко дотримуватися чинних нормативно-правових актів, зокрема в частині забезпечення біобезпеки на своїх господарствах. Потрібно усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й попередження витоку вірусу та запобігання створенню біологічної загрози для інших господарств та забезпечення біологічної та економічної безпеки держави в цілому.
