Ринок землі: To Be or Not to Be

02 September, Розділ Новини, переглядів 1 685

Протягом року ми, як профільна аграрна асоціація, не отримали жодного запиту від експертів, які вважають себе фахівцями в питаннях ринку землі і, такими собі «сучасними Робін Гудами», які борються за права власників паїв.

Я, як представник середнього аграрного бізнесу, напередодні початку роботи нового українського Парламенту вважаю за необхідне донести кожному громадянину надзвичайну важливість питання відкриття ринку землі.

Аграрний сектор продукує 17% ВВП країни і 40% валютної виручки. Крім власників паїв, які отримують кошти за оренду та аграріїв, які отримують прибутки від виробництва сільськогосподарської продукції, кошти заробляють і підприємства харчової промисловості, і логістичні та транспортні компанії, портові елеватори, супермаркети, маркетингові та піар-агентства, ЗМІ та інші суб’єкти підприємницької діяльності. Всі вищезгадані є платниками податків, з яких фінансують освіту, медицину, армію, пенсії та інше. Тому питання ринку землі стосується кожного громадянина України.

Експерти кажуть

Експерти кажуть, що відкриття ринку землі для іноземців створить конкуренцію і власники паїв зможуть дорожче продати землю. Цікаво, а росіяни — це іноземці? Чи братній народ? Можливо, шановні експерти так пропишуть закон, що росіянам заборонять купувати землю? Тоді потрібно заборонити і фінам, тому що Аркадій Ротенберг, який побудував Кримський міст, має фінський паспорт, а ще й жителям «туманного Альбіону» — багато росіян «розжилися» паспортами Великої Британії. Крім фінів та британців, потрібно заборонити ще й угорцям. Вони теж мають територіальні претензії і роздають паспорти на Закарпатті. Також італійцям та сербам, тому що вони мають дуже гарні стосунки з Путіним та Кремлем. Але ж всі вищевказані країни — члени Європейського Союзу. Тоді необхідно всім забороняти! Чи ми хочемо, щоб нашу землю скупив Путін? Щоб українські аграрії стали найманцями російських олігархів на українській землі? Мабуть, вони всі разом будуть працювати на благо України так, що аграрне ВВП і валютна виручка зросте ще більше. Виходить, що ринок землі — це питання не тільки кожного громадянина, а й питання національної безпеки нашої держави.

Давайте розглянемо Ізраїль. Країна взагалі немає ринку землі — не продає ні сантиметра. Звичайно, можна апелювати до того, що країна у війні, навколо вороги, але ж і в нас йде п’ятий рік війни, і чимало сусідів нас недолюблюють.

Враховуючи, що землю продати можна тільки один раз, ми категорично проти продажу землі іноземцям. Вимагаємо ввести зміни у перший розділ Конституції і заборонити продаж землі іноземцям у бідь-якій формі раз і назавжди. Земля України має належати народу України і крапка!

Експерти кажуть, що мораторій порушує права людини, що це не конституційно. Скажіть, будь ласка, а розпаювання 90-х було справедливим? Чому в Литві, Латвії, Естонії землю повернули колишнім власникам, а в Україні — ні? Вважаю, що людям, які отримали землю надзвичайно пощастило. Звичайно, забирати її назад і шукати власників ніхто не буде, ми не комуністи, але потрібно пам’ятати, що одним громадянам землю дали, а іншим — ні. Причому землю не отримали не тільки жителі міст, але і багато з тих, хто працював у селі.

Експерти кажуть, що агропідприємства наживаються на власниках паїв, платять їм копійчану орендну плату. Орендна плата в Україні, в залежності від якості ґрунту, коливається від 100 до 200 €/га. Орендна плата в Польщі, Латвії, Литві, Естонії — 100-200 €/га. Окрім того, фермер ЄС отримує дотацію, розмір якої в середньому в ЄС сягає 250 €/га, а український аграрій сплачує таку ж орендну плату і нічого не отримує від держави, тому що в бюджеті коштів на держпідтримку немає і не буде, а ті, що є, — йдуть аграрним олігархам. Так хто на кому наживається, шановні експерти? Не потрібно вводити в оману громадян, адже в нас не може бути орендна плата вища, ніж у Польщі.

Експерти кажуть, що порушуються конституційні права громадян. А чому вони мовчки спостерігають за хвилею рейдерства агробізнесу, яка захопила країну? Коли в реєстрах майнових прав, за підтримки Мінюсту, за одну ніч змінюються власники, а потім фермери місяцями доводять, що це їхній тік, елеватор, трактор чи комбайн. Уявіть на секунду, що в таких умовах ми вводимо ринок землі. Тобто земля стає товаром. Уже на другий день землю почнуть переписувати в реєстрі на нових власників, які потім її перепродають, а бабуся в селі про це дізнається за кілька місяців, коли у тої землі з’являться «добросовісні» покупці. Як селяни зможуть себе захистити?

Мораторій на продаж – це єдина причина, чому це все уже не відбувається по всій країні. Тому перед тим, як кричати про негайне введення ринку землі, направте свою енергію на захист права власності на цю землю, оскільки це фундамент правової держави. Новому Парламенту необхідно негайно прийняти у другому читанні антирейдерський законопроект №8921, а також виконати указ президента Зеленського щодо розробки і прийняття закону, який унеможливлює проведення реєстраційних дій — зміну власника від імені нотаріусів і держреєстраторів — без їхнього відома. Експерти щодо цього чомусь мовчать, але сьогодні електронні ключі нотаріусів перехоплюють, від їхнього імені переоформлюють власність на мільйони доларів, а самі нотаріуси та реальні власники дізнаються про це через тижні чи місяці, часто зовсім випадково. Далі прокуратура і поліція має навести порядок, посадити винних, і, перш за все, чиновників із горезвісної «антирейдерської комісії» Мінюсту, яка стала осередком всього рейдерства в Україні. Необхідно дати суспільству чіткий сигнал — злодій буде сидіти у в’язниці, і лише після цього ми можемо говорити про зняття мораторію. Захист права приватної власності є першочерговим.

Експерти кажуть, що ринок землі приведе інвестиції та технології в Україну. Шановні експерти, як тільки ви починаєте говорити про ринок землі, українські аграрії перестають інвестувати в агробізнес. Наприклад, у 2019 році підприємства-учасники Асоціації виробників молока частково зменшили, або і зовсім припинили вкладати кошти в агробізнес. Лише за фінансовими результатами 2019 року, наші 120 підприємств не інвестували 450 млн дол., оскільки з острахом очікують на ринок землі. Вперше за останні десять років ми будемо мати скорочення поголів’я в промисловому секторі і це лише те, що стосується молочної галузі.

Директори компаній з виробництва сільськогосподарської техніки скаржаться на зменшення продажів на 30-40%. Тобто, чим більше ми кричимо про ринок землі, тим менше інвестицій отримуємо. Причина проста — аграрії відкладають гроші на купівлю землі, бо розповіді про доступні кредити для аграріїв це просто балачки, а головний, і подекуди єдиний, інвестор у розвиток українського аграрного виробництва — це сам український аграрій.

Мова йде про мільярди доларів, які недоінвестовані в економіку України через популістичні заяви політиків і експертів, щодо негайного введення ринку землі. Тут питання до пана Данилюка, адже маємо факт підриву економічної безпеки нашої країни. Експерти всім знайомі, цікаво, за які кошти вони працюють? Часом не за рублі?

Щодо технологій. Український агросектор один з найтехнологічніших в світі, а те що до нас «прийдуть технології» — байки в чистому вигляді. Технології ми вже давно купили, а якщо з’являться новіші, то ми їх без проблем втілимо без участі паркетних експертів та іноземних «інвесторів» у нашу землю.

Шановні читачі, ви не подумайте, що ми проти ринку, ми ЗА, але за правилами.

Для початку необхідно передати державні землі громадам. Те, що Гройсман пообіцяв 4 роки тому — навести порядок з геокадастром і проінвентаризувати всі землі сільськогосподарського призначення.
Зупинити рейдерство.
Заборонити продаж землі іноземцям на конституційному рівні.
Знайти фінансовий механізм для дрібного і середнього аграрного бізнесу, запустити пілотні проекти лише для фізосіб і якщо все буде гарно та вигідно для нашої країни – відкривати ринок.

Шановні українці, згадайте 90-ті: пусті прилавки, довжелезні черги, зарослі поля і розвалені колгоспи. Тоді не було експертів, радників, нікому не була потрібна наша земля. Знайшлися українці, які на свій страх і ризик брали кредити і відбудовували агропідприємства. Сьогодні ми повністю забезпечені власною продукцією, ми є одним зі світових лідерів з виробництва продовольства, і все це ми зробили без ринку землі. Хто так активно сьогодні просуває питання ринку землі, кому ми стали поперек горла?

agravery.com