УЗА: Україні потрібні $4,5-8 млрд інвестицій в потужності зберігання зерна

30 September, Розділ Новини, переглядів 3 637

Україна нагально потребує будівництва 300-400 нових технологічних елеваторів рівномірно та справедливо географічно розподілених. Загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток нових потужностей для зберігання та супутньої інфраструктури оцінюється від $4,5 до $8 млрд. Про це йшла мова на бізнес-конференції Української зернової асоціації «Старий vs Новий. Чому будівництво нового елеватору вигідніше ніж ремонт і модернізація старого?» в Києві.

Вже найближчими роками виробництво зернових та олійних культур в Україні сягне 100 млн. тон, а експорт – 70 млн. тон. (минулого 2018/2019 маркетингового року ці показники склали 92 та 54 млн. тон відповідно). Загалом Україна здатна в 1,5-2 рази наростити виробництво (за рахунок росту врожайності культур) та, відповідно, експорт зернових. Проте брак сучасних технологічних зберігальних потужностей (елеваторів) є одним із факторів, що не тільки стримують розвиток потенціалу аграрної галузі, але й можуть послабити позиції України на світовому ринку у виробництві та експорті зернових в найближчому майбутньому.

На сьогодні Україна має близько 40-45 млн. тон потужностей для одночасного зберігання на всіх елеваторах (яких загалом налічується близько 1200), але 70% з них морально та фізично застаріли, тому не відповідають потребам ринку в забезпеченні якості та безпеки зберігання продукції – це підлогові елеватори з мінімальною транспортною інфраструктурою. Більшість з них ще з радянських часів були орієнтовані на внутрішній ринок, невеликі обсяги зберігання та незначну динаміку роботи. Сьогодні тільки 100-150 елеваторів в Україні можуть забезпечити стандарти відповідні потребам ринку. Тому подальше зростання виробництва тільки посилить дефіцит потужностей зберігання в Україні.

За словами директора завода-виробника обладнання для елеваторів ТОВ «Варіант Агро Буд» Олексія Грушко, світовий ринок, який купує українське зерно, встановлює все вищі вимоги до його якості та логістики. Олексій Грушко зазначив, що в старих елеваторах немає можливості контролювати якість зерна, яке зберігається просто насипом, в той час як нові технологічні елеватори дозволяють контролювати якість на всьому ланцюжку – від загрузки, сушки, зберігання, і до вигрузки.

Будівництво нового елеватора є для навколишніх локальних агровиробників певною гарантією можливості зберігання та реалізації свого врожаю. Сьогодні в окремих регіонах України аграрії відмовляються від вирощування зерна через неефективну логістику – відсутність сучасних технологічних елеваторів та маршрутних залізничних станцій – відтак вивезення зерна з цих регіонів коштує дорожче та забирає набагато більше часу аніж з тих, де вже побудовані такі елеватори. До того ж кліматичні та погодні зміни спричинили зміщення виробництва зерна в Україні в північно-західному напрямку, де загалом було мало елеваторів історично. За оцінкою Президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, агровиробники можуть мати до 1 тис. гривень додаткового доходу з 1 га, якщо вони працюють з новим технологічним маршрутним елеватором за рахунок нижчих витрат на логістику.

Сучасні елеватори дають можливість агровиробникам зберігати зерно без втрати якості та реалізувати його в умовах найсприятливішої кон’юнктури ринку і, як наслідок, отримати більший дохід. Адже сьогодні більшість українських виробників продають свій врожай відразу після збору, коли найнижча ціна на ринку, саме через відсутність потужностей зберігання в найближчій окрузі.

Окрім того, за словами Наталії Скуратович, менеджера по роботі з ключовими клієнтами зернового напрямку компанії PETKUS Technologie GmbH, нове технологічне обладнання сучасних елеваторів дозволяє за несприятливих погодних умов нівелювати погіршення якості зібраного зерна за рахунок правильної сушки та контролю умов зберігання.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов переконаний, що виграє той бізнес, який першим сьогодні зверне увагу на нові технології, завтра буде на передовій ринку – буде ефективним та конкурентоздатним. За його словами, автоматизація та IT-технології прискорюють бізнес, і елеватори не можуть бути тут виключенням. За прогнозами Миколи Горбачьова, за 3-4 роки ми побачимо повне оновлення потужностей елеваторів, які займаються відправкою зерна на експорт. Минулого маркетингового року за даними Президента Української зернової асоціації всього 75 маршрутних елеваторів відправили 50% зерна, призначеного до відправки в порти, фактично здійснивши 3-4 обороти за рік.

Варто відзначити, що інвестиції спрямовані на створення нових зберігальних потужностей йдуть не тільки в будівництво самого елеватора, але й розвиток місцевої транспортної та соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць. Так, за оцінкою Олексія Грушко, одне робоче місце на його підприємстві, яке виготовляє обладнання для елеваторів, створює до 12 додаткових робочих місць в суміжних галузях. Тому справедливий розподіл маршрутних станцій та будівництво новітніх елеваторів по всій території України, де вирощується зерно та олійні культури, дасть додатковий поштовх до зростання не тільки доходів місцевих агровиробників, але й доходів громад та розвитку економіки країни загалом.