Аграрний тиждень. Україна
» » Житниця без комори: де Україна буде зберігати зерно
» » Житниця без комори: де Україна буде зберігати зерно

    Житниця без комори: де Україна буде зберігати зерно


    Житниця без комори: де Україна буде зберігати зерно




    Будівництво нових елеваторів в Україні вимагає інвестицій у розмірі $ 5-8 млрд

    Сьогодні Україна – один з провідних світових експортерів зернових. Протягом останніх п’яти років ми експортували 42-43 млн т щорічно, а в сезоні 2018/2019 років цей показник зріс до 54 млн т при сумарному врожаї 92 млн т. Інакше кажучи, ми експортуємо майже 60% врожаю зернових.

    У найближчі роки є всі передумови для нарощування врожаю зернових до 100 млн т і вище, при цьому експорт, як прогнозують експерти АПК, виросте до 70 млн т. Разом з цим на повний зріст постає проблема зберігання врожаю, адже всі наявні в країні елеватори мають сумарну місткість одноразового зберігання 49 млн т.

    Тобто вже зараз потужності одноразового зберігання не встигають за врожаєм, а при подальшому збільшенні виробництва зернових розрив збільшиться ще сильніше. А з урахуванням кліматичних змін останніх років, що призвели до збільшення посівних площ на північному заході України, це означає, що в найближчій перспективі потрібно побудувати кілька сотень нових елеваторів.

    “Україна потребує будівництва додаткових 300-400 елеваторів, що потребують інвестицій в розмірі $ 5-8 млрд”, – вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов

    У 2017-2019 роках кількість елеваторів збільшилась на 7% і сьогодні це 1237 точок зберігання. Сукупно вони забезпечують 49 млн т одноразового зберігання зернових (+ 4% в порівнянні з 2017 роком). При цьому найбільшими можливостями для зберігання мають центральні і південні регіони України: в лідерах значаться Одеська та Полтавська області з потужністю 4,9 і 4,8 млн т відповідно. А ось на сході і півночі країни елеваторів традиційно менше. Наприклад, в Житомирській області ємність елеваторів становить 2,1 млн т, в Житомирській – 1,2 млн.

    Ємність елеваторів по областям України, млн т


    Станом на 2018 рік найбільш розгалуженою мережею елеваторів володіла Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) з ємністю одночасного зберігання 3,8 млн т, а слідом – агрохолдинги “Кернел” (2,8 млн т) і UkrLandFarming (2,7 млн т ). В кінці першої десятки – Tesslagroup (0,8 млн т) і швейцарський трейдер Glencore International (0,7 млн т).

    Проблема нестачі потужностей зберігання ускладнюється тим, що левова частка елеваторів морально і фізично застаріла: вони являють собою склади підлогового зберігання, які не забезпечують якість та безпеку зернових на належному рівні. За даними УЗА, в капітальній реконструкції потребу мають 70% елеваторів, і тільки 100-150 елеваторів можуть забезпечувати зберігання відповідно до запитів ринку.

    “Світовий ринок встановлює все більш високі вимоги до якості зернових і логістики, – зазначає директор компанії “Варіант Агро Буд” – Олексій Грушко. – Насипні елеватори не дозволяють витримувати необхідну якість зберігання в той час як сучасні технологічні елеватори дозволяють контролювати якість на всьому ланцюжку: завантаження , сушіння, зберігання, відвантаження “.

    Крім того, високотехнологічний елеватор виграє у насипного за економічними показниками, дозволяючи вдвічі знизити експлуатаційні витрати на зберігання і енерговитрати і істотно прискорити завантаження вагонів, збільшивши оборотність потужностей.


    Не дивно, що саме такі елеватори працюють з повним завантаженням, здійснюючи три-чотири оберти за сезон. Так, за даними УЗА, в минулому маркетинговому році в Україні 75 маршрутних елеваторів відправили в порти 50% зернових, призначених для експорту.

    Саме в зв’язку з недоліком сучасних елеваторів українські аграрії змушені продавати врожай відразу після збору, в період найменшої ціни, замість того, щоб дочекатися сприятливої кон’юнктури і заробити більше.

    “Високотехнологічне обладнання сучасних елеваторів дозволяє при несприятливих погодних умовах нівелювати погіршення якості зерна за рахунок правильної сушки і контролю умов зберігання”, – відзначає менеджер по роботі з ключовими клієнтами зернового напрямку компанії PETKUS Technologie GmbH – Наталія Скуратович.

    Сукупність усіх цих чинників означає, що у агрохолдингів і трейдерів, по суті, немає вибору: щоб нарощувати експорт і забезпечити якість зерна вони будуть вкладати в будівництво сучасних елеваторів.

    “У найближчі три-чотири роки Україна чекає повне оновлення потужностей елеваторів”, – прогнозує Микола Горбачьов.

    Вадим Добровольський, Delo.ua





    Схожі новини
  • В Україні потужності одноразового зберігання зерна склали 78,3 млн т – Держстат
  • Новини компаній: «Аскет Шиппінг» збільшила потужності зберігання до 100 тис. тонн
  • Недобре бажана погода
  • Ще один елеватор
  • Інвестиції у розвиток

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Житниця без комори: де Україна буде зберігати зерно


Житниця без комори: де Україна буде зберігати зерно




Будівництво нових елеваторів в Україні вимагає інвестицій у розмірі $ 5-8 млрд

Сьогодні Україна – один з провідних світових експортерів зернових. Протягом останніх п’яти років ми експортували 42-43 млн т щорічно, а в сезоні 2018/2019 років цей показник зріс до 54 млн т при сумарному врожаї 92 млн т. Інакше кажучи, ми експортуємо майже 60% врожаю зернових.

У найближчі роки є всі передумови для нарощування врожаю зернових до 100 млн т і вище, при цьому експорт, як прогнозують експерти АПК, виросте до 70 млн т. Разом з цим на повний зріст постає проблема зберігання врожаю, адже всі наявні в країні елеватори мають сумарну місткість одноразового зберігання 49 млн т.

Тобто вже зараз потужності одноразового зберігання не встигають за врожаєм, а при подальшому збільшенні виробництва зернових розрив збільшиться ще сильніше. А з урахуванням кліматичних змін останніх років, що призвели до збільшення посівних площ на північному заході України, це означає, що в найближчій перспективі потрібно побудувати кілька сотень нових елеваторів.

“Україна потребує будівництва додаткових 300-400 елеваторів, що потребують інвестицій в розмірі $ 5-8 млрд”, – вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов

У 2017-2019 роках кількість елеваторів збільшилась на 7% і сьогодні це 1237 точок зберігання. Сукупно вони забезпечують 49 млн т одноразового зберігання зернових (+ 4% в порівнянні з 2017 роком). При цьому найбільшими можливостями для зберігання мають центральні і південні регіони України: в лідерах значаться Одеська та Полтавська області з потужністю 4,9 і 4,8 млн т відповідно. А ось на сході і півночі країни елеваторів традиційно менше. Наприклад, в Житомирській області ємність елеваторів становить 2,1 млн т, в Житомирській – 1,2 млн.

Ємність елеваторів по областям України, млн т


Станом на 2018 рік найбільш розгалуженою мережею елеваторів володіла Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) з ємністю одночасного зберігання 3,8 млн т, а слідом – агрохолдинги “Кернел” (2,8 млн т) і UkrLandFarming (2,7 млн т ). В кінці першої десятки – Tesslagroup (0,8 млн т) і швейцарський трейдер Glencore International (0,7 млн т).

Проблема нестачі потужностей зберігання ускладнюється тим, що левова частка елеваторів морально і фізично застаріла: вони являють собою склади підлогового зберігання, які не забезпечують якість та безпеку зернових на належному рівні. За даними УЗА, в капітальній реконструкції потребу мають 70% елеваторів, і тільки 100-150 елеваторів можуть забезпечувати зберігання відповідно до запитів ринку.

“Світовий ринок встановлює все більш високі вимоги до якості зернових і логістики, – зазначає директор компанії “Варіант Агро Буд” – Олексій Грушко. – Насипні елеватори не дозволяють витримувати необхідну якість зберігання в той час як сучасні технологічні елеватори дозволяють контролювати якість на всьому ланцюжку: завантаження , сушіння, зберігання, відвантаження “.

Крім того, високотехнологічний елеватор виграє у насипного за економічними показниками, дозволяючи вдвічі знизити експлуатаційні витрати на зберігання і енерговитрати і істотно прискорити завантаження вагонів, збільшивши оборотність потужностей.


Не дивно, що саме такі елеватори працюють з повним завантаженням, здійснюючи три-чотири оберти за сезон. Так, за даними УЗА, в минулому маркетинговому році в Україні 75 маршрутних елеваторів відправили в порти 50% зернових, призначених для експорту.

Саме в зв’язку з недоліком сучасних елеваторів українські аграрії змушені продавати врожай відразу після збору, в період найменшої ціни, замість того, щоб дочекатися сприятливої кон’юнктури і заробити більше.

“Високотехнологічне обладнання сучасних елеваторів дозволяє при несприятливих погодних умовах нівелювати погіршення якості зерна за рахунок правильної сушки і контролю умов зберігання”, – відзначає менеджер по роботі з ключовими клієнтами зернового напрямку компанії PETKUS Technologie GmbH – Наталія Скуратович.

Сукупність усіх цих чинників означає, що у агрохолдингів і трейдерів, по суті, немає вибору: щоб нарощувати експорт і забезпечити якість зерна вони будуть вкладати в будівництво сучасних елеваторів.

“У найближчі три-чотири роки Україна чекає повне оновлення потужностей елеваторів”, – прогнозує Микола Горбачьов.

Вадим Добровольський, Delo.ua





Схожі новини
  • В Україні потужності одноразового зберігання зерна склали 78,3 млн т – Держстат
  • Новини компаній: «Аскет Шиппінг» збільшила потужності зберігання до 100 тис. тонн
  • Недобре бажана погода
  • Ще один елеватор
  • Інвестиції у розвиток

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.