Сергій Феофілов про підсумки минулого аграрного року України та очікування на наступний2020 роки

В кінці 2019 року ми звернулися з питаннями про підсумки минулого року для аграрного сектору України і очікуваннях на майбутній 2020 рік до генерального директора УкрАгроКонсалт Сергія Феофілова.

– Що Ви очікуєте від нового 2020 роки?

– Рік буде не найпростішим. Цілком очікуваним є посилення конкуренції на багатьох ринках для українських товарів. Потрібно буде захищати і розширювати зайняті українським зерном позиції на ринках Азії і Африки, а також конкурувати з російською соняшниковою олією на ринках Індії та Китаю. Вирішення цих завдань спирається на стабільне зростання аграрного виробництва України.

Я очікую, звичайно ж, відновлення роботи Міністерства сільського господарства України, як окремої структурної одиниці під будь-якою іншою назвою – міністерство аграрної політики або міністерство аграрного сектору. Для аграрної країни наявність такого урядового органу важливо з усіх точок зору.

Але найцікавіше відбуватиметься навколо ринку землі. У новому році повинні прояснитися правила гри на цьому ринку, що вкрай важливо.

Земля не є щось створене руками людськими, землю неможливо виготовити, тому необхідно забезпечити рух ділянок землі до найефективнішого господаря. Причому я розумію ефективність як комплексне поняття – тобто збереження якості землі в довгостроковому періоді, в ідеалі – назавжди. Новий закон про землю зобов’язаний утримувати, перш за все, критерії визначення ефективності землекористування, включаючи соціальні взаємини, і все що випливає з цих оцінок подальші законні дії. А хто буде цим землекористувачем – це вже вторинне питання. На жаль, в даний час всі списи ламаються по незначним аспектам земельних відносин, і я, звичайно ж, очікую звернення до основополаючих  сторін регулювання руху земельних ділянок.

– Сергію Леонідовичу, які досягнення аграрного сектору України в 2019 році Вам би хотілось відзначити?

– Цікавим і значущим моментом мені здається зростання експортної виручки. Тільки за перші три квартали 2019 року експорт трьох основних зернових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) приніс в Україну валюту на суму 6,8 млрд доларів, що на 43% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Україна в минулому році збільшила відвантаження пшениці на ринки Азії та Африки, а також кукурудзи в Європу та до Китаю, поставила новий рекорд експорту соняшникової олії.

Але потрібно враховувати, що з продукції агросектора основу експорту, як і раніше, становить зерно і сира олія. Більш того, наш аналіз показує, що фізичні обсяги експорту зростають набагато швидше в порівнянні зі збільшенням валютної виручки. Україна по суті залишається величезним давальчим  цехом, оскільки сюди вливаються МТР, заготовлена зернова і олійна сировина, яка потім переробляється в інших країнах, де і залишається основна маржа. Так, про необхідність подолання такої ситуації багато говориться, але реально все ще мало робиться. Зміни можливі за підтримки вітчизняної переробної промисловості, просуванні українського національного торгового бренду.

– У попередні роки найслабшою ланкою зернового ланцюга визначалась логістика. Чи є які-небудь зрушення в цій сфері?

– Поліпшення ситуації очевидні. Трейдери купують зерновози, і за один 2019 рік приватний парк зерновозів подвоївся, завдяки чому гострий дефіцит вагонів був подоланий. Помітні також успіхи в річкових перевезеннях, оскільки зернових вантажів по річці було перевезено майже вдвічі більше, ніж в 2018. З огляду на стабільний експортний попит на українське зерно, життєво необхідно подальший розвиток внутрішньої логістики, адже відкрилися нові проблеми. Наприклад, ефективність залізничних перевезень падає внаслідок нестачі тяги, хоча питання з вагонами здавалося нерозв’язним ще в 2018 році.

– У глобальній бізнес-сфері, напевно, найбільш обговорюваним питанням була торгова війна США-Китай. А на Україні ця ситуація як відбилася?

– Так. Вплив присутній, але був швидше непрямим, не слід переоцінювати його значення. Війна призвела до зміни набагато більш ємних торгових потоків. Китай більше купує сою, шрот і м’ясо не американського, альтернативного, походження. А Україна свої аналогічні товари традиційно продає в інших напрямках. Подальше відкриття ринку Китаю, так і інших перспективних ринків, вимагає узгодження сертифікатів, стабільності торговельних зв’язків, бездоганної репутації, величезної роботи.

– Минулий 2019 був ювілейним для компанії – УкрАгроКонсалт на ринку вже 25 років. Чим він відрізнявся?

– Для УкрАгроКонсалт 2019 рік був успішним, ми підвищили ефективність компанії, відкрили для себе нових споживачів, виграли цілий ряд тендерів від маститих міжнародних компаній і організацій.

Звичайно, успіх УкрАгроКонсалт багато в чому залежить від розвитку аграрного сектору Причорноморського регіону. На тлі макроекономічної стабілізації зростає увага до регіону інвесторів. У 2019 ми відзначали явно виражене зростання інтересу до досліджень з боку компаній, які мають на меті краще розуміння інвестиційного клімату.

Пріоритетні позиції України в певних сферах все більше визнаються світовими гравцями. А для УкрАгроКонсалт прихід нових гравців на український ринок означає появу нових клієнтів і реалізацію нових проектів.

УкрАгроКонсалт

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.