Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Новини»Сергій Феофілов про підсумки минулого аграрного року України та очікування на наступний2020 роки
АТУ»Новини»Сергій Феофілов про підсумки минулого аграрного року України та очікування на наступний2020 роки

    Сергій Феофілов про підсумки минулого аграрного року України та очікування на наступний2020 роки






    В кінці 2019 року ми звернулися з питаннями про підсумки минулого року для аграрного сектору України і очікуваннях на майбутній 2020 рік до генерального директора УкрАгроКонсалт Сергія Феофілова.

    – Що Ви очікуєте від нового 2020 роки?

    – Рік буде не найпростішим. Цілком очікуваним є посилення конкуренції на багатьох ринках для українських товарів. Потрібно буде захищати і розширювати зайняті українським зерном позиції на ринках Азії і Африки, а також конкурувати з російською соняшниковою олією на ринках Індії та Китаю. Вирішення цих завдань спирається на стабільне зростання аграрного виробництва України.

    Я очікую, звичайно ж, відновлення роботи Міністерства сільського господарства України, як окремої структурної одиниці під будь-якою іншою назвою – міністерство аграрної політики або міністерство аграрного сектору. Для аграрної країни наявність такого урядового органу важливо з усіх точок зору.

    Але найцікавіше відбуватиметься навколо ринку землі. У новому році повинні прояснитися правила гри на цьому ринку, що вкрай важливо.

    Земля не є щось створене руками людськими, землю неможливо виготовити, тому необхідно забезпечити рух ділянок землі до найефективнішого господаря. Причому я розумію ефективність як комплексне поняття – тобто збереження якості землі в довгостроковому періоді, в ідеалі – назавжди. Новий закон про землю зобов’язаний утримувати, перш за все, критерії визначення ефективності землекористування, включаючи соціальні взаємини, і все що випливає з цих оцінок подальші законні дії. А хто буде цим землекористувачем – це вже вторинне питання. На жаль, в даний час всі списи ламаються по незначним аспектам земельних відносин, і я, звичайно ж, очікую звернення до основополаючих  сторін регулювання руху земельних ділянок.

    – Сергію Леонідовичу, які досягнення аграрного сектору України в 2019 році Вам би хотілось відзначити?

    – Цікавим і значущим моментом мені здається зростання експортної виручки. Тільки за перші три квартали 2019 року експорт трьох основних зернових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) приніс в Україну валюту на суму 6,8 млрд доларів, що на 43% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Україна в минулому році збільшила відвантаження пшениці на ринки Азії та Африки, а також кукурудзи в Європу та до Китаю, поставила новий рекорд експорту соняшникової олії.

    Але потрібно враховувати, що з продукції агросектора основу експорту, як і раніше, становить зерно і сира олія. Більш того, наш аналіз показує, що фізичні обсяги експорту зростають набагато швидше в порівнянні зі збільшенням валютної виручки. Україна по суті залишається величезним давальчим  цехом, оскільки сюди вливаються МТР, заготовлена зернова і олійна сировина, яка потім переробляється в інших країнах, де і залишається основна маржа. Так, про необхідність подолання такої ситуації багато говориться, але реально все ще мало робиться. Зміни можливі за підтримки вітчизняної переробної промисловості, просуванні українського національного торгового бренду.

    – У попередні роки найслабшою ланкою зернового ланцюга визначалась логістика. Чи є які-небудь зрушення в цій сфері?

    – Поліпшення ситуації очевидні. Трейдери купують зерновози, і за один 2019 рік приватний парк зерновозів подвоївся, завдяки чому гострий дефіцит вагонів був подоланий. Помітні також успіхи в річкових перевезеннях, оскільки зернових вантажів по річці було перевезено майже вдвічі більше, ніж в 2018. З огляду на стабільний експортний попит на українське зерно, життєво необхідно подальший розвиток внутрішньої логістики, адже відкрилися нові проблеми. Наприклад, ефективність залізничних перевезень падає внаслідок нестачі тяги, хоча питання з вагонами здавалося нерозв’язним ще в 2018 році.

    – У глобальній бізнес-сфері, напевно, найбільш обговорюваним питанням була торгова війна США-Китай. А на Україні ця ситуація як відбилася?

    – Так. Вплив присутній, але був швидше непрямим, не слід переоцінювати його значення. Війна призвела до зміни набагато більш ємних торгових потоків. Китай більше купує сою, шрот і м’ясо не американського, альтернативного, походження. А Україна свої аналогічні товари традиційно продає в інших напрямках. Подальше відкриття ринку Китаю, так і інших перспективних ринків, вимагає узгодження сертифікатів, стабільності торговельних зв’язків, бездоганної репутації, величезної роботи.

    – Минулий 2019 був ювілейним для компанії – УкрАгроКонсалт на ринку вже 25 років. Чим він відрізнявся?

    – Для УкрАгроКонсалт 2019 рік був успішним, ми підвищили ефективність компанії, відкрили для себе нових споживачів, виграли цілий ряд тендерів від маститих міжнародних компаній і організацій.

    Звичайно, успіх УкрАгроКонсалт багато в чому залежить від розвитку аграрного сектору Причорноморського регіону. На тлі макроекономічної стабілізації зростає увага до регіону інвесторів. У 2019 ми відзначали явно виражене зростання інтересу до досліджень з боку компаній, які мають на меті краще розуміння інвестиційного клімату.

    Пріоритетні позиції України в певних сферах все більше визнаються світовими гравцями. А для УкрАгроКонсалт прихід нових гравців на український ринок означає появу нових клієнтів і реалізацію нових проектів.

    УкрАгроКонсалт





    Схожі новини
  • Міністерство аграрної політики запрошує журналістів на колегію
  • Громадська рада схвалила Стратегію розвитку аграрного сектору економіки до 2020 року
  • Виробництво агропродукції в Україні зростає
  • ЄС допоможе Україні в імплементації стратегії розвитку сільського господарства
  • Про Всеукраїнське зібрання вчених економістів-аграріїв в формі засідання Науково-експертної ради Мінагрополітики України

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сергій Феофілов про підсумки минулого аграрного року України та очікування на наступний2020 роки

17 грудень, Розділ Новини, переглядів 2 207





В кінці 2019 року ми звернулися з питаннями про підсумки минулого року для аграрного сектору України і очікуваннях на майбутній 2020 рік до генерального директора УкрАгроКонсалт Сергія Феофілова.

– Що Ви очікуєте від нового 2020 роки?

– Рік буде не найпростішим. Цілком очікуваним є посилення конкуренції на багатьох ринках для українських товарів. Потрібно буде захищати і розширювати зайняті українським зерном позиції на ринках Азії і Африки, а також конкурувати з російською соняшниковою олією на ринках Індії та Китаю. Вирішення цих завдань спирається на стабільне зростання аграрного виробництва України.

Я очікую, звичайно ж, відновлення роботи Міністерства сільського господарства України, як окремої структурної одиниці під будь-якою іншою назвою – міністерство аграрної політики або міністерство аграрного сектору. Для аграрної країни наявність такого урядового органу важливо з усіх точок зору.

Але найцікавіше відбуватиметься навколо ринку землі. У новому році повинні прояснитися правила гри на цьому ринку, що вкрай важливо.

Земля не є щось створене руками людськими, землю неможливо виготовити, тому необхідно забезпечити рух ділянок землі до найефективнішого господаря. Причому я розумію ефективність як комплексне поняття – тобто збереження якості землі в довгостроковому періоді, в ідеалі – назавжди. Новий закон про землю зобов’язаний утримувати, перш за все, критерії визначення ефективності землекористування, включаючи соціальні взаємини, і все що випливає з цих оцінок подальші законні дії. А хто буде цим землекористувачем – це вже вторинне питання. На жаль, в даний час всі списи ламаються по незначним аспектам земельних відносин, і я, звичайно ж, очікую звернення до основополаючих  сторін регулювання руху земельних ділянок.

– Сергію Леонідовичу, які досягнення аграрного сектору України в 2019 році Вам би хотілось відзначити?

– Цікавим і значущим моментом мені здається зростання експортної виручки. Тільки за перші три квартали 2019 року експорт трьох основних зернових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) приніс в Україну валюту на суму 6,8 млрд доларів, що на 43% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Україна в минулому році збільшила відвантаження пшениці на ринки Азії та Африки, а також кукурудзи в Європу та до Китаю, поставила новий рекорд експорту соняшникової олії.

Але потрібно враховувати, що з продукції агросектора основу експорту, як і раніше, становить зерно і сира олія. Більш того, наш аналіз показує, що фізичні обсяги експорту зростають набагато швидше в порівнянні зі збільшенням валютної виручки. Україна по суті залишається величезним давальчим  цехом, оскільки сюди вливаються МТР, заготовлена зернова і олійна сировина, яка потім переробляється в інших країнах, де і залишається основна маржа. Так, про необхідність подолання такої ситуації багато говориться, але реально все ще мало робиться. Зміни можливі за підтримки вітчизняної переробної промисловості, просуванні українського національного торгового бренду.

– У попередні роки найслабшою ланкою зернового ланцюга визначалась логістика. Чи є які-небудь зрушення в цій сфері?

– Поліпшення ситуації очевидні. Трейдери купують зерновози, і за один 2019 рік приватний парк зерновозів подвоївся, завдяки чому гострий дефіцит вагонів був подоланий. Помітні також успіхи в річкових перевезеннях, оскільки зернових вантажів по річці було перевезено майже вдвічі більше, ніж в 2018. З огляду на стабільний експортний попит на українське зерно, життєво необхідно подальший розвиток внутрішньої логістики, адже відкрилися нові проблеми. Наприклад, ефективність залізничних перевезень падає внаслідок нестачі тяги, хоча питання з вагонами здавалося нерозв’язним ще в 2018 році.

– У глобальній бізнес-сфері, напевно, найбільш обговорюваним питанням була торгова війна США-Китай. А на Україні ця ситуація як відбилася?

– Так. Вплив присутній, але був швидше непрямим, не слід переоцінювати його значення. Війна призвела до зміни набагато більш ємних торгових потоків. Китай більше купує сою, шрот і м’ясо не американського, альтернативного, походження. А Україна свої аналогічні товари традиційно продає в інших напрямках. Подальше відкриття ринку Китаю, так і інших перспективних ринків, вимагає узгодження сертифікатів, стабільності торговельних зв’язків, бездоганної репутації, величезної роботи.

– Минулий 2019 був ювілейним для компанії – УкрАгроКонсалт на ринку вже 25 років. Чим він відрізнявся?

– Для УкрАгроКонсалт 2019 рік був успішним, ми підвищили ефективність компанії, відкрили для себе нових споживачів, виграли цілий ряд тендерів від маститих міжнародних компаній і організацій.

Звичайно, успіх УкрАгроКонсалт багато в чому залежить від розвитку аграрного сектору Причорноморського регіону. На тлі макроекономічної стабілізації зростає увага до регіону інвесторів. У 2019 ми відзначали явно виражене зростання інтересу до досліджень з боку компаній, які мають на меті краще розуміння інвестиційного клімату.

Пріоритетні позиції України в певних сферах все більше визнаються світовими гравцями. А для УкрАгроКонсалт прихід нових гравців на український ринок означає появу нових клієнтів і реалізацію нових проектів.

УкрАгроКонсалт





Схожі новини
  • Міністерство аграрної політики запрошує журналістів на колегію
  • Громадська рада схвалила Стратегію розвитку аграрного сектору економіки до 2020 року
  • Виробництво агропродукції в Україні зростає
  • ЄС допоможе Україні в імплементації стратегії розвитку сільського господарства
  • Про Всеукраїнське зібрання вчених економістів-аграріїв в формі засідання Науково-експертної ради Мінагрополітики України

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.