- Премія Елеватор року
- «Україна має потенціал в 120 млн т виробництва зерна» – Леонід Козаченко
- Елеваторні можливості: чи продовжать аграрії будувати нові потужності
- Другий Форум "Елеватор-2020"
- Kernel ввів в експлуатацію елеватор у Черкаській області
ЕЛЕВАТОР-2020: РАЦІОНАЛЬНЕ ЗЕРНО
24 січня 2020 року в Києві відбувся наймасштабніший в Україні форум, присвячений елеваторній галузі, — «Елеватор-2020». Головним організатором заходу виступила Група компаній «ПроАгро Груп», а співорганізатором — Українська зернова асоціація.
З кожним роком завдання зберігання та логістики зерна стає дедалі важливішим з огляду на зростання валового збору зерна в Україні. У розвитку галузі зацікавлені всі: агровиробники, влада, зернотрейдери, машинобудівники та перевізники. Саме тому розподілена на дві окремі панелі програма форуму «Елеватор-2020» цьогоріч виявилася особливо насиченою та цікавою. Відчувалося, що тут вирішуються по-справжньому важливі нагальні питання. Адже стрімкий розвиток валового виробництва зерна та вдосконалення технологій в рослинництві змушує спонукає динамічно розвиватися елеваторну інфраструктуру та логістику. Мова йде як про абсолютні, так і якісні показники. Саме тому «Елеватор-2020» привернув увагу понад 500 учасників із різних регіонів України, котрі представляють найбільші зернозберігаючі, рослинницькі, виробничі та трейдерські компанії на ринку.
Модераторами та ключовими спікерами форуму «Елеватор-2020» виступили відомі фахівці галузі. Загалом вони сходилися у власних оцінках її розвитку. І фактично були одностайні у тому, що елеваторне господарство України потребує подальшого стрімкого розвитку. Так, президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов зауважив, що в Україні залишається відсотків 70 ще радянських елеваторів. А, отже, є над чим працювати у плані модернізації та технологічного розвитку цих потужностей.
Також Микола Горбачьов звернув увагу на непропорційно високу частку залізничних перевезень зерна. Сьогодні залізницею по Україні транспортується 70% вирощеного врожаю. Натомість, скажімо, у Франції цей показник не перевищує 10%.
У свою чергу почесний президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко наголосив на тому, що попри стрімкі темпи будівництва нових елеваторів Україна гостро потребує додаткових інвестицій у галузь.
— Сьогодні українські елеватори мають загальний обсяг одночасного зберігання трохи більш ніж 50 млн т. Через рік-два ця цифра сягне 100 млн т, а загалом наш потенціал становить 130–140 млн т. Тому у найближчі 10-15 років нам потрібно буде добудувати елеваторів на 30 млн т одночасного зберігання. Щодо портових терміналів, то тут доведеться додати близько 5 млн т одночасного зберігання, — відзначив Леонід Козаченко.
«ЕЛЕВАТОР-2020». ВЛАДА
У роботі форуму «Елеватор-2020» взяв участь заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький. На його думку, учасники зернового ринку повинні перейти до середньострокового планування експорту зерна впродовж року. Це дасть змогу врівноважити навантаження на залізничних перевізників.
— Постійно відчувається історично сформований перекіс у структурі та логістиці поставок зерна. У 2019/2020 маркетинговому році на експорт очікується 53–55 млн т зерна, а за перші пів року вже експортовано 35 млн т. Тобто велике навантаження йде на перше півріччя. Воно відчувається і в логістиці, і в усьому, — прокоментував чиновник.
Зі зрозумілих причин особлива увага учасників форуму «Елеватор-2020» була прикута до виступу директора з розвитку бізнесу «Укрзалізниці» Андрія Рязанцева. Адже, незважаючи на черговий досягнутий рекорд обсягів перевезення зернових вантажів залізничниками, ситуація в галузі лишається непростою.
— Минулого року ми з вами спільно отримали рекордний показник перевезень у кількості майже 41 млн т, і щомісячні перевезення (з часів незалежності України) — до 4 млн т на місяць. І це не межа. З’явився значний сегмент графікових перевезень. Ця нова модель базується на маршрутних елеваторах і станціях. І саме ці маршрутні відправки стали ключем для зростання майже на 20% загального обсягу перевезень. Вже майже 36% зерна перевозиться маршрутами. На кінець 2019 року 192 станції одержали такий статус. Саме вони забезпечують більшість обсягів навантаження і перевезень зернової продукції, — наголосив Андрій Рязанцев.
«ЕЛЕВАТОР-2020». ГРАВЦІ РИНКУ
Звісно, значну частину ділової програми форуму «Елеватор-2020» було присвячено аналізу роботи та досягнень провідних зернозберігаючих підприємств галузі. Зі своїми доповідями виступили представники найбільших гравців ринку України.
Так, технічний директор Білозаводського елеватора Сергій Щербань вважає, що майбутнє за гігантськими максимально технологічно розвиненими зерносховищами. При цьому на контролі повинна бути кожна копійка і кожна секунда робочого часу.
— Ми, наприклад, порахували, що на кожному переміщенні втрачаємо на 1 т соняшника $5–7. Відповідно, вжили заходів для того, щоб партії соняшника переміщувалися максимально раціонально. Елеватор — це не просто якісне залізо. Це максимальна технологічність. Цього року ми збираємося придбати фотосепаратор, аби мати змогу сортувати зерно будь-якої якості, — розповів він.
Виконавчий директор «Астарта-Київ» Валерій Соколенко повідомив, що у 2019 році потужності зберігання компанії досягли 550 000 т зерна. Компанія розпочала широкомасштабне будівництво зерносховищ у 2014-му, спорудивши два елеватори у Вінницькій та Хмельницькій областях сумарною потужністю 100 000 т. Після того було зведено три елеватори у Полтавській області, а вже у 2019 році — флагманський Семенівський елеватор, а також придбано Красилівський елеватор. Загальна сума інвестицій у зерносховища компанії «Астарта-Київ» сягнула $71 млн. Також минулого року компанія придбала 200 вагонів-зерновозів.
Директор найбільшого в Європі елеватора потужністю 488 000 т, що належить компанії «Агротермінал Констракшин» («Укрлендфармінг»), Оксана Васильченко, розповіла про досвід компанії щодо оптимізації управління таким масштабним об’єктом. На її думку, майбутнє великих зерносховищ — за цілковитою автоматизацією всіх виробничих процесів.
Комерційний директор Grain Alliance Таїр Мусаєв поділився досвідом компанії щодо впровадження теплогенераторів на твердому паливі для сушіння зерна. Нині на альтернативному паливі працює низка зерносушарок на двох елеваторах. Це дає змогу заощаджувати не менш ніж 24% витрат. У найближчих планах компанії — встановити на Ніжинському елеваторі твердопаливний теплогенератор на 12 мВт та зерносушарку продуктивністю 1600 т зерна на добу.
На думку заступника генерального директора з логістики компанії «Нібулон» Сергія Калкутіна, розвиток елеваторних потужностей в Україні на голову вищий у порівнянні з логістичною інфраструктурою.
— Вже в найближчому майбутньому нам потрібно буде експортувати до 80 млн т зерна. До цього слід підготуватися належним чином. Чим більша частка врожаю транспортуватиметься залізницею, тим нижчим буде навантаження на наші дороги, — вважає Сергій Калкутін.
Разом з тим представник «Нібулон» переконаний у тому, що істотно полегшити навантаження на логістичну інфраструктуру України зможе розвиток річкових перевезень.
— Ресурс Дніпра в масштабах країни — унікальний. Було б нерозумно його не використовувати, — наголосив Сергій Калкутін.
Фахівець розповів, що сьогодні флот із 78 річкових суден «Нібулон» спроможний перевозити 3,8 млн т зерна. У найближчих планах — показник 5 млн т. Усього ж Дніпром сьогодні транспортується до 12 млн т різноманітних вантажів. І потенціал цієї важливої річкової магістралі далеко не вичерпаний.
Цікаво, що нині компанія «Нібулон» досягла, без перебільшення, справжньої досконалості у побудові річкових елеваторних терміналів.
— Сьогодні ми можемо збудувати такий об’єкт усього лише за три місяці. Запрошуємо всіх бажаючих оглянути вже реалізовані проєкти, — запропонував Сергій Калкутін.
Керівник відділу аналітики та планування Kernel Ігор Оленюк представляє одного з найбільших гравців на ринку зерна не лише України, але й усієї Східної Європи. Валова врожайність на полях агрохолдингу сягає 3,3 млн т зерна. При цьому Kernel експортує понад 8 млн т збіжжя.
— Наша мета, яку ми наразі реалізовуємо, — максимальна оптимізація всіх процесів, пов’язаних зі зберіганням та логістикою зерна. Зокрема, це автоматичне генерування оптимальних маршрутів руху транспорту. Потрібно вміти працювати з наявними даними, використовуючи для цього спеціальне комп’ютерне забезпечення, — наголосив Ігор Оленюк.
За його словами, в агрохолдингу Kernel оптимізовано маршрути кожної партії збіжжя буквально від поля до порту. Слід враховувати, що земельний банк компанії становить 530 000 га, які розподіляються на 9500 полів. Звісно, що ефективно з такими масштабами можна працювати винятково із залученням сучасних цифрових рішень.
— Контроль усіх процесів починається з правильного планування. В онлайні консолідується інформація, на підставі якої генеруються оптимальні рішення. Відповідно, синхронізується робота усіх відділів. Завдяки такому підходу нам вдалося заощадити лише по одному маршрутному елеватору за сезон $452 000, — розповів фахівець.
Важливо, що, за словами Ігоря Оленюка, система планування маршрутів може враховувати як залізничний, так і річковий спосіб перевезення. Останній виходить дешевшим приблизно на $20/т.
«ЕЛЕВАТОР-2020». ВИРОБНИКИ
Комерційний директор групи компаній «Зернова Столиця» Віталій Галич детально охарактеризував становище на ринку зернової інфраструктури та логістики.
— Потенціал ринку будівництва зернових терміналів досяг свого максимального рівня, при цьому великі агрохолдинги, особливо ті, що мають іноземні інвестиції, все ще розглядають можливість будівництва нових зернових терміналів, щоб повністю замкнути цикл виробництва й поставки сільськогосподарської продукції в рамках свого бізнесу. До 2021 року максимальна потенційна потужність перевалки зернових всіма терміналами сягне 96 млн т на рік, з яких тільки 54 млн т задіяні при експорті у 2018/2019 маркетинговому році. Очевидний профіцит перевалочних потужностей зернових терміналів змушує операторів максимально знижувати вартість своїх послуг. В умовах такої самої конкуренції вартість перевалки 1 т зерна на терміналі знизилася з $25 (2010 рік) до $8–10».
Віталій Галич наголосив на тому, що елеватор повинен працювати 24 години на добу впродовж 365 днів на рік. Передусім це залежить від якості та ефективності обладнання, і, на його думку, виробник повинен нести цілковиту відповідальність за нього. Як приклад він навів досвід роботи на ринку групи компаній «Зернова Столиця», що виготовляє максимально широкий спектр обладнання для оснащення елеваторних об’єктів.
Голова правління Хорольського механічного заводу Михайло Міщенко детально розповів про динамічні темпи розвитку підприємства. Сьогодні Хорольський механічний завод постачає на експорт до 23 країн світу половину виготовленої продукції. На заводі освоєно випуск 21 моделі зернових сепараторів, у тому числі найбільша модель із площею сепарації 48 кв. м. На підприємстві встановлене найсучасніше обладнання для лазерного різання металу, роботизованого зварювання, фарбування та інших робіт. Щодня тут виготовляється до 5000 деталей.
Директор компанії Variant Agro Build Олексій Грушко відзначив, що компанія впродовж шести років своєї роботи на ринку збільшила потужності виробництва у 10 разів. На даний час виконано роботи на понад 300 об’єктах. Про масштаби діяльності компанії свідчить те, що впродовж року вона переробляє понад 120 000 т металу. Головними передумовами успішної роботи на ринку керівник Variant Agro Build називає те, що від самого початку в компанії головним пріоритетом була якість продукції та виробництва загалом.
— Сьогодні українські виробники елеваторного обладнання нічим не поступаються іноземним компаніям. Це досягнення стало результатом динамічного якісного розвитку впродовж останніх п’яти-шести років, — наголосив Олексій Грушко.
Головний інженер компанії GSI Михайло Стариков розповів, що у 2020 році в Україні стали доступними нові високі силоси із вдосконаленими зерновими драбинами. Це дає змогу підвищити продуктивність роботи елеватора та мінімізувати травмування зерна.
Заступник генерального директора з розвитку компанії KMZ Борис Рибачук детально охарактеризував шляхи технологічного розвитку сучасних зерносховищ у найближчому майбутньому.
Сьогодні компанія KMZ виробляє понад 50% вітчизняних зерносушарок. Відповідно, конструктори виробника набули величезного досвіду, який вони інтегрують у нове обладнання.
— Перш за все потрібно усвідомлювати, що екологічні вимоги до елеваторного господарства зростатимуть, тому нині обов’язково потрібно звертати увагу на мінімізацію викидів та інших шкідливих для людей і навколишнього середовища факторів. Якщо середньостатистична зерносушарка продуктивністю 75 т/год викидає впродовж доби 8,5 т пилу, то наша нова система аспірації згідно з вимірами знижує цей показник до 183 кг за добу, — наголосив Борис Рибачук.
Ще один важливий фактор, який радить враховувати фахівець, — потреба у високому ступені автоматизації роботи обладнання.
— Сьогодні кваліфікований персонал у гострому дефіциті. Разом зі зростанням продуктивності роботи зерносховищ підвищуються виробничі та безпекові ризики. Наші розробки дозволяють в автоматичному режимі здійснювати усі ключові операції на зерносховищі: провадити вимірювання показників зернової маси, вмикати/вимикати вентиляцію тощо, — зазначив представник KMZ.
І нарешті, жоден сучасний елеватор не може працювати без кваліфікованої сервісної підтримки з боку виробника.
— Обладнання стає дедалі складнішим, і це зумовлює потребу у винятковому обслуговуванні його висококваліфікованими інженерами. Зокрема, й у постійному контролі стану обладнання з боку виробника. Окрім цього, конструктивно ми закладаємо спеціальні системи, які дають змогу мінімізувати ризики. Наприклад, датчики мотогодин та температури підшипників, — наголосив Борис Рибачук.
«ЕЛЕВАТОР-2020». ТЕХНОЛОГІЇ
Цікавою для учасників форуму «Елеватор-2020» видалася і друга — технічна панель заходу, на якій демонструвалися нові розробки. Розповімо про деякі з них.
Так, компанія Convex представила макет інноваційного елеваторного комплексу, який дає змогу максимально ефективно працювати з великими обсягами зерна. Компанія «Ваговимірювальні системи» представила високоточні вагові комплекси для оперативного вимірювання зернових вантажів. Вітчизняний виробник — одеська компанія «Оліс» підготувала рекомендації для максимально ефективного очищення зернових культур.
Значну увагу було приділено системам контролю та безпеки на елеваторах. Аналітик компанії «РАСК. ІН-Агро» Олена Ярмош розповіла про організацію ефективної системи контролю та зниження зловживання і шахрайства на елеваторі. У свою чергу Себіля Фезазієва, представниця компанії ERKAYA, продемонструвала сучасні рішення контролю на зерносховищі.
Керівник «Аналіт Системс Україна» Ігор Тучков детально описав переваги систем автоматичного обліку з 2D i 3D лазерним скануванням для моніторингу запасів у зерносховищах у режимі реального часу. У свою чергу технічний директор компанії «Інновіннпром» Юрій Скидан розповів про інноваційні рішення для автоматичного відбору проб зернових культур.
Гадаємо, що ці та інші сучасні технології знадобляться на багатьох зернозберігаючих підприємствах України і кожен їх виробник та інтегратор із задоволенням поділиться своїми розробками під час безпосереднього спілкування.
КОНКУРС «ЕЛЕВАТОР 2019». ПЕРЕМОЖЦІ
Вперше в Україні було проведено спеціалізований конкурс «Елеватор 2019». Головними критеріями визначення переможців стали показники ефективності, продуктивності перевалки зерна та впровадження інноваційних рішень. Переможці конкурсу визначалися на підставі оцінок експертної ради «Елеватор 2019» та шляхом онлайн-голосування.
Номінація «Елеватор 2019»
Переможець — «Білопільський елеватор» (АФ «Вікторія» LNZ Group). Потужність одночасного зберігання — 77 000 т.
Номінація «Елеваторне обладнання 2019»
Переможець — «Завод елеваторного обладнання» (ГК «Зернова Столиця»).
Номінація «Ефективний елеватор 2019»
Переможець — «Жашківський елеватор» (ГК «Суффле Агро Україна»). Потужність одночасного зберігання тут становить 100 000 т.
Номінація «Інноваційний елеватор 2019»
Переможець — елеватор «Вапнярка» (ГК «Епіцентр К»). При сушінні кукурудзи витрата природного газу на 1 т/відсоток тут становить менш ніж 1,1 куб. м, а витрата електроенергії — 0,6 кВт на 1 т/відсоток.
Номінація «Керівник елеватора 2019»
Переможець — Роман Андрейків, ТОВ «Агродар-Бар». За обсягу одночасного зберігання 50 000 т елеватор нещодавно закрив сьомий (!) оберт.
https://landlord.ua
