Аграрний тиждень. Україна
» » Названо три моделі розвитку зрошення в Україні
» » Названо три моделі розвитку зрошення в Україні

    Названо три моделі розвитку зрошення в Україні


    Названо три моделі розвитку зрошення в Україні

    В Мінекономіки назвали три моделі зрошення, за якими можуть взаємодіяти агровиробники з державою.

    Про це написав Тарас Висоцький, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на своїй сторінці у Facebook.

    За словами заступника міністра, перша модель — це коли держава обслуговує весь ланцюг водопостачання до кінцевого споживача від магістральних каналів, насосних станцій до внутрішньогосподарських мереж та систем польового дренажу.

    «Серед плюсів цієї моделі можна відзначити єдину систему взаємодії. Серед мінусів — це те, що держава немає відповідного фінансово-інвестиційного ресурсу, щоб утримувати всю мережу в задовільному стані, забезпечити високу операційну ефективність та розвивати відповідну мережу», — вважає Тарас Висоцький.

    Друга модель передбачає передачу всього в приватну власність.

    «Позитивним є те, що можна залучати інвестиції в інфраструктуру та впевненість в їх окупності. А ось мінус — формування монополістів на різних рівнях (магістраль, насосна станція) та завищені тарифи на послуги для інших користувачів», — додає урядовець.

    Також заступник міністра розповів, що третьою моделлю взаємодії аграріїв та держави у питаннях зрошення — є створення об'єднання водокористувачів (ОВК), щось на кшталт ОСББ, тільки у сфері зрошення.

    «Ми зможемо залучати приватні інвестиції в інфраструктуру, прогнозувати та відстежувати прозорість тарифоутворення для членів об'єднання. Проте, частина користувачів буде недобросовісна і з часом підуть конфлікти», — переконаний Тарас Висоцький.

    ІЦ УАК за матеріалами Superagronom

    agroconf.org





    Схожі новини
  • Німеччина навчатиме Україну контролювати якість органічного виробництва
  • У Мінекономіки пояснили саудівським інвесторам, чому ліквідовано Мінагрополітики
  • Раді запропонували ухвалити закон про національну інфраструктуру геопросторових даних – Висоцький
  • В Мінекономрозвитку України відповідальним за аграрну політику призначено Тараса Висоцького
  • За розвиток агрополітики в Україні відповідатиме Тарас Висоцький

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Названо три моделі розвитку зрошення в Україні


Названо три моделі розвитку зрошення в Україні

В Мінекономіки назвали три моделі зрошення, за якими можуть взаємодіяти агровиробники з державою.

Про це написав Тарас Висоцький, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на своїй сторінці у Facebook.

За словами заступника міністра, перша модель — це коли держава обслуговує весь ланцюг водопостачання до кінцевого споживача від магістральних каналів, насосних станцій до внутрішньогосподарських мереж та систем польового дренажу.

«Серед плюсів цієї моделі можна відзначити єдину систему взаємодії. Серед мінусів — це те, що держава немає відповідного фінансово-інвестиційного ресурсу, щоб утримувати всю мережу в задовільному стані, забезпечити високу операційну ефективність та розвивати відповідну мережу», — вважає Тарас Висоцький.

Друга модель передбачає передачу всього в приватну власність.

«Позитивним є те, що можна залучати інвестиції в інфраструктуру та впевненість в їх окупності. А ось мінус — формування монополістів на різних рівнях (магістраль, насосна станція) та завищені тарифи на послуги для інших користувачів», — додає урядовець.

Також заступник міністра розповів, що третьою моделлю взаємодії аграріїв та держави у питаннях зрошення — є створення об'єднання водокористувачів (ОВК), щось на кшталт ОСББ, тільки у сфері зрошення.

«Ми зможемо залучати приватні інвестиції в інфраструктуру, прогнозувати та відстежувати прозорість тарифоутворення для членів об'єднання. Проте, частина користувачів буде недобросовісна і з часом підуть конфлікти», — переконаний Тарас Висоцький.

ІЦ УАК за матеріалами Superagronom

agroconf.org





Схожі новини
  • Німеччина навчатиме Україну контролювати якість органічного виробництва
  • У Мінекономіки пояснили саудівським інвесторам, чому ліквідовано Мінагрополітики
  • Раді запропонували ухвалити закон про національну інфраструктуру геопросторових даних – Висоцький
  • В Мінекономрозвитку України відповідальним за аграрну політику призначено Тараса Висоцького
  • За розвиток агрополітики в Україні відповідатиме Тарас Висоцький

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.