Аграрний тиждень. Україна
» » Чи залишиться в Україні своя риба?
» » Чи залишиться в Україні своя риба?

    Чи залишиться в Україні своя риба?


    Асоціація рибалок України б’є на сполох: обсяг вилову водних біоресурсів за останні роки скоротився в 11 разів. З 1 мільйона 100 тисяч тонн, виловлених в 1989 році, до 97,1 тис. тонн у 2019-му, з яких 22,4 тис. т – криль, виловлений в Антарктиці. 
    Українці все частіше стали замінювати дорогі м’ясні продукти рибою, однак її в основному імпортують з-за кордону, що продовжує вбивати цілу галузь української економіки. Торік загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах та на континентальному шельфі України склав 51,4 тис. тонн. Квоти у 2019 році на спеціальне використання водних біоресурсів отримало понад 430 суб’єктів господарської діяльності. Основну частку промислового вилову водних біоресурсів в Україні складає добування водних біоресурсів в Азово-Чорноморському басейні, який у значній мірі залежить від вилову масових видів риб (шпрот, хамса, тюлька, бичок).
    Промисловий вилов водних біоресурсів у 2019 році:

    • Чорне море - 14 128 тон (+ 64% до показників 2018), з яких вилов рапана склав 11 202 тонн (у 2018 році – 5,5 тис. тонн);
    • Азовське море - 16 063 тонни (-24,8%). У 2018 році вилов склав 21,3 тис. тонн. У 2017 році - 37,5 тис. тонн;
    • Причорноморські лимани - 70 тонн (-85,4%);
    • р. Дунай - 561 тонна (+ 120,7%), з яких 447 тонн чорноморський оселедець (в 2018 році чорноморського оселедця виловили 126,6 тонн);
    • пониззя р. Дністер з лиманом і Кучурганське водосховище - 2 581 тонна (+ 25,9%);
    • Дніпровсько-Бузька естуарна система - 3 885 тонн (-8%);
    • водосховища р. Дніпро - 13 959 тонн (+ 6%): Київське водосховище посилання - 1 379 тонн, Канівське - 859 тонн, Кременчуцьке - 5 197 тонн, Кам'янське - 2 497 тонн, Дніпровське - 1 163 тонни, Каховське - 2 862 тонни;
    У той же час незаконний вилов перевищив офіційний і становить 80-90 тис. т на рік. Кожен день на вітчизняних водоймах незаконно добувається понад 400 т водних живих ресурсів. За неофіційними даними, тіньовий «рибний» ринок оцінюється в 4-5 млрд. грн, до нього входить: браконьєрський вилов, неврахований промисловий вилов, незазначений обсяг вирощеної риби підприємствами і завезена в нашу країну рибна продукція за "сірими" схемами.
    Торік органами рибоохорони вилучено 200 т браконьєрської риби і нараховано порушникам 44,5 млн. грн. завданих збитків.
    Але до державного бюджету повертається: 36,7% від виписаних штрафів; 7,2% від нарахованих сум компенсацій за завдані збитки.
    Територіальні рибоохоронні патрулі провели 13 889 рибоохоронних рейди, під час яких вилучено 5 2207 од. заборонених знарядь лову. Найбільша кількість порушень виявлена Черкаським, Дніпропетровським, Полтавським, Одеським, Київським рибними патрулями, а також Азовським басейновим управлінням. На жаль, це говорить не про якість роботи контролюючих структур, а про масовий розгул браконьєрства в цих регіонах. Порівняйте, у 1991-му було затримано 19 тисяч «рибних» браконьєрів, а у 2019 році - 106 тисяч. За статистикою виявляють не більше 10% від усіх правопорушень на водоймах.
    На утримання Держрибагентства в 2019 році з державного бюджету виділено 419,2 млн грн.
    У районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR) судном «Море Співдружності» під державним прапором України в 2019 році видобуто 22,4 тис. т водних біоресурсів (криля).
    Крім того, на озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують елементи аквакультури і промислового вилову. Всього торік у режимі СТРГ видобуто 8,2 тис. т водних біоресурсів. У підсумку, в Україні в 2019 році виловлено 97,1 тис. т водних біоресурсів.
    Риборозведення (Аквакультура)
    Україна має значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1,3 млн. га. При цьому, загальний нагульний ставовий фонд складає 120 тис. га, водосховища дніпровського каскаду - 797 тис. га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра - 5,9 тис. га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок - 13,5 тис. га та інші водойми України - 86,6 тис. га.
    У 2019 році, за даними територіальних органів Держрибагентства, в Україні налічується понад 4 000 суб’єктів господарювання, які займаються рибогосподарською діяльністю в умовах аквакультури. Ними торік вирощено і виловлено 14 959 т товарної продукції аквакультури (це найнижчий показник у Європі, кг/га).
    Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87% від загальної продукції аквакультури. Виробництво додаткових видів риб у традиційних ставах в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслоніс, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13%.
    Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку аквакультури в країні (для порівняння - в Україні виростили 15 тис. т риби, водночас у Китаї 49 млн тонн!). 
    Але за рибництвом - майбутнє всієї рибної галузі України. При раціональному використанні внутрішніх водойм і морів Україна цілком може стати європейською рибницею – вважають в Асоціації рибалок України. Розвиток аквакультури сприяє зайнятості сільського населення та населення прибережних територій. Крім того, аквакультура налічує у своєму складі значну кількість тваринного білка, посідаючи за цим показником третє місце після вирощування сільськогосподарської худоби та птиці.
    Та незважаючи на труднощі, рибницькі господарства в країні все ж працюють. У внутрішніх вітчизняних водоймах найбільший обсяг риби та інших водних біоресурсів одержано підприємствами Одеської (12% від загального обсягу по Україні), Черкаської (11%), Донецької (8%), Миколаївської (7%), Херсонської та Сумської (по 6%), Вінницької та Дніпропетровської (по 5%) областей.
    Рибопромисловий флот
    ДОВІДКА
    У 1991 році Україна входила до п'ятірки лідерів рибодобувних країн і виловлювала 1 млн. 100 тис. т водних біоресурсів. В країні було 368 океанічних судна, що вели промисел у Світовому Океані (у т.ч. 70% були судна-заводи, які виловлювали і самостійно переробляли рибу на готову продукцію).
    У 2019 році в Україні залишилося 4 судна, що ведуть промисел в Океані. Всі вони в оренді. Три з них ходять під прапором Нової Зеландії (продукція орендарем реалізується в місці вилову). Фахівці стверджують, що в країну ці три риболовецькі судна повернуться тільки у вигляді металобрухту!.. Ще одне судно працює в Антарктиці, виловлюючи криля під українським прапором.
    З втратою Криму країна позбулася чималої частини свого флоту, 108 одиниць якого залишилися в автономній республіці. З них 20 портових, 11 державних і 60 приватних рибальських суден. Ще 17 одиниць належали територіальним органам Держрибагентства. На сьогодні судна, які були в Криму, перереєстрували в Іллічівський морський рибний порт (ІМРП): суда «Фішинг Компані», ДП «Сервіс», судно Інтеррибфлота «Море Співдружності», «Сімеїз», «Кореїз», «Каліпсо», три судна-танкери «Східний», «Південний», «Таманський».
    Продуктовий рибний кошик
    За рекомендаціями ВООЗ, людина повинна споживати на рік не менше 20 кг рибної продукції. У 2019 ми «недоїли»: кожен українець з'їв 9,6 кг риби, тоді як у 1991 році ця цифра становила 24,8 кг. 
    Тим часом в Японії на кожного жителя доводиться 70 кг, в північних країнах Європи (Норвегія, Швеція і Фінляндія) - 50 кг, а в Німеччині і Франції - 25-40 кг рибопродуктів.
    У яких областях України найбільше вживають риби:
    • Київської (11,1 кг/рік);
    • Одеської (10,7 кг/рік);
    • Вінницькій (9,8 кг/рік);
    • Полтавської (9,4 кг/рік);
    • Черкаської (9,3 кг/рік);
    • Херсонській (8,9 кг/рік);
    • Миколаївській (8,2 кг/рік).
    Корупція знищує рибну галузь
    На даний час по всій країні йдуть протестні Акції рибалок, які вкрай обурені некомпетентністю чиновників Міністерства енергетики та захисту довкілля, що ведуть напрямок рибної галузі, а так само колосальною за масштабами корупцією в Держрибагентстві. Побори інспекторів рибоохорони довели їх до злиднів. Щоб вижити, рибалки змушені йти на порушення, чим позбавляють себе, свою професію і водойми майбутнього.
    - Збільшення вилову цього року не доводиться очікувати, бо чиновники з великим запізненням підписали необхідні документи для легального вилову риби у внутрішніх вітчизняних водоймах і Азовському морі в 2020 році. Всі українські риболовецькі судна змушені були два місяці стояти біля причалів. Якби вони вийшли в море на вилов без документів, то були б затримані прикордонною службою ФСБ РФ за незаконний вилов, – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - У той же час російські рибалки з початку 2020 року вже виловили понад 6 тисяч тонн риби».
    Це при тому, що Азовсько-Чорноморський вилов дуже важливий для нашої економіки, він становить 2/3 всього вітчизняного вилову.
    Непрофесіоналізм, корупція і явний саботаж керівників рибної галузі наносять державі збитків в сотні мільйонів гривень. Все це веде до знищення вітчизняної рибної галузі, звільняючи рибний ринок для імпортної продукції, яка вже сьогодні займає 85% українського прилавку, що загрожує Продуктової безпеки країни в цьому сегменті.
    Прес служба Асоціації рибалок України





    Схожі новини
  • Запроваджено критерії для оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України
  • Вилов у водоймах України збільшився на 19,4 %
  • У 2015 році вилов у водоймах України збільшився
  • Уряд хоче посилити відповідальність за порушення правил рибальства
  • Затверджено ліміти допустимого вилову водних біоресурсів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Чи залишиться в Україні своя риба?


Асоціація рибалок України б’є на сполох: обсяг вилову водних біоресурсів за останні роки скоротився в 11 разів. З 1 мільйона 100 тисяч тонн, виловлених в 1989 році, до 97,1 тис. тонн у 2019-му, з яких 22,4 тис. т – криль, виловлений в Антарктиці. 
Українці все частіше стали замінювати дорогі м’ясні продукти рибою, однак її в основному імпортують з-за кордону, що продовжує вбивати цілу галузь української економіки. Торік загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах та на континентальному шельфі України склав 51,4 тис. тонн. Квоти у 2019 році на спеціальне використання водних біоресурсів отримало понад 430 суб’єктів господарської діяльності. Основну частку промислового вилову водних біоресурсів в Україні складає добування водних біоресурсів в Азово-Чорноморському басейні, який у значній мірі залежить від вилову масових видів риб (шпрот, хамса, тюлька, бичок).
Промисловий вилов водних біоресурсів у 2019 році:

У той же час незаконний вилов перевищив офіційний і становить 80-90 тис. т на рік. Кожен день на вітчизняних водоймах незаконно добувається понад 400 т водних живих ресурсів. За неофіційними даними, тіньовий «рибний» ринок оцінюється в 4-5 млрд. грн, до нього входить: браконьєрський вилов, неврахований промисловий вилов, незазначений обсяг вирощеної риби підприємствами і завезена в нашу країну рибна продукція за "сірими" схемами.
Торік органами рибоохорони вилучено 200 т браконьєрської риби і нараховано порушникам 44,5 млн. грн. завданих збитків.
Але до державного бюджету повертається: 36,7% від виписаних штрафів; 7,2% від нарахованих сум компенсацій за завдані збитки.
Територіальні рибоохоронні патрулі провели 13 889 рибоохоронних рейди, під час яких вилучено 5 2207 од. заборонених знарядь лову. Найбільша кількість порушень виявлена Черкаським, Дніпропетровським, Полтавським, Одеським, Київським рибними патрулями, а також Азовським басейновим управлінням. На жаль, це говорить не про якість роботи контролюючих структур, а про масовий розгул браконьєрства в цих регіонах. Порівняйте, у 1991-му було затримано 19 тисяч «рибних» браконьєрів, а у 2019 році - 106 тисяч. За статистикою виявляють не більше 10% від усіх правопорушень на водоймах.
На утримання Держрибагентства в 2019 році з державного бюджету виділено 419,2 млн грн.
У районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR) судном «Море Співдружності» під державним прапором України в 2019 році видобуто 22,4 тис. т водних біоресурсів (криля).
Крім того, на озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують елементи аквакультури і промислового вилову. Всього торік у режимі СТРГ видобуто 8,2 тис. т водних біоресурсів. У підсумку, в Україні в 2019 році виловлено 97,1 тис. т водних біоресурсів.
Риборозведення (Аквакультура)
Україна має значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1,3 млн. га. При цьому, загальний нагульний ставовий фонд складає 120 тис. га, водосховища дніпровського каскаду - 797 тис. га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра - 5,9 тис. га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок - 13,5 тис. га та інші водойми України - 86,6 тис. га.
У 2019 році, за даними територіальних органів Держрибагентства, в Україні налічується понад 4 000 суб’єктів господарювання, які займаються рибогосподарською діяльністю в умовах аквакультури. Ними торік вирощено і виловлено 14 959 т товарної продукції аквакультури (це найнижчий показник у Європі, кг/га).
Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87% від загальної продукції аквакультури. Виробництво додаткових видів риб у традиційних ставах в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслоніс, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13%.
Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку аквакультури в країні (для порівняння - в Україні виростили 15 тис. т риби, водночас у Китаї 49 млн тонн!). 
Але за рибництвом - майбутнє всієї рибної галузі України. При раціональному використанні внутрішніх водойм і морів Україна цілком може стати європейською рибницею – вважають в Асоціації рибалок України. Розвиток аквакультури сприяє зайнятості сільського населення та населення прибережних територій. Крім того, аквакультура налічує у своєму складі значну кількість тваринного білка, посідаючи за цим показником третє місце після вирощування сільськогосподарської худоби та птиці.
Та незважаючи на труднощі, рибницькі господарства в країні все ж працюють. У внутрішніх вітчизняних водоймах найбільший обсяг риби та інших водних біоресурсів одержано підприємствами Одеської (12% від загального обсягу по Україні), Черкаської (11%), Донецької (8%), Миколаївської (7%), Херсонської та Сумської (по 6%), Вінницької та Дніпропетровської (по 5%) областей.
Рибопромисловий флот
ДОВІДКА
У 1991 році Україна входила до п'ятірки лідерів рибодобувних країн і виловлювала 1 млн. 100 тис. т водних біоресурсів. В країні було 368 океанічних судна, що вели промисел у Світовому Океані (у т.ч. 70% були судна-заводи, які виловлювали і самостійно переробляли рибу на готову продукцію).
У 2019 році в Україні залишилося 4 судна, що ведуть промисел в Океані. Всі вони в оренді. Три з них ходять під прапором Нової Зеландії (продукція орендарем реалізується в місці вилову). Фахівці стверджують, що в країну ці три риболовецькі судна повернуться тільки у вигляді металобрухту!.. Ще одне судно працює в Антарктиці, виловлюючи криля під українським прапором.
З втратою Криму країна позбулася чималої частини свого флоту, 108 одиниць якого залишилися в автономній республіці. З них 20 портових, 11 державних і 60 приватних рибальських суден. Ще 17 одиниць належали територіальним органам Держрибагентства. На сьогодні судна, які були в Криму, перереєстрували в Іллічівський морський рибний порт (ІМРП): суда «Фішинг Компані», ДП «Сервіс», судно Інтеррибфлота «Море Співдружності», «Сімеїз», «Кореїз», «Каліпсо», три судна-танкери «Східний», «Південний», «Таманський».
Продуктовий рибний кошик
За рекомендаціями ВООЗ, людина повинна споживати на рік не менше 20 кг рибної продукції. У 2019 ми «недоїли»: кожен українець з'їв 9,6 кг риби, тоді як у 1991 році ця цифра становила 24,8 кг. 
Тим часом в Японії на кожного жителя доводиться 70 кг, в північних країнах Європи (Норвегія, Швеція і Фінляндія) - 50 кг, а в Німеччині і Франції - 25-40 кг рибопродуктів.
У яких областях України найбільше вживають риби:
Корупція знищує рибну галузь
На даний час по всій країні йдуть протестні Акції рибалок, які вкрай обурені некомпетентністю чиновників Міністерства енергетики та захисту довкілля, що ведуть напрямок рибної галузі, а так само колосальною за масштабами корупцією в Держрибагентстві. Побори інспекторів рибоохорони довели їх до злиднів. Щоб вижити, рибалки змушені йти на порушення, чим позбавляють себе, свою професію і водойми майбутнього.
- Збільшення вилову цього року не доводиться очікувати, бо чиновники з великим запізненням підписали необхідні документи для легального вилову риби у внутрішніх вітчизняних водоймах і Азовському морі в 2020 році. Всі українські риболовецькі судна змушені були два місяці стояти біля причалів. Якби вони вийшли в море на вилов без документів, то були б затримані прикордонною службою ФСБ РФ за незаконний вилов, – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - У той же час російські рибалки з початку 2020 року вже виловили понад 6 тисяч тонн риби».
Це при тому, що Азовсько-Чорноморський вилов дуже важливий для нашої економіки, він становить 2/3 всього вітчизняного вилову.
Непрофесіоналізм, корупція і явний саботаж керівників рибної галузі наносять державі збитків в сотні мільйонів гривень. Все це веде до знищення вітчизняної рибної галузі, звільняючи рибний ринок для імпортної продукції, яка вже сьогодні займає 85% українського прилавку, що загрожує Продуктової безпеки країни в цьому сегменті.
Прес служба Асоціації рибалок України





Схожі новини
  • Запроваджено критерії для оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України
  • Вилов у водоймах України збільшився на 19,4 %
  • У 2015 році вилов у водоймах України збільшився
  • Уряд хоче посилити відповідальність за порушення правил рибальства
  • Затверджено ліміти допустимого вилову водних біоресурсів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.