Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) виступає проти обмеження імпорту мінеральних добрив з країн-торгових партнерів України, закликаючи всі аграрні компанії та асоціації мобілізуватися і не допустити остаточної монополізації ринку міндобрив, повідомляє прес-служба ВАР.
3 березня відбулись слухання Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі (МКМТ) щодо запровадження обмежень імпорту міндобрив з третіх країн, окрім Росії. Єдиною аграрною асоціацією, що взяла у них участь та захищала інтереси агровиробників, стала Всеукраїнська Аграрна Рада. ВАР виступила категорично проти будь-яких обмежень імпорту добрив в Україну з третіх країн, окрім Російської Федерації, бо це призведе до їх дефіциту, і як наслідок, здорожчання та остаточної монополізації ринку.
Незважаючи на те, що встановлення ембарго на поставки добрив з Росії призвело до значних збитків аграріїв, адже ціни на добрива виросли до 60%, аграрна спільнота поставилась із розумінням до цього політичного рішення, оскільки Російську Федерацію було визнано країною-агресором.
Але тепер, коли долю добрив, що надходили з РФ, замінили країни-торгові партнери України – країни ЄС, Перської затоки, Північної Африки, а також Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США – немає жодних підстав, аби обмежувати імпорт із них. Більше того: будь-яке подальше обмеження конкуренції в поставках добрив до України, призведе до подальшого росту цін та монополізації ринку.
Слід зазначити, що нині Росія є основним торговим конкурентом України в експорті агропродукції. Для російських агровиробників добрива залишились на 30-60% дешевшими, бо їхня країна має свою сировинну базу. Це, відповідно, впливає і на кінцеву вартість продукції. Для України, яка експортує свою продукцію з того ж басейну Чорного моря, що і Росія, втримати конкурентну ціну за цих умов, досить важко.
Найбільшим виробником добрив в Україні є підприємства ГК «Остхем» Дмитра Фірташа. Вони звернулись до МКМТ з клопотанням провести розслідування щодо імпорту до України міндобрив, мотивуючи це нібито бажанням захистити внутрішнього виробника і дати поштовх розвитку хімічній галузі. Втім, Антимонопольний комітет України (АМКУ) уже підтвердив існування фактів, що можуть свідчити про зловживання монопольним становищем «Остхем». Тож обмеження імпорту добрив з інших країн лише сприятиме закріпленню «Остхем» як монополіста на ринку. А от поставки добрив з інших країн допомагають зберігати баланс і конкуренцію внутрішньому ринку.
За останній рік ПУСК імпортував 50 тис. т добрив з Туреччини, Литви, Латвії та інших країн Європейського Союзу. Кожна партія проходить ретельну перевірку на визначення країни-походження.
Наприкінці 2018 – початку 2019 року Державна фіскальна служба
здійснювала посилений режим контролю за партіями добрив, що ввозились в Україну. Жодного випадку непідтвердженого походження міндобрив не виявлено. Тобто російських добрив у партіях, що поставлялись з країн-партнерів України, не було. Тому немає жодних підстав, щоб зараз обмежувати імпорт із них. Це чиста маніпуляція і підміна понять, коли ми говоримо, що російські добрива є у всьому світі й необхідно заборонити імпорт взагалі, - наголошують у ВАР.
Враховуючи ситуацію з ринком землі та низькими цінами на агропродукцію, ріст цін на добрива є просто недопустимим. Тому ВАР закликає Уряд та всі агрокомпанії і асоціації не допустити штучно створеної монополії.
Водночас, слід наголосити, що проблеми у вітчизняній хімічній галузі справді існують. Та вони пов’язані передовсім із дорогою сировиною для добрив (газ, аміак, калій, фосфор імпортуються). А також зі зношеністю потужностей заводів, що виробляють добрива. Підприємства потрібно модернізувати, аби мати можливість знижувати собівартість продукції. Тоді внутрішній виробник зможе успішно конкурувати з іноземними компаніями. Ці проблеми треба усувати, хоча вони аж ніяк не вирішуються шляхом обмеження імпорту добрив з інших країн.