Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Новини»Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону
АТУ»Новини»Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону

    Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону


    Діяльність людини руйнує природній баланс, як результат – маємо глобальні кліматичні зміни. Уже за 20-30 років вчені пророкують підвищення температури влітку в середньому на 3 градуси і зменшення опадів. Відтак експерти закликають розробити план адаптації до кліматичних змін для кожної галузі та регіону України. Не секрет, що від погодних умов з усіх галузей економіки найбільше залежить аграрна.

    Внаслідок глобальних змін клімату погода в Україні стане спекотливішою і посушливішою – повідомляє «Эра-ФМ». Однак Україна від таких змін може навіть виграти, - вважає німецький фахівець аграрного ринку Крістіан Бікер. За його словами, весняні і ранні літні культури, такі як кукурудза, соя, соняшник, даватимуть кращий врожай. Водночас, озимі культури від кліматичних змін потерпатимуть, тож аграріям доведеться вирощувати більш стійкі до спеки сорти. І звернутись за допомогою до генетиків, - стверджує Крістіан Бікер.

    «Які наслідки це матиме для сільського господарства у Європі у найближчі 20-30 років? По-перше, відбудеться перехід до літніх гібридів, по-друге, зростатиме необхідність використання селекційних методів на основні генної модифікації. Хоча ми в Євросоюзі поки і відмовляємось використовувати ГМО, у нас не буде іншого способу розробити сорти, що протистоятимуть посухам», - зазначає Крістіан Бікер.

    Поки зарано припускати, що за 2-3 десятиліття усі поля будуть засіяні генно-модифікованим збіжжям, - переконаний президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Адже науковці досі не можуть сказати, як саме генна інженерія впливає на людське здоров’я. Крапку у цьому питанні зможуть поставити щонайменше через покоління. Та поки що генетично модифіковані культури рясніють на вітчизняних просторах. А ми цього іноді навіть і не підозрюємо.

    «Зараз посилений контроль за цим, але це не значить, що цей контроль достатній. Ну, я не чув такого, щоб когось покарали за те, що це є незареєстрована продукція, яка заборонена, вирощування. Найбільше проблем у нас з вирощуванням сої. За деякими даними, близько 70% сої на Україні є генно-модифікованими. Дуже багато кукурудзи, сьогодні – до 30%. Ріпак є», - зазначив Леонід Козаченко.

    Багато аграріїв до використання ГМО ставляться досить скептично, або і різко негативно. Мовляв, не надто це і вигідно, а до того ж шкідливо, - каже вітчизняний сільгосппідприємець Олександр Мирний.

    Загалом фермери не схильні перейматись такими глобальними питаннями. Кажуть: їм би нинішній врожай не за копійки продати, аби наступного року було чим поля засіяти.
    Эра ФМ





    Схожі новини
  • Рекордний урожай зернових стабілізував ціни на насіннєвий матеріал
  • Замість степів — пустеля?
  • Сільське господарство може стати рушійною силою української економіки - Козаченко
  • Невдовзі Україна може посісти 2 місце в світі за експортом зерна
  • Л.Козаченко: в Україні може зупинитися виробництво дитячого харчування

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Україна потребує план адаптації до кліматичних змін для кожного регіону

24 листопад, Розділ Новини, переглядів 3 952

Діяльність людини руйнує природній баланс, як результат – маємо глобальні кліматичні зміни. Уже за 20-30 років вчені пророкують підвищення температури влітку в середньому на 3 градуси і зменшення опадів. Відтак експерти закликають розробити план адаптації до кліматичних змін для кожної галузі та регіону України. Не секрет, що від погодних умов з усіх галузей економіки найбільше залежить аграрна.

Внаслідок глобальних змін клімату погода в Україні стане спекотливішою і посушливішою – повідомляє «Эра-ФМ». Однак Україна від таких змін може навіть виграти, - вважає німецький фахівець аграрного ринку Крістіан Бікер. За його словами, весняні і ранні літні культури, такі як кукурудза, соя, соняшник, даватимуть кращий врожай. Водночас, озимі культури від кліматичних змін потерпатимуть, тож аграріям доведеться вирощувати більш стійкі до спеки сорти. І звернутись за допомогою до генетиків, - стверджує Крістіан Бікер.

«Які наслідки це матиме для сільського господарства у Європі у найближчі 20-30 років? По-перше, відбудеться перехід до літніх гібридів, по-друге, зростатиме необхідність використання селекційних методів на основні генної модифікації. Хоча ми в Євросоюзі поки і відмовляємось використовувати ГМО, у нас не буде іншого способу розробити сорти, що протистоятимуть посухам», - зазначає Крістіан Бікер.

Поки зарано припускати, що за 2-3 десятиліття усі поля будуть засіяні генно-модифікованим збіжжям, - переконаний президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Адже науковці досі не можуть сказати, як саме генна інженерія впливає на людське здоров’я. Крапку у цьому питанні зможуть поставити щонайменше через покоління. Та поки що генетично модифіковані культури рясніють на вітчизняних просторах. А ми цього іноді навіть і не підозрюємо.

«Зараз посилений контроль за цим, але це не значить, що цей контроль достатній. Ну, я не чув такого, щоб когось покарали за те, що це є незареєстрована продукція, яка заборонена, вирощування. Найбільше проблем у нас з вирощуванням сої. За деякими даними, близько 70% сої на Україні є генно-модифікованими. Дуже багато кукурудзи, сьогодні – до 30%. Ріпак є», - зазначив Леонід Козаченко.

Багато аграріїв до використання ГМО ставляться досить скептично, або і різко негативно. Мовляв, не надто це і вигідно, а до того ж шкідливо, - каже вітчизняний сільгосппідприємець Олександр Мирний.

Загалом фермери не схильні перейматись такими глобальними питаннями. Кажуть: їм би нинішній врожай не за копійки продати, аби наступного року було чим поля засіяти.
Эра ФМ





Схожі новини
  • Рекордний урожай зернових стабілізував ціни на насіннєвий матеріал
  • Замість степів — пустеля?
  • Сільське господарство може стати рушійною силою української економіки - Козаченко
  • Невдовзі Україна може посісти 2 місце в світі за експортом зерна
  • Л.Козаченко: в Україні може зупинитися виробництво дитячого харчування

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.