Суд паралізував роботу десятків агрокомпаній у справі про відшкодування ПДВ

15 May, Розділ Новини, переглядів 1 521

Корольовський районний суд м. Житомира постановив заарештувати банківські рахунки ряду українських агрокомпаній в рамках досудового розслідування щодо незаконної схеми формування «імпортного» податкового кредиту та незаконного відшкодування ПДВ.

Latifundist.com у своєму розпорядженні матеріали даної справи.

Підставою стало кримінальне розслідування СБУ за такими статтями: ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем), ч. 3 ст. 258-5 (Фінансування тероризму), ч. 3 ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)), ч. 3 ст. 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, було встановлено, що посадові особи Державної податкової служби України та її регіональні підрозділи, зловживають службовим становищем. Вказується, що представники ДПСУ, за матеріальну вигоду і за попередньою змовою з невстановленими особами, вносять зміни в алгоритм автоматичної перевірки податкових накладних (в Єдиному реєстрі податкових накладних) деяким суб’єктам господарської діяльності з ознаками «ризикованості».

«Зазначені дії призводять до штучного формування сум податкового кредиту з ПДВ, який в подальшому реалізується на адресу суб’єктів господарської діяльності реального сектора економіки, що призводить до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, а також легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом», – наголошується в матеріалах досудового розслідування.

Згідно до змісту постанови суду, слід, що слідчими СБУ в Житомирській області в ході досудового розслідування нібито викрила незаконну схему формування «імпортного» податкового кредиту, незаконного відшкодування податку на додану вартість при експорті сільськогосподарської продукції з подальшою легалізацією злочинних доходів.

У постанові суду наводиться перелік компаній, залучених до зазначеної вище схеми розкрадання державного майна, серед яких є десятки агропідприємств.

Latifundist.com опитав учасників ринку, які потрапили в цей список, серед яких знаходяться і великі агрохолдинги. За словами представників компанії, справа про розкрадання державного майна – «надумана». Крім того, участь компанії в цій схемі не доведено.

«Компанія не фігурує ні в одному з встановлених досудовим розслідуванням ланцюгу постачальників, підозрюваних у формуванні «імпортного» податкового кредиту з подальшим незаконним відшкодуванням податку на додану вартість. Однак, слідчий суддя бездоказово приходить до висновку, що для відшкодування шкоди державі (від зазначеної незаконної схеми – прим. Ред.) Необхідно заарештувати рахунки компанії, за яким відсутні докази причетності до схеми. Таким чином, слідчий суддя не переконався в причетності компанії до схем розкрадання державного майна, чим фактично порушив права, свободи і законні інтереси юридичної особи, а також незаконно і необгрунтовано застосував щодо компанії процесуальні обмеження», – говорить представник однієї з таких компаній.

За його словами, арешт рахунків фактично паралізував господарську діяльність компанії.

«Це тягне за собою для компаній величезні збитки, мало того, що оборотні кошти часто кредитні і під відсотки, так ще й податкові накладні не зареєструвати, до того ж – ненадходження до бюджету коштів від їх податків», – додав представник компанії.

Адвокат іншої компанії з даного переліку згоден з відсутністю підстав для такого рішення суду.

«Без будь-якої описової бази в цьому списку з’являються компанії, які в матеріалах справи не фігурували – виробники, зернотрейдери та інші учасники агроринку. Чим вони займалися, як вони причетні – цього всього немає. Податкових перевірок також не проводилося, немає ніяких повідомлень, не відображено зв’язок з контрагентами, в описовій частині постанови контрагенти цих компаній ніде не фігурують. Власне немає ніяких підтверджень порушення податкового законодавства та суми збитку для державного бюджету», – прокоментував він.

За словами юриста, клопотання про арешт грошових коштів на рахунках цих компаній складає суми, які перевищують мільярди гривень.

https://latifundist.com