Дванадцять років тому агроном Володимир Балабан разом з колегами посадив в Ізмаїльському районі Одеської області мигдальний сад на території 26 га. Зараз там ростуть вже 6 сортів мигдалю.
“Мигдаль невибаглива культура. Тема мигдалю дуже актуальна і цікава. У зв’язку з різко мінливими умовами клімату мигдаль отримав більш широке поширення – ареал. Це вже не тільки на Півдні Бессарабії, але вже і Закарпатті, Вінниці. Не тільки в Південно-Східній частині України”, – зазначає Володимир Балабан.
Зараз в його саду представлені тільки вітчизняні сорти, а ось восени чоловік планує закласти два каліфорніскіх сорти мигдалю, які дають 2 т ядра з гектара і вважаються одними з найбільш врожайних. В середньому сад дає – в залежності від сорту і плода – 1-1,5 тонни в ядрі.
“Варто вирощувати таку культуру, вона невибаглива: вона посухостійка, жаростійка. За своїми властивостями вона відноситься до групи сукулентів і прирівнюється по жаростійкості до кактусів. Має великі шанси на життя і тривалий, довголітнє існування”, – розповідає Володимир Балабан.
Починаючи з третього року мигдаль вступає в плодоношення. Уже з 5 року – товарне плодоношення в виробничих масштабах. В цілому культура мигдалю дуже легка – трикратного обприскування в середньому за вегетацію вистачає, щоб уникнути від навали хвороб або шкідників.
"У нас не за горами той час, коли ми досягнемо великих висот на ринку вирощування мигдалю. Всі кліматичні умови цьому сприяють", – зазначає Володимир Балабан.
Щоб уберегти сад від заморозків агроном пропонує використовувати антифризи вітчизняного виробництва, які до речі була розроблені за його участю, розповів агроном час воркшопу “UHBDP. Успішні історії нішевих культур”.
ІЦ УАК за матеріалами Seeds
agroconf.org