З ухваленням закону «Про державний земельний кадастр» в Україні затверджено систему подвійної реєстрації земель: 1) державної реєстрації земельних ділянок у кадастрі; 2) державної реєстрації речових прав на земельні ділянки у Державному реєстрі прав. Причому частина показників щодо земель дублюються.
Про це в інтерв’ю ZN.UA заявив учений у галузі економіки та земельних відносин, доктор економічних наук, професор, академік НААН, співавтор трьох земельних кодексів України Леонід Новаковський.
«Спочатку ви зобов’язані зареєструвати в кадастрі ділянку, яка вам належить, — розповів він. - Подаєте комплект документів державному кадастровому реєстратору, сплачуєте відповідну суму за реєстрацію. У кадастрі реєструють відомості про ділянку, крім інформації про власника, виду права на ділянку, обмежень. Останні дані реєстратор передає до Державного реєстру прав.
Ви йдете до цього органу реєстрації та подаєте необхідні відомості. Після реєстрації прав на ділянку державний реєстратор прав передає дані про громадянина, види права на ділянку, обмеження та дату реєстрації прав до органу, який веде реєстрацію ділянок. Ці дані вносяться до кадастру, хоча вони були у кадастрового реєстратора раніше, коли ви вперше надали йому пакет документів».
За словами професора, через таку систему реєстрації в державі ділянка має два номери ідентифікації: кадастровий номер у кадастрі і реєстраційний номер у реєстрі прав. «Аналогічної системи ви не знайдете на жодному материкові», — додав він.
«А ще ж на кожну ділянку є поземельна книга. Форму і зміст її Кабмін затвердив у липні 2011 року, але поземельної книги не надрукували й досі. Втім, це не завадило відомству починаючи з січня 2011 року видавати витяги з неї, стягуючи з громадян гроші», — зазначив Л.Новаковський.
За законом, за його словами, поземельна книга ведеться на паперових та електронних носіях, причому пріоритет, якщо є розбіжності, надається паперовому варіанту. «Зараз фактично аркуші у паперовому вигляді друкуються з електронного варіанта. Тобто паперовий варіант є таким же, як і електронний, і розбіжностей між ними не може бути. В інших державах поземельна книга — це документ, який зберігається вічно. До нього неможливо внести будь-які правки, оскільки записи виконують чорнилом або тушшю. У нас же за потреби можна будь-коли замінити аркуші книги, скоригувавши електронну версію. Отже, наша поземельна книга не може гарантувати ваші права», — пояснив академік.
За матеріалами: ZN.UA.