Україні необхідна державна програма стабілізації ринку гречки та нішових культур загалом.
Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловив виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.
Про подібний підхід нещодавно заявив і міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, відмітивши, що просто закуповувати крупу до Держрезерву віднині не будуть.
Однак, як зазначає Сергій Громовий, куповувати зараз на ринку нічого. «Старого врожаю вже нема, а нового ще немає. Молотити будуть десь за два тижні», — говорить фахівець.
При цьому він звертає увагу, що на ринку склався значний дефіцит гречаної крупи. Це буде спостерігатися і далі, адже перекрити потребу немає звідки.
«За офіційною статистикою, гречки в Україні посіяна лише половина від мінімальної потреби. Раніше її імпортували з Росії, і це було головною нашою проблемою», — говорить Громовий.
Зараз Росія сама призупинила нарощування виробництва. Ба більше — відкотилася за рівнем посівних площ на 10 років назад, та ввела заборону на вивіз гречки.
Загалом же експортерів цієї культури у світі не так багато. Окрім Росії інколи постачальником виступала Польща. Також — Китай. Але там зовсім інший продукт, який не відповідає смаковим очікуванням українських споживачів.
«Ціни на гречану крупу на полицях магазинів дуже високі — 35 грн/кг та більше. І скоріше за все, гречка буде дорожчати», — прогнозує фахівець.
При цьому він зазначає, що поточна ціна знаходиться на межі верхнього балансу зі спроможністю купувати. Споживачі віддають перевагу більш дешевим, хоча менш корисним замінникам, як то макарони з м«яких сортів пшениці.
«За інформацією учасників асоціації, уже після 30 грн/кг різко упав збут гречки. Виробники не можуть продати значних об»ємів, лише невеликі партії», — говорить Громовий.
При цьому українські сільгоспвиробники не надто прагнуть сіяти гречку, вона надто нестабільна та непрогнозована у плані ціни.
«Нестабільність на ринку не дозволяє виробнику дивитися на гречку серйозно. Йому краще посіяти прогнозовані культури, можливо з дещо меншою, проте гарантованою дохідністю — кукурудзу, сою тощо», — каже Громовий.
Цей фактор, на його думку, якраз і може нівелювати додаткова державна програма.
Суть її полягає в тому, що держава викуповує гречку за фіксованою ціною, яка влаштовує аграрного виробника, і дає дотацію до цієї фіксованої ціни. Закупівлі здійснюються через «Аграрний фонд». Обсяги відповідають третині загального об»єму ринку — близько 50 тис. т.
«Навіть зараз збити ажіотаж допомогли б якісь 10 тис. т гречки. Але їх нема», — говорить експерт.
Окрім того, він пропонує звернути увагу і на інші нішові культури — просо, льон, жито. Просо Україна досі імпортує з Росії, жито закуповує в Білорусії. Тим часом ці культури втрачають своє місце в кошику товаровиробника.
ІЦ УАК за матеріалами AgroPortal
agroconf.org