Інноваційний підхід до ефективного тваринництва із застосуванням діджитал-технологій було представлено на другому щорічному Agro Animal IT Forum – 2021, який пройшов в рамках виставки «АгроВесна 2021».
Що таке інтелектуальна годівля? Які цифрові рішення для тваринництва сьогодні актуальні у світі? Що з них пропонує український ринок?
Про ці та інші питання говорили міжнародні експерти зі свинарства, ВРХ та розробники цифрових технологій протягом 2-х днів на Agro Animal IT Forum 2021, що відбувся з 16 по 17 лютого.
Організаторами заходу виступили Асоціація тваринників України (АТУ), Київський міжнародний контрактовий ярмарок (КМКЯ) та партнер проєкту - лідируючий український кормовиробник – компанія AVA Group.
«Сьогодні кожен другий фермер в Європі годує своїх тварин за допомогою цифрових систем», - відзначив Віктор Нечмілов, к.с.-г.н, експерт IT-рішень Асоціації тваринників України, який розпочав форум із доповіддю «Світові діджитал-тренди у свинарстві на 2021-2022 рр. - На даний час сільське господарство стикається з величезними проблемами: високим ціновим тиском, жорсткої міжнародної конкуренції, глобальними економічними обмеженнями та зростаючими вимогами до якості продуктів харчування і захисту навколишнього середовища. Тому ефективне і ресурсозбережувальне управління зараз як ніколи важливо. І тут допомагають цифрові технології».
Спікер акцентував, що діджиталізація вже торкнулася близько 52% європейських ферм. І залишатиметься ключовим трендом на найближче десятиріччя у всьому світі. «Це і збільшення автономних польових роботів, використання дронів і тракторів без водія; датчики, що визначають потреби рослин в добривах і засобах обробки. І, звичайно, IT-технології для тваринницьких ферм, які розробляють партнери Асоціації тваринників України, що і будуть детальніше презентовані на сьогоднішньому форумі. Усе це дасть змогу використовувати ці засоби максимально точно, а, отже - більш економічно ефективно».
СЕО компанії AVA Group Максим Шевчук виступив із доповіддю «Інтелектуальна годівля як ефективне рішення для сучасної ферми».
Спікер презентував рішення intelligent feeding - інтелектуальної годівлі: напряму, який сьогодні є ключовим вектором діяльності компанії, і головним трендом у розвитку ефективного тваринництва. «Це синергія точної годівлі з науковим підходом та нових IT/AI технологій для управління ефективністю виробництва (собівартістю)» - так визначає термін intelligent feeding Максим Шевчук.
У своїй доповіді «Інтелектуальна годівля, як ефективне рішення для сучасної ферми» Максим Шевчук розкрив 4 кроки, з яких складається інтелектуальна годівля, а саме:
Прорахування раціону
Виготовлення корму
Годування на всіх етапах
Аналіз ефективності
«Один із головних викликів, з якими стикається інвестор – це невідповідність очікуваних результатів, які розраховувалися на папері з урахування застосування тих чи інших технологічних рішень при інвестуванні у проект – із реальними, - відзначив Максим Шевчук. - Зазвичай щоразу ми маємо відхилення від очікуваного - чи то пов’язані з ветеринарією, чи технологією згодовування, чи генетичними особливостями та ін.
Таким чином, наша компанія задалася питанням: що ж ми можемо удосконалити в питанні годівлі? Вивчаючи ринок і шукаючи рішення, ми побачили, що в годівлі є безліч параметрів, які на сьогоднішній день вимірюються в ручному режимі, із втручанням людського фактору, а отже – немає гарантії, що ті завдання, які ми заклали на папері, будуть реалізовані.
Наприклад, технолог розробив раціон на основі наукового підходу. Що ж відбувається по факту? А в реальності сировина надійшла із нижчим рівнем протеїну, корм виходить не тієї поживності, що прорахували. Значить – і не та продуктивність, яку заклали. Чи, наприклад, компоненти закладено правильні, але їх не так змішано чи подрібнено – це знову ж таки може позначитися на продуктивності. Я вже не кажу про ферму, де раціон можуть переплутати по вікових групах, помістити не в той бункер, чи роздати не в той час – через усі ці похибки, пов’язані з людським фактором, інвестор щодня втрачає багато грошей. Тому годівля – це тема набагато глибша, ніж просто приготувати раціон».
Для вирішення усіх цих питань, тобто - для реалізації кожної зі складових інтелектуальної годівлі компанія AVA Group розробила низку діджитал-технологій, які б дозволили керувати всіма цими процесами в онлайн режимі просто зі смартфону. Які, власне, і презентував у своїй доповіді Максим Шевчук.
Зокрема, спікер представив систему Profeed, що дає можливість керувати кормовиробництвом повністю в автоматичному режимі зі смартфону. Один із модулів системи - Profeed LAB (свого роду портативна лабораторія) – допомагає оперативно робити аналіз сировини, що надходить до кормозаводу чи цеху, зберігати ці дані та направляли у хмару. «Завдяки цьому технолог, маючи реальні показники компонентів сировини, може швидко підкорегувати раціон, аби він був максимально ефективним, - зазначив Максим Шевчук. – Наприклад, ми прорахували раціон із 7% протеїну, а прийшла сировина із вищим відсотком протеїну. Технолог вже обрахує раціон так, аби ми не згодовували надлишковий протеїн. Сьогодні, коли зернові та білкові компоненти щодня дорожчають, це досить суттєва економія».
Другий крок в питанні інтелектуальної годівлі – приготування корму – не менш важливий. «На перший погляд – усе нескладно: взяти компоненти, зважити їх, змішати. На сучасному заводі дотриматися точності можливо. А от у кормоцеху на малому чи середньому підприємстві - вже складніше. Адже зерно подоється до змішувача через переносний пристрій, який переміщує оператор. Отже, залучається людський фактор. Пристрій можна перетримати, чи помилково під’єднати не до того бункеру тощо – і вже раціон вийде зовсім не той, що потрібен; чи закласти не той розмір помелу – все це вплине на результат».
Ці моменти також можна оцифрувати, відзначають в AVA Group.
Cистема Profeed Pig – унікальне рішення управління виробництвом комбікорму на фермі, аналогів якої немає на українському ринку. Воно може застосовуватися як на заводі, так і в кормоцеху.
Ваговий контролер підключається до вагових датчиків будь-якого змішувача кормів і передає дані на мобільний пристрій, за допомогою якого оператор кормоцеху здійснює приготування комбікорму. Всі отримані дані в режимі online надходять на сервер. Весь процес годування планується і контролюється технологом онлайн. При цьому обмін даними відбувається миттєво.
«З цією системою шланг подачі сировини буде автоматично відключати надходження зерна, коли це потрібно; також це виключає можливість помістити шланг не в той бункер, адже кожного разу для подачі кожного компоненту оператор проводитиме його через індивідуальний QR-код. Завдяки цьому технолог може управляти годівлею на всіх фермах з одного місця».
Cистема також дає синхронізацію даних із управлінськими і бухгалтерськими програмами, а, отже, йде автоматичний підрахунок витрат і залишків, це полегшує роботу фахівців із фінансової звітності.
Третій крок – годівля на всіх етапах - передбачає адресну подачу їжі, запобігання втратам при транспортуванні, контроль кількості споживання та запобігання розшаруванню (при транспортуванні).
«Ці процеси теж можливо оцифрувати. Так, на сьогоднішній день в розробці компанії такі додатки як контроль логістики кормовозу по фермі, контроль ваги по силосах, контроль споживання корму в годівницях у свиноматок, поросят на дорощуванні та відгодівлі. Вони дають змогу постійно відслідковувати динаміку росту тварин протягом усього періоду вирощування, а значить - керувати собівартістю готової продукції з мінімізацією людського фактору» - відзначив Максим Шевчук.
Також CEO AVA Group презентував IT-рішення для аналізу ефективності на свинофермах – систему з використанням штучного інтелекту (нейромережі, машинного зору), яка здійснює поведінковий аналіз тварин за допомогою відеокамер. Завдяки фіксації поведінкових параметрів тварин, їх СД приростів та кліматичних показників у приміщенні є можливість спрогнозувати розвиток ситуації у майбутньому, а отже – запобігти розвитку хвороб, падежу та іншим проблемам, оперативно на них зреагувавши завдяки інформації, отриманій з використання цифрових рішень.
«Отже, ми маємо повністю завершений цикл intelligent feeding із застосування IT-інструментів: від початкового розрахування раціону, до аналізу кінцевої ефективності.
Таким чином, процес інтелектуальної годівлі полягає в тому, щоб максимально ефективно використовувати наявні діжитал-технології саме в годівлі. Як годівельна компанія ми дбаємо, щоб дати на сьогоднішній день ринку, зокрема, свинарському, який найбільше потерпає від дорожчання кормових компонентів, досягти тих бажаних відсотків прибутковості, які на сьогоднішній день фактично нівелюються вартістю зерна і ціною на свинину» - підсумував свій виступ CEO компанії AVA Group.
Усі ці 4 кроки, закладені в поняття «інтелектуальної годівлі», були розкриті і в наступних виступах спікерів форуму.
Зокрема, Олександр Гирін, експерт з діджиталізації проектів AVA Group, у доповіді «Контроль інвестицій тваринницького комплексу в смартфоні» детально розповів про презентований Максимом Шевчуком проект Profeed Pig, акцентувавши, що він дає можливість якісного менеджменту. «Що таке якісний менеджмент? Це якісне прогнозування, планування, координація, управління і контроль доступних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Адже корим - це найбільш витратна частина у собівартості м’яса, яку повинен ефективно адмініструвати менеджмент», - відзначив спікер. А Сергій Рижков, директор компанії Profeed Technology, проаналізував проект від Profeed для ВРХ.
ГОДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛГІЇ: ЩО НОВОГО?
Цікавий факт:
У 1912 році рекорд щодо молочної продуктивності був 2 800 кг за 365 діб
У 2017 році – корова-рекордсменка дала 35 457 кг за 365 діб (жир: 4,0; білок: 3,1)
За століття корова стала майже у 13 разів продуктивнішою!
Зрозуміло, що цього вдалося досягти завдяки засновуванню наукового підходу і постійному розвитку ефективних годівельних технологій. Тож низка доповідей на Agro Animal IT Forum була присвячена й інноваціям в годівлі як складової intelligent feeding.
Із доповіддю «Економіка циклу виробництва свинини: особливості годівлі на різних етапах вирощування» виступив Костянтин Махно, кандидат с/г наук, головний технолог ТОВ «Тернопільський бекон», який розповів про застосування сучасних годівельних технологій та цифрових рішень у себе на господарстві.
«Головним нашим завданням є задовольни потребу свиней у поживних речовинах у кожний фізіологічний період, - відзначив Костянтин Махно. – Особливо важливим є період відлучення. Адже що більша маса поросят при відлученні – то кращими будуть темпи її росту. Як наслідок – скорочення терміну відгодівлі та менші витрати корму».
Іншим фактором, що впливає на економіку виробництв свинини, спікер назвав кількість непродуктивних днів свиноматок (адже непродуктивні дні – це зайва витрата кормів) та позначив шляхи, як досягти їх скорочення.
Слід зазначити, що підприємство «Тернопільський бекон» є одним із перших, яке застосовує IT-рішення для управління фермою зі смартфону, про які ми писали вище, а саме - 3D камери для визначення СД приростів, стратегії годівлі, економіки – без стресу; а також програмне забезпечення Profeed Pig для виробництва комбікорму.
Про особливості метаболічного програмування молочної продуктивності корів розповів прямим включенням із Нідерландів Peter van Dooren, Management partner Nutrivice Consultancy у доповіді «Епігенетика: як змусити генетику працювати».
Спікер розкрив механізми, завдяки яким можна «вмикати» чи «вимикати» певні гени, акцентувавши, що відмінності в годівельному досвіді в критичні періоди раннього життя - як перед, так і після народження теляти, можуть запрограмувати розвиток, обмін речовин та здоров'я в майбутньому. Простіше кажучи – годівлею можна запустити прояв тих чи інших генів у тварини, і передавати цю інформацію вже своєму потомству. Зокрема, за допомогою метаболічного програмування можна закласти молочну продуктивність майбутньої корови, і передати цю особливість у спадок.
«Стимулюючи певні гени (які відповідають за здоров’я, молочну продуктивність тощо) у критичні періоди раннього розвитку, ми закладаємо постійні зміни у фізіології та обміні речовин тварини», - відзначив експерт. - Все починається з годівлі матері. Негативний енергетичний баланс матері на ранній ембріональній стадії впливає на такі показники як маса теляти при народженні, його здоров’я та молочну продуктивність. Ключове значення в метаболічному програмуванні після народження має годівля молодняку протягом перших 4-8 тижнів, адже саме в цей час можна стимулювати розвиток більшої кількості розвинених клітин вимені (ДНК паренхіми), а також вищу активність клітин (більше РНК паренхіми 🡪 посилення "експресії генів"). «Наздогнати» це пізніше вже неможливо».
Таким чином, ріст молодняку саме в перші 8 тижнів життя впливає на розвиток внутрішніх органів, а, як наслідок, - і на майбутню молочну продуктивність. Тобто, що інтенсивніше теличка росте у перші 8 тижнів життя, то більше молока вона дасть, коли стане коровою. Кожен додатковий грам середньодобового приросту у цей період трансформується у підвищення надою молока у середньому на 4-5 літрів за першу лактацію. «Найвигідніше інвестувати кошти саме у молочний період, адже саме від цього періоду залежить усе подальше життя корови».
Продовжив тему годівлі молодняку Юрій Позняковський, продакт-менеджер з ВРХ AVA Group, із доповіддю «Тренди в інтелектуальній годівлі телят».
Він зосередився на годівлі стартовий період, відзначивши, що надважливим фактором є достатня кількість випоювання якісного молозива в першу добу життя. «Теля повинно отримати із молозивом не менше 300 г імуноглобулінів у перший день життя, - відзначив Юрій Позняковський. - Як цього досягти? Максимально запобігти бактеріальній забрудненості продукту, адже через потрапляння бактерій у молозиво в ньому зменшується кількість імуноглобулінів, важливих для здоров’я теляти».
Спікер розповів про методи, як забезпечити молодняк якісним молозивом, зокрема, про цифрові рішення для автоматизації випоювання телят, підсумувавши, що саме старт вирішує майбутнє корови.
Завершив форум виступ Михайла Корилкевича, засновника проекту Сімейні Молочні Ферми, який розповів про цей інвестиційний проєкт розвитку молочної індустрії України.
Спікер розповів про тенденції розвитку молочного виробництва в Україні, проблеми, які сьогодні існують в галузі та шляхи їх подолання.
Ось декілька цікавих фактів і цифр з його доповіді:
В 1991 році Україна була одним із світових лідерів з виробництва молока
За останні 7 років Україна втричі зменшила експорт молочної продукції
Скорочення виробництва компенсується зростанням імпорту молочної продукції
Лише 7,2% виробленого в Україні молока відповідало Європейським стандартам в 2019 р.
Виробництво молока великими підприємствами зросло на 23% за період 2010 – 2020рр, в той час як населення зменшило виробництво на 22% за той самий період.
Споживання молока в Україні в 2 рази менше, чим в Європі.
Україна входить у ТОП-5 країн світу з найкращою собівартістю виробництва молока
Спікер відзначив, що до 2030 року світовий ринок має збільшитись на 250 млн. т, і Україна може грати провідну роль у заповненні цього дефіциту.
ПІДСУМОК
«Форум продемонстрував, що саме діджитал-рішення допоможуть сьогоднішньому твариннику, який опинився у складній ситуації через постійне здорожчання собівартості виробництва, не просто вижити, але й підвищити ефективність і прибутковість. Сподіваємося, що ті кейси, які отримали учасники Agro Animal IT Forum 2021, вже зовсім скоро упроваджуватимуться на українських господарствах» - підсумував експерт Асоціації тваринників України Віктор Нечмілов.