- Торговий представник України повідомив, чи введуть обмеження експорту зернових
- Мінекономіки долучилося до обговорення НЕС-2030 на тему міжнародної економічної політики та торгівлі
- В Україні розпочинається обговорення Національної економічної стратегії-2030
- На початку 2021 року перепишуть Угоду про асоціацію України з ЄС
- Торговий представник України обраний заступником Голови Міжнародної ради по зерну
Тарас Качка: Немає підстав вводити обмеження експорту зернових
Торговельна політика України у 2021 році модернізується за багатьма складовими.
По-перше, з березня розпочнеться перегляд умов ЗВТ з ЄС на наступні 5 років. Зменшення переліку квотованих товарів, безмитне ввезення, дзеркальні квоти, гармонійне зближення з ЄС в частині політики Green Deal, завершення питання зонування у випадку виявлення пташиного грипу – цього очікує український агробізнес від переговірників. Плюс – на порядку денному і запити від підприємців про захист внутрішнього ринку від засилля молочного імпорту з Європи.
По-друге, в межах підготовки «Національної економічної стратегії-2030» з’явиться окремий розділ щодо міжнародної торгівлі, який закріпить стратегічний торговельний курс України.
По-третє, за 2021 рік уряд має оновити експортну стратегію країни на наступні 5 років та реанімувати роботу Ради міжнародної торгівлі за участі експортерів. Які країни в цьому документі будуть головними торговельними партнерами та з якими заплановано укладення ЗВТ у найближчі роки – важливе питання. Що буде із торговельною угодою з Китаєм і на якому вона етапі?
По-четверте, ніхто не скасовував поточні завдання в міжнародній торгівлі (наслідки Brexit для українського бізнесу, запуск двох ЗВТ з 1 січня із Ізраїлем та Великою Британією, урівноваження постійно зростаючих експортних зернових апетитів трейдерів та потреб внутрішнього ринку в продовольчій пшениці та фуражних зернових, ціни на харчі та багато іншого). Слід оперативно підлаштовуватися і під зміну глобальних настроїв світу (як от дедалі більший вплив протекціонізму). Як у всіх цих питаннях знайти баланс і яких новин слід чекати бізнесу?
Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка.
AgroPolit.com: ЗВТ з ЄС: ключові пункти з перегляду цієї угоди на наступні 5 років?
Тарас Качка: Ключовий аспект перегляду угоди будуть тарифні квоти на товари сільського господарства, яких у нас є 40. Це досить широкий список квот в порівнянні з іншими європейськими партнерами ЄС.
У цих перемовинах з ЄС у нас є 3 блоки питань.
Перший — повна лібералізація по тих товарах сільськогосподарських, де квоти є рудиментарними, маленькими. Окрім традиційних квот (мед, м'ясо птиці, тощо) у нас є ще квоти так би мовити нішеві. Думаю, що можемо їх позбутися.
Другий — уточнення опису товарів, які підпадають під квотування. Наприклад, в категорії яблучні або виноградні соки визначення квот є дуже широким, або поєднання із зерновими 10 групи також борошна і круп з 11 групи. Такі парадокси існують.
Третє — там, де не вдасться уникнути квотування, будемо максимально приводити їх розмір до реальних можливостей нашого агросектору. Наприклад, мед вибирають у перші 20 днів січня і Україна ініціюватиме збільшення медової квоти, так щоб вона відповідала нашому традиційному експорту – 14-15 тис т.
AgroPolit.com: Я розумію, що ви дипломат-міжнародник. Але Україна вже дійшла до тієї межі, коли відчувають, що, наприклад, пропозиції зернових, пропозиції м’яса птиці, пропозиції того ж меду, тих томатів — ми вперлися просто в обмежувальні квоти. Чи можуть ці позиції бути предметом переговорів?
Тарас Качка: Ми тільки почали перемовини. Тому детальніше про наш пакет пропозицій до ЄС я говорити не можу, щоб не створювати певні очікування. Набір поступок залежатиме не тільки від нашого запиту, а й від реакції іншої сторони.
Нуль тарифних квот і нульове мито по всіх позиціях – це утопічна мета. Так, наша мета — позбутися всіх квот, але цьому є кілька важливих перепон.
Перша — це інстинктивна боязнь української продукції на ринку ЄС з боку європейських фермерів. Тому наша місія в переговорах полягає не стільки в калькуляції цифр, а в тому щоб пояснити – ми насправді не конкуренти, а допомагаємо один одному.
Другий блок — це те, що називається level playing field (жаргон в міжнародній торгівлі, який відображений в угоді є з Британією) — якщо ми повністю відповідаємо вимогам ЄС по тих чи інших категоріях (довкілля, безпечність харчових продуктів), то маємо право на необмежений доступ до ринку ЄС.
Тому наша мета усунути ці два бар’єри і скоротити якомога більші бар’єри на аграрні товари в рамках ЗВТ з ЄС. В ідеалі — щоб їх взагалі не було. А якщо по чомусь не вдасться добитися повної лібералізації, то принаймні привести обсяг безмитної торгівлі до нинішнього експортного рівня агросектору.
AgroPolit.com: Чи Європа вже нам показала свій перелік побажань?
Тарас Качка: Ініціатор консультацій Україна. І лише з березня Україна та ЄС почнуть співставляти свої запити на перегляд умови ЗВТ. І загалом про цифри доречно буде говорити після завершення усіх консультацій.
AgroPolit.com: Друга складова нашої торгівельної, торгівельного благополуччя з Європою — це адаптація положень Угоди, пакету заходів Green Deal, які Європа вже активно в себе впроваджує. Поділіться планами по Green Deal для України на 2021 рік?
Тарас Качка: Є кілька базових, фундаментальних речей, які важливо знати в частині зближення зі стандартами Green Deal.
Україна не є в ролі наздоганяючого партнера у цих речах. Хоча ЄС і є лідером у формуванні політичного порядку денного в регіоні і глобально, у нас також є чим похвалитися. Якщо говоримо про сільське господарство, то у ньому є 3 наріжних елементи.
Перший — виробництво органічної продукції. Темпи зростання виробництва органічної продукції досить вагомі: 470 тис. га землі мають органічний статус, 70% органічної продукції експортується до ЄС. Українська органічна галузь є четвертою в Європі за підсумками 2019 року.
Другий — це зменшення використання пестицидів і агрохімікатів. В цій частині ми готові виконувати ціль ЄС, але рівень має бути інший. Адже частка використання добрив і пестицидів у АПК в Україні є нижчою ніж в ЄС. Тому не можна говорити, що скорочення цього рівня має бути з обох сторін 50% на 50%. А от про абсолютні показники на гектар говорити варто.
Третій — зміна харчових уподобань споживачів. В цій частині цікава ініціатива першої леді Олени Зеленської щодо дитячого харчування.
Тобто в нас є, що говорити про внесок України в озеленення власного сільського господарства.
Стратегії розвитку українських аграрних компаній на наступні 10 років є абсолютно співмірними з політикою ЄС. Тобто в нас немає альтернативного якогось бачення — що ні, ми проти тих цілей, які декларує ЄС.
ІЦ УАК за матеріалами АгроПоліт
agroconf.org
