10 років стабільного розвитку ринку зерна та експорту завдяки ефективному діалогу уряду та бізнесу

31 March, Розділ Новини, переглядів 729

10 років виповнилося Робочій групі з ринку зерна, яка відіграла значну роль в становленні та розвитку зернового ринку України та експорту зерна. Основне завдання цієї групи – це діалог між бізнесом та урядом (в особі профільного Міністерства) щодо розвитку зернового сектору, прогнозів врожаю та визначення обсягів експорту за допомогою Меморандуму.

Завдяки Робочій групі та Меморандуму вдалося налагодити ефективний діалог між бізнесом та урядом, який демонструє світу прозорість, прогнозованість експорту та надійність України як постачальника зерна. Адже Україна експортує своє зерно в понад 100 країн світу і укладання такого Меморандуму забезпечує їй репутацію як надійного та прогнозованого партнера.

Нагадаємо, починаючи з 2011/2012 зернового маркетингового року, уряд та бізнес щороку підписують Меморандум, в якому зазначається граничний обсяг експорту зерна. Такий документ фактично визначає необхідний обсяг зерна для внутрішнього споживання та експорту, який забезпечує аграріям доходи, а державі – валютні надходження. Це було зроблено для того, щоб підвищити прозорість та прогнозованість на ринку, оскільки до того непередбачувана політика уряду і запровадження обмежень на експорт призводили до мільярдних збитків виробників та експортерів.

Сьогодні завдяки діалогу бізнесу та уряду в рамках Робочої групи та такого інституційного інструменту як Меморандум забезпечується не тільки продовольча безпека нашої держави, а й прогнозованість обсягу експорту та формування очікувань світового ринку.

Пропонуємо вам тези виступів учасників онлайн пресконференції, присвяченій 10-тій річниці Робочої групи з ринку зерна:

Микола Горбачьов, президента Української зернової асоціації

Робоча група та Меморандум вирішив свого часу проблему заборони експорту зерна і став інституційним інструментом, який продемонстрував свою ефективність. Головний позитив Меморандуму – це те, що він демонструє прогнозованість і прозорість політики держави в сфері зернового ринку, яка є вкрай важливою для бізнесу. Хоча Меморандум не є ідеальним методом вирішення питання вільної торгівлі, але він дозволив нам досягнути хороших результатів та просувати експорт українського зерна по всьому світу. Робоча група фактично робить політику держави щодо експорту зерна більш ефективною. Без цього не буде можливості захищати інтереси українського виробника.

Сьогодні фермер, вирощуючи продукцію, має можливість гарантовано її продати. Це все завдяки експорту. Адже Україна споживає тільки третину вирощеного врожаю. Решту дві третіх забирає експорт. Уявіть, якби не було експорту, аграрії не змогли б реалізувати свою продукцію і збанкрутували би. Наприклад, за останні 10 років в Україні аграрії в 10 разів збільшили виробництво кукурудзи. І це не межа, оскільки ми в середньому вирощуємо 6-7 т/га, а можемо давно вирощувати 12 т/га і такі приклади є. Таку врожайність мають ті господарства, які використовують правильну агротехніку, технологічні процеси, насіння. Подальше зростання та розвиток виробництва зерна можливе тільки за умови експорту цієї продукції.

Тарас Висоцький, заступник міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

З боку держави ціль Меморандуму – забезпечити фізичну наявність необхідного обсягу зерна на внутрішньому ринку для забезпечення продовольчої безпеки. При цьому орієнтиром для Меморандуму є валовий врожай. Якщо ж оцінювати обсяги в цьогорічному Меморандумі, то немає жодних ризиків їх перевищення, оскільки темпи експорту пшениці відстають від минулорічних на 0,5 млн т, а по кукурудзі – 1 млн т. Тому на сьогодні виглядає, що не буде навіть досягнуто граничних обсягів експорту, зафіксованих в Меморандумі.

Тарас Качка, заступник міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Меморандум може стати основою для написання історії успішного розвитку українського зернового ринку. Меморандум став тим інструментом, який зменшив ризик адміністративного втручання в ринок, а також забезпечення прозорості. В рамках міжнародної зернової ради IGС багато говорять сьогодні про забезпечення стабільності постачань зерна для забезпечення стійкості (resilience). Наш Меморандум став фактично одним із таких взірцевих інструментів забезпечення стійкості на фоні того, що наші сусіди вже другий рік поспіль забороняють експорт чи запроваджують мито. Ми маємо добрий досвід діалогу та належної координації між державою, виробниками та експортерами, коли щотижня в онлайн режимі обговорюємо показники експорту. Діалог та координація зусиль потрібна для того, щоб нарощувати вміння не лише вирощувати зерно, але й правильно торгувати, знаходити баланс між внутрішнім та зовнішнім ринком. Наші дискусії, які подекуди бувають бурхливими, це і є той досвід, з якого і вибудовується справжнє економічне процвітання та зростання добробуту в державі.

Дмитро Приходько, старший економіст інвестиційного центру ФАО (Рим)

Історія Робочої групи та Меморандуму розпочалася з того, що в жовтні 2010 року український уряд неочікувано запровадив квотування експорту зерна, нібито через зменшення валового врожаю на 1 млн т з 39 до 38 млн т. В ФАО це викликало вкрай негативну реакцію країн імпортерів, які не були попереджені про це. Таке рішення заблокувало близько 0,5 млн т зерна в портах на суднах та терміналах. Більше того, українські виробники зерна могли втратити через недоотримання доходу близько $2 млрд. Це стало підставою для початку створення Робочої групи. Вже 27 січня 2011 відбулася велика зустріч в Києві за участі представників Мінагрополітики, на якій домовилися створити такий консультативний механізм як Робоча група, яка вперше зібралася в березні 2011 року. Робоча група щомісяця збиралася та обговорювала прогнозний баланс зерна, на базі якого вже й підписувався перший Меморандум в червні 2011 року.

Результат створення цієї робочої групи – це впровадження прозорості та передбачуваності політики. В результаті, за 6 років її існування український аграрний сектор отримав більше $1 млрд. інвестицій. Все це, в результаті, дало можливість Україні називати цифри врожаю зерна 70 млн. т і більше та є фундаментом подальшого сталого розвитку українського сільського господарства.

До досвіду підписання Меморандуму приглядається багато країн і Україна може вдатися до популяризації цього інструменту, пояснення механізму його дії, щоб більше країн розуміли як Україна домовляється про обсяги експорту зерна. Сьогодні багато країн імпортерів залежать від українського експорту зерна.

Володимир Клименко, екс-очільник Української зернової асоціації

Робоча група та Меморандум в Україні з’явилися через значні обмеження експорту зерна, які в першу чергу приводили до значних збитків виробників. Були часи, коли урядовці вдавалися до неформальної зупинки експорту, яка завдавала значних збитків і виробникам, і експортерам. Меморандум же забезпечує сьогодні виробникам можливість фактично вільно продавати зерно будь-якими каналами та способами. В нас є результат цього Меморандуму та Робочої групи – 3 місце з експорту зерна у світі.

Леонід Козаченко, голова Української аграрної конфедерації

Учасники ринку зерна довго боролися за те, щоб зменшити втручання уряду та його намагання будь-що запровадити обмеження експорту – мита, квотування. Врешті такий механізм був запроваджений у вигляді Меморандуму. Завдяки цьому інструменту ми завчасно чітко визначаємо обсяги виробництва та експорту та можемо прогнозувати розвиток подій.

Перспектива залежить від багатьох перешкод, які треба долати, але Україна може значно збільшити виробництво зерна та олійних. Якщо взяти і співставити урожайність в США та ЄС, то Україна може вийти на виробництво 120-125 млн. т.