Підготувати «розвідників»: в Україні запускають навчання для агроскаутів

05 April, Розділ Новини, переглядів 596

Агроскаутинг — термін, добре знаний у світі. Це процедура збору з полів інформації, яка може стосуватися обробки ґрунтів та поливів, визначення стану посівів, наявності захворювань рослин. Мета – не допустити втрати врожаю. Власне, «scout» у перекладі з англійської означає «розвідник». У багатьох країнах послуги агроскаутів давно є традиційними. В Україні поки що про них відомо небагато. «Термін не дуже поширений, — визнає Максим Колесніков, завідувач кафедри плодоовочівництва, виноградарства та біохімії Таврійського ДАТУ. — Я знайшов у гуглі лише одне повідомлення від агрокомпанії про найм агронома-скаута. З іншого боку, це позитивний сигнал і означає, що ми рухаємося в правильному напрямку». Університет бере участь у проекті з підготовки агроскаутів, започаткованому Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО. Агроскаутингу та його перспективам в Україні було присвячено дводенну онлайн дискусію із залученням українських та зарубіжних фахівців. Як працюють агроскаути в Ізраїлі Світлана Добринін — консультант-референт, спеціаліст із захисту рослин Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Ізраїлю. «У нас агроскаути — це приватні підприємці, що займаються саме дослідженням сільськогосподарських територій, — каже Світлана Добринін. — Вони не проводять лабораторних аналізів, а дають рекомендації на підставі того, що знаходять на полях. Фермер в Ізраїлі не займається захистом рослин — це робить агроскаут». За словами Світлани, це дуже важлива місія для країни зі спекотним кліматом і, відповідно, великою кількістю шкідників. Агроскаутів у Ізраїлі готує департамент консультаційних послуг Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій. Навчальний курс спрямовано на отримання ними знань у обсягах, необхідних для професійних досліджень полів. Курс складається із введення в ентомологію та фітопатологію; ознайомлення з методами захисту рослин, включно з біологічними; вивчення шкідників під час лабораторних занять та польових заняття. Додатково можуть бути курси з органічного виробництва та щодо застосування біоагентів, якщо агроскаут планує працювати з відповідними фермерами. Курси для агроскаутів у Ізраїлі спеціалізовані — окремо для овочівництва, плодових культур і так далі. Після їх завершення і початку роботи раз на рік треба пройти підвищення кваліфікації. «Для кожної культури є своя система моніторингу, — розповідає Світлана Добринін про специфіку роботи агроскаута. — Наприклад, для плодових є безпечний і небезпечний періоди з точки зору загрози від шкідників. При небезпечних агроскаут може приїздити на плантацію двічі на тиждень, а в безпечні — раз на тиждень або навіть на два. На культурах інтенсивного овочівництва від повинен відвідати теплицю або поле раз на тиждень або і два, якщо є якась проблема чи культура цього вимагає» . Як і для будь-якого бізнесу, важливими є фінансові питання. Хоча ізраїльські агроскаути зазвичай працюють як підрядники консультаційних компаній, їхня зарплатня формується переважно напряму фермером. Відповідно, агроскаутам потрібно якомога більше клієнтів. Інколи вони можуть отримувати додаткові кошти від компанії, з якою працюють. Дещо інакше в Сполучених Штатах. «Послуги агроскаута субсидуються з державного бюджету, це звичайна практика в США, — каже Патрік Байєрс з університету Міссурі. Він має 35 річний досвід супроводу фермерів. — У моєму випадкові зарплата частково фінансується з державних коштів, частково забезпечується самими фермерами». Спеціаліст за 24 дні: що передбачено програмою Американський досвід значною мірою ліг в концепцію центрів агроскаутингу, підготовлену в рамках програми АГРО. Пілотний проєкт буде реалізовано спільно з Таврійським державним агротехнічним університетом та Херсонським державним аграрно-економічним університетом. У цих вишах створять два центри, що займатимуться підготовкою агроскаутів та наданням послуг з агроскаутингу фермерам. «Проєкт передбачає підвищення рівня знань у студентів старших курсів через залучення їх до агроскаутингу, за рахунок чого виробники також матимуть можливість отримати необхідні для них послуги, — каже директор Програми АГРО Ксенія Сидоркіна. — Тож разом із партнерами сподіваємося вирішити низку системних проблем, таких як відсутність або брак кваліфікованих кадрів для агропідприємств, брак певних послуг, які би могли робити бізнес успішнішим». Патрік Байєрс входить до числа експертів, задіяних у реалізації проєкту. Саме він представив напрацьовану концепцію центрів агроскаутингу. Найважливіші рекомендації щодо майбутнього навчання такі. На агроскаутів слід готувати студентів-бакалаврів та студентів випускних курсів ВНЗ. Відбором учасників займатимуться спільно програма та університети. Для майбутніх агроскаутів розроблено 24-денний тренінговий курс, що складатиметься з чотирьох сесій. Перша — розуміння агроскаутингу. Йтиметься про набуття знань щодо шкідників та хвороб рослин, родючості, питань захисту довкілля. Студентам розповідатимуть про діагностування проблем із використанням відповідних інструментів, відбір зразків, навчатимуть роботі в лабораторії тощо. Під час другої сесії майбутні агроскаути отримають знання щодо ключових культур, які вирощують в Україні: помідорів, перцю, полуниці, яблук та інших. Далі на учасників програми чекатимуть польові навчання з фермерами, а завершальна сесія буде присвячена процесу агроскаутингу: документуванню, відео-та фотозйомці, подальшому вдосконаленню навичок. «Агроскаут повинен мати істотні знання в предметній галузі для основних культур. Розуміти, як можна діагностувати проблему, знайти причину її виникнення та рекомендувати, як її можна усунути. Повинен вміти ефективно провадити процес агроскаутингу та мати гарні міжособистісні навички, що допомагатимуть роботі з клієнтами», — перераховує Патрік Байєрс основні якості, які повинен отримати на виході учасник програми. Моделлю передбачено базові потреби центрів агроскаутингу — приміщення, місця для тренінгів, комп’ютерне обладнання, набір необхідних для агроскаутингу інструментів, транспорт для виїзду на поля. «Спочатку в Україні програма агроскаутингу буде отримувати фінансування від проєкту, який покриватиме зарплати, витрати на відрядження агроскаутів та їх стимулювання. Також передбачен дохід від надання послуг для фермерів», — каже Патрік Байєрс про пропоновану фінансову модель. У подальшому планується залучення державних та грантових коштіву різних комбінаціях. Університети у стані готовності Дискусія засвідчила, що в університетах-партнерах програми АГРО уже ретельно продумували майбутнє навчання агроскаутів і надають проєкту значної уваги. «У ближчому майбутньому агроскаути стануть «ключовими фігурами» агросектору, здатними впоратися з мікропроцесорами, інноваційними GIS-системами, системами моніторингу та іншим, — переконаний Олександр Аверчев, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності Херсонського ДАЕУ. — Кінцевим результатом від впровадження програми агроскаутингу буде покращена якість освіти здобувачів ВНЗ та підвищена економічна ефективність сільськогосподарських виробників плодоовочевої продукції». «Завдяки високому темпу розвитку консалтингових послуг та цифровізації в АПК агроскаутинг уже стає необхідністю, — вважає Геннадій Подшивалов, директор Інституту підвищення кваліфікації Таврійського державного агротехнологічного університету. — Це новий напрям діяльності в агропромисловому секторі України, на стику агрономічної, інформаційно-консультаційної та аналітичної професій». У Таврійському університеті також уже є чітке бачення навчального процесу з підготовки агроскаутів та факторів, необхідних для його успішної реалізації — матеріально-технічних, кадрових та інших. Завершувати курс з агроскаутингу має атестаційний екзамен, після чого агроскаут отримуватиме відповідний сертифікат. Акцент у навчанні робитимуть на здатності студентів до швидкого застосування отриманих знань та навичок на практиці. «Це будуть не повноцінні наукові дисципліни, а «екстракт» з них — виключно прикладного сучасного характеру», — каже Максим Колесніков, завідувач кафедри плодоовочівництва, виноградарства та біохімії. Зрозуміло, для успішної реалізації майбутньої програми з агроскаутингу потрібні мотивовані учасники. Тож під час дискусії йшлося ще про одне важливе завдання — інформування про переваги участі в ній для студентів. Це важливо, адже навчання агроскаутингу буде факультативним. «Студенти можуть отримати додаткові знання, також агроскаутинг може стати для них кроком до подальшої повноцінної кар'єри», — переконаний Патрік Байєрс. Тим часом Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО має намір мотивувати інші ВНЗ до створення центрів агроскаутингу. «Програма називатиметься «Створення центрів надання послуг агроскатуингу та підвищення рівня знань та практичних навичок молодих фахівців», — зазначив експерт програми Юрій Бакун. За його словами субгрантовий конкурс оголошено з метою підтримки створення та розвитку двох центрів агроскаутингу у співпраці з профільними вищими навчальними закладами для впровадження комплексу відповідних консультаційних та сервісних послуг. Участь у конкурсі можуть взяти українські недержавні організації, бізнес-асоціації та освітні установи. Прийом заявок триває до 18:00 26 квітня 2021 року. ІЦ УАК за матеріалами agroreview

agroconf.org