НКЦПФР підтримує законопроєкт щодо функціонування та обігу аграрних розписок.
Як зазначається у повідомленні регулятора, в Україні сільське господарство є одним з ключових секторів економіки, який складає близько 13% ВВП, приносить 30% валютних надходжень від експорту країни та забезпечує роботою понад 20% населення. З точки зору НКЦПФР сектор може бути основою для розвитку ринків капіталу в Україні. Якщо говорити про аграрні розписки в цьому контексті, НКЦПФР бачить значний розмір ринку – понад 35 млрд. грн. – і його стале динамічне зростання. Інструмент є прозорим та надійним, а очікувані законодавчі зміни перетворять аграрні розписки у електронний цінний папір, що створить основу для розвитку вторинного ринку.
Торік Комісія співпрацювала з Урядом, користувачами аграрних розписок та громадськими інституціями в рамках розробки модернізованого законодавства для аграрних розписок та вносила свої пропозиції щодо впровадження інструменту у формі неемісійного цінного паперу. Законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про аграрні розписки» та деяких інших законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» (реєстраційний №2805-д) враховує позицію Комісії та відповідає правовому регулюванню природи та обігу цінних паперів.
В Україні є передумови для впровадження сек’юритизації сільськогосподарської дебіторської заборгованості, а аграрні розписки завдяки законодавчим змінам можуть стати її основою. Зі свого боку НКЦПФР серед десяти пріоритетів своєї роботи визначає розробку та прийняття нового закону про сек’юритизацію.
Згідно зі Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року, що була затверджена спільно з регуляторами фінансового сектору, законодавство щодо сек’юритизації має бути впроваджене до 31 грудня 2021. Цей закон створить можливості для рефінансування з українських ринків капіталу з подальшим розширенням та виходом на міжнародні ринки.
ІЦ УАК за матеріалами finpost
agroconf.org