Аграрний тиждень. Україна
» » УЗА: обмеження експорту соняшникової олії завдасть значних збитків аграріям, переробникам та країні 
» » УЗА: обмеження експорту соняшникової олії завдасть значних збитків аграріям, переробникам та країні 

    УЗА: обмеження експорту соняшникової олії завдасть значних збитків аграріям, переробникам та країні 






    Українська зернова асоціація стурбована чутками про бажання окремих популістів в уряді проштовхнути обмеження експорту соняшникової олії з України через запровадження квотування та встановлення квоти на нульовому рівні. Таке рішення уряду відразу призведе до втрати близько $3 млрд валютної виручки з огляду на те, скільки олії не буде експортовано через обмеження до кінця поточного сезону. Більше того, таке обмеження може спровокувати відмову аграріїв від вирощування соняшнику і, як наслідок, великому дефіциту сировини для переробників в новому сезоні, що спричинить ще більше зростання ціни як на сировину, так і на соняшникову олію, і при цьому відбудеться падіння експорту і валютної виручки. 

    Нагадаємо, що Україна займає перше місце в світі серед експортерів соняшникової олії, виробляючи щорічно близько 6-7  млн т, при цьому внутрішнє споживання складає лише близько 400 тис т на рік. В 2020-2021 маркетинговому році (вересень-серпень), українські аграрії виростили близько 13 млн т соняшника, з якого буде вироблено близько 6 млн т соняшникової олії. Очікується, що близько 5,6 млн т олії буде експортовано, адже з року в рік внутрішнє споживання не перевищує 400 тис т. Відтак, забезпечуючи бюджет валютними надходження, а аграріїв – додатковими прибутками, Україна вимушена решту соняшникової олії експортувати. При цьому, потужність вітчизняних олійних переробників настільки висока, що місячний обсяг внутрішнього споживання олії, Україна готова виробити за 1,5 доби.  

    УЗА глибоко занепокоєна такими ініціативами та закликає не повторювати помилки попередніх урядів. На жаль, в недалекому минулому були негативні спроби впровадження квотування експорту, що обернулось корупційними скандалами, погіршенням ліквідності зернових та олійних культур, зменшення доходів виробників та як результат зменшенням валютних надходжень до країни. Окрім того, такі дії Уряду Януковича-Азарова обернулись для України міжнародними скандалами та невиконанням міжнародних контрактів.  

    «На фоні зростання дефіциту бюджету та зменшення валютних резервів з початку цього року, а також відсутності кредитування від міжнародних фінансових організацій – це призведе до вкрай складної ситуації в економіці та бюджеті країни. В умовах гібридної війни Росії проти України, видається, що це рішення ініціюється для завдання катастрофічного удару по економіці України поряд з можливою воєнною ескалацією агресії проти нашої країни. Також це негативно вплине й на репутацію нашої країни через невиконання взятих на себе зобов’язань», – висловив припущення появи такої ініціативи Президент УЗА Микола Горбачьов.

    Україна минулого року приєдналася до групи країн, які домовилися не обмежувати експорт продовольства, щоб не порушувати усталені ланцюги постачання продовольства у світі і таким чином, забезпечувати продовольчу безпеку світу. Вже цього року Україна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки ФАО. Пропри карантин та запровадження різноманітних обмежень, Україна прийняла єдине вкрай правильне рішення. Таким чином, Україна продемонструвала світу, що є надійним і прогнозованим партнером і суб’єктом забезпечення продовольчої безпеки світу. 

    Треба віддати належне уряду, який попри значне зростання цін на зернові на світовому та внутрішньому ринку, не вдався до жодних необдуманих адміністративних рішень щодо регулювання цін. Адже ціни ростуть на всі сировинні товари у світі, оскільки ми входимо в новий сировинний суперцикл, коли ціни, в тому числі на зернові та олійні, будуть високими досить тривалий час. 

    Попри природні та погодні катаклізми та дещо нижчий врожай аніж минулого сезону, Україна демонструє надійність та стабільність постачання зерна та продуктів переробки на світовий ринок на відміну від своїх конкурентів, таких як Росія чи Аргентина, які вдалися до жорстких обмежень експорту. Наслідки впровадження квот дуже добре видно на прикладі Росії, введення квоти та мита на експорт в поточному маркетинговому сезоні за оцінками експертів російські виробники зерна втратять $2,8 млрд., а введення з 1 червня 2021 року постійного мита на експорт зерна коштуватиме російським агровиробникам додатково майже ще $5 млрд. Ціни на зернові на внутрішньому ринку впадуть, відповідно доходи агровиробників та інвестиції в коротко та середньостроковій перспективі у вирощування зерна теж знизяться. В результаті, галузь загальмує свій розвиток і буде стагнувати. Досвід Аргентини, яка багато років застосовує квоти та експортні мита на зернові, показує, що це призводить до сповільнення розвитку агросектору, при цьому їй не вдається приборкати продовольчу інфляцію для внутрішніх споживачів. 

    УЗА завжди стоїть на позиції, що виробник повинен мати можливість сіяти та збирати щороку більші врожаї, відтак і заробляти більше і приносити в країну більше валютних надходжень, а в бюджет – податкових відрахувань. Це є запорука успіху вітчизняної аграрної галузі. Ба більше, для України додаткові валютні надходження від реалізації зернових та олійних культур дадуть додаткові можливості тримати «монетарну оборону» у такий кризовий час як зараз.  

    УЗА наголошує на відсутності об’єктивних підстав для обмеження, квотування чи ліцензування аграрного експорту та олійного, зокрема, а також підкреслює відсутність дефіциту олії на внутрішньому ринку. Як відомо, виробництво зерна в Україні є профіцитним. Так, лише 5-10% соняшникової олії споживається в середині країни, а решта щороку експортується, що є суттєвим джерело надходження валюти в країну та запорукою стабільності економіки. 

    Рішення про обмеження експорту соняшникової олії відразу поставить аграріїв в складне становище, оскільки ціна на соняшник знизиться, то вони відмовляться від його вирощування. Як наслідок, вже в новому сезоні буде дефіцит сировини для переробних підприємств. Україна втратить значні обсяги експорту, валютної виручки та надходження до національного бюджету, а ціни на соняшник та олію ще більше виростуть.  

    Наразі питання забезпечення безперешкодного експорту зерна з України є питанням національної економічної та фінансової безпеки. УЗА тісно співпрацює з урядом та Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства з метою розвитку аграрного сектору, забезпечення продовольчої безпеки та уникнення застосування експортних обмежень. 





    Схожі новини
  • На експорт з початку сезону пішло 2 млн т соняшникової олії
  • Експорт олії суттєво виріс
  • Україна експортувала соняшникової олії на 2 мільярда доларів у поточному маркетинговому році
  • США поліпшило прогноз виробництва соняшникової олії в Україні
  • Олія повинна подешевшати до завтра

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

УЗА: обмеження експорту соняшникової олії завдасть значних збитків аграріям, переробникам та країні 






Українська зернова асоціація стурбована чутками про бажання окремих популістів в уряді проштовхнути обмеження експорту соняшникової олії з України через запровадження квотування та встановлення квоти на нульовому рівні. Таке рішення уряду відразу призведе до втрати близько $3 млрд валютної виручки з огляду на те, скільки олії не буде експортовано через обмеження до кінця поточного сезону. Більше того, таке обмеження може спровокувати відмову аграріїв від вирощування соняшнику і, як наслідок, великому дефіциту сировини для переробників в новому сезоні, що спричинить ще більше зростання ціни як на сировину, так і на соняшникову олію, і при цьому відбудеться падіння експорту і валютної виручки. 

Нагадаємо, що Україна займає перше місце в світі серед експортерів соняшникової олії, виробляючи щорічно близько 6-7  млн т, при цьому внутрішнє споживання складає лише близько 400 тис т на рік. В 2020-2021 маркетинговому році (вересень-серпень), українські аграрії виростили близько 13 млн т соняшника, з якого буде вироблено близько 6 млн т соняшникової олії. Очікується, що близько 5,6 млн т олії буде експортовано, адже з року в рік внутрішнє споживання не перевищує 400 тис т. Відтак, забезпечуючи бюджет валютними надходження, а аграріїв – додатковими прибутками, Україна вимушена решту соняшникової олії експортувати. При цьому, потужність вітчизняних олійних переробників настільки висока, що місячний обсяг внутрішнього споживання олії, Україна готова виробити за 1,5 доби.  

УЗА глибоко занепокоєна такими ініціативами та закликає не повторювати помилки попередніх урядів. На жаль, в недалекому минулому були негативні спроби впровадження квотування експорту, що обернулось корупційними скандалами, погіршенням ліквідності зернових та олійних культур, зменшення доходів виробників та як результат зменшенням валютних надходжень до країни. Окрім того, такі дії Уряду Януковича-Азарова обернулись для України міжнародними скандалами та невиконанням міжнародних контрактів.  

«На фоні зростання дефіциту бюджету та зменшення валютних резервів з початку цього року, а також відсутності кредитування від міжнародних фінансових організацій – це призведе до вкрай складної ситуації в економіці та бюджеті країни. В умовах гібридної війни Росії проти України, видається, що це рішення ініціюється для завдання катастрофічного удару по економіці України поряд з можливою воєнною ескалацією агресії проти нашої країни. Також це негативно вплине й на репутацію нашої країни через невиконання взятих на себе зобов’язань», – висловив припущення появи такої ініціативи Президент УЗА Микола Горбачьов.

Україна минулого року приєдналася до групи країн, які домовилися не обмежувати експорт продовольства, щоб не порушувати усталені ланцюги постачання продовольства у світі і таким чином, забезпечувати продовольчу безпеку світу. Вже цього року Україна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки ФАО. Пропри карантин та запровадження різноманітних обмежень, Україна прийняла єдине вкрай правильне рішення. Таким чином, Україна продемонструвала світу, що є надійним і прогнозованим партнером і суб’єктом забезпечення продовольчої безпеки світу. 

Треба віддати належне уряду, який попри значне зростання цін на зернові на світовому та внутрішньому ринку, не вдався до жодних необдуманих адміністративних рішень щодо регулювання цін. Адже ціни ростуть на всі сировинні товари у світі, оскільки ми входимо в новий сировинний суперцикл, коли ціни, в тому числі на зернові та олійні, будуть високими досить тривалий час. 

Попри природні та погодні катаклізми та дещо нижчий врожай аніж минулого сезону, Україна демонструє надійність та стабільність постачання зерна та продуктів переробки на світовий ринок на відміну від своїх конкурентів, таких як Росія чи Аргентина, які вдалися до жорстких обмежень експорту. Наслідки впровадження квот дуже добре видно на прикладі Росії, введення квоти та мита на експорт в поточному маркетинговому сезоні за оцінками експертів російські виробники зерна втратять $2,8 млрд., а введення з 1 червня 2021 року постійного мита на експорт зерна коштуватиме російським агровиробникам додатково майже ще $5 млрд. Ціни на зернові на внутрішньому ринку впадуть, відповідно доходи агровиробників та інвестиції в коротко та середньостроковій перспективі у вирощування зерна теж знизяться. В результаті, галузь загальмує свій розвиток і буде стагнувати. Досвід Аргентини, яка багато років застосовує квоти та експортні мита на зернові, показує, що це призводить до сповільнення розвитку агросектору, при цьому їй не вдається приборкати продовольчу інфляцію для внутрішніх споживачів. 

УЗА завжди стоїть на позиції, що виробник повинен мати можливість сіяти та збирати щороку більші врожаї, відтак і заробляти більше і приносити в країну більше валютних надходжень, а в бюджет – податкових відрахувань. Це є запорука успіху вітчизняної аграрної галузі. Ба більше, для України додаткові валютні надходження від реалізації зернових та олійних культур дадуть додаткові можливості тримати «монетарну оборону» у такий кризовий час як зараз.  

УЗА наголошує на відсутності об’єктивних підстав для обмеження, квотування чи ліцензування аграрного експорту та олійного, зокрема, а також підкреслює відсутність дефіциту олії на внутрішньому ринку. Як відомо, виробництво зерна в Україні є профіцитним. Так, лише 5-10% соняшникової олії споживається в середині країни, а решта щороку експортується, що є суттєвим джерело надходження валюти в країну та запорукою стабільності економіки. 

Рішення про обмеження експорту соняшникової олії відразу поставить аграріїв в складне становище, оскільки ціна на соняшник знизиться, то вони відмовляться від його вирощування. Як наслідок, вже в новому сезоні буде дефіцит сировини для переробних підприємств. Україна втратить значні обсяги експорту, валютної виручки та надходження до національного бюджету, а ціни на соняшник та олію ще більше виростуть.  

Наразі питання забезпечення безперешкодного експорту зерна з України є питанням національної економічної та фінансової безпеки. УЗА тісно співпрацює з урядом та Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства з метою розвитку аграрного сектору, забезпечення продовольчої безпеки та уникнення застосування експортних обмежень. 





Схожі новини
  • На експорт з початку сезону пішло 2 млн т соняшникової олії
  • Експорт олії суттєво виріс
  • Україна експортувала соняшникової олії на 2 мільярда доларів у поточному маркетинговому році
  • США поліпшило прогноз виробництва соняшникової олії в Україні
  • Олія повинна подешевшати до завтра

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.