- 4 млн га малородючих українських земель хочуть залучити для вирощування енергокультур
- У Міненерго розробили пакет законопроєктів для розвитку біоенергетики
- Україна не реалізовує потенціал вирощування біоенергетичних культур — експерт
- В Україні ініціювали закон щодо розвитку вирощування енергетичних рослин
- Держенергоефективності розробляє програму підтримки вирощування енергокультур
У Раді зареєстровано законопроєкти щодо вирощування енергетичних рослин
Держенергоефективності спільно з Міненерго, Біоенергетичною асоціацією України та стейкхолдерами розробило два законопроєкти щодо вирощування енергетичних рослин як джерела біомаси.
Про це повідомляє пресслужба Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Зазначається, що підтримку цьому напряму висловили представники парламенту. Так, у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти №5227 та №5228 від 12 березня 2021 року.
«Вирощування енергетичних рослин – перспективний напрямок для України. Це шлях до швидшої декарбонізації, скорочення викидів парникових газів та енергетичної незалежності держави», – розповідає Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики України з питань євроінтеграції.
В Україні плантації енергетичних рослин станом на 2019 рік становили лише 6,4 тис. га, також налічується близько 4 млн га малопродуктивних та деградованих земель. Вони не придатні для сільськогосподарських культур і часто залишаються незадіяними.
За словами Костянтина Гури, в.о. голови Держенергоефективності, вирощування енергетичних рослин на маргінальних землях є оптимальним рішенням, яке дозволить одночасно: отримувати прибуток з малопродуктивних земель та поступово відновлювати їх родючість без додаткових витрат бюджету; заміщувати імпортний газ місцевими видами палива; створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджетів всіх рівнів; сприяти декарбонізації процесу виробництва теплової енергії.
«Максимальний потенціал заміщення газу завдяки вирощуванню енергетичних рослин та їх використанню для виробництва енергії становить в еквіваленті до 20 млрд м³ у рік. Зважаючи на той факт, що у 2020 році Україна імпортувала майже 16 млрд м³ газу, питання використання енергорослин як джерела біомаси – актуальне як ніколи», – наголошує Юрій Шафаренко, заступник голови Держенергоефективності.
Розробленими законопроєктами передбачається: визначити термін «енергетичні рослини»; спростити процедуру та подовжити строк оренди землі; зменшити максимальний розмір орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки; надавати в оренду малопродуктивні земельні ділянки без аукціону.
«Разом із цим планується провести широке обговорення розвитку біоенергетики та низки законодавчих ініціатив, розгляд яких потрібно прискорити», – підсумували в агентстві.
ІЦ УАК за матеріалами agro-business
agroconf.org
