- Аграрні асоціації закликають залишити Висоцького в Уряді
- Аграрний форум прагне зустрічі з керівництвом Держави
- Аграрії вимагають зустрічі з керівництвом держави
- V Всеукраїнський аграрний форум створив страйковий комітет
- Аграрні асоціації підтримують позицію Міндоходів щодо збереження пільгових умов оподаткування АПК
Приціл в олігархів обернувся податковою пасткою для аграріїв: чим небезпечний законопроект 5600
Законопроект №5600, який ще називають «антиахметівським», не можна приймати у запропонованому урядом вигляді, оскільки він є небезпечними та дискримінаційними по відношенню до агровиробників, а реалізація його положень матиме негативні наслідки як для агросектору, так і економіки загалом. Документ в рази збільшує податки для легальних агровиробників, розширює повноваження податкових органів, що сприятиме розвитку корупції і при цьому не вирішує поставленого завдання — детінізація економіки.
З такою консолідованою позицією, аграрні асоціації, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму, виступили сьогодні під час пресконференції «Податковий «зашморг» – як уряд хоче наповнити казну коштом аграріїв».
Як зазначила директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух наразі всі аграрні асоціації стурбовані ситуацією, яка склалася довкола законодавства, що веде до змін в оподаткуванні. Тим більше, що законопроект 5600 в порушення регламенту не був винесений на обговорення. Більше того – його зміст до останнього був невідомий аграрній спільноті. Коли ж документ став доступний загалу, у ньому виявилось багато «сюрпризів» для аграріїв.
«Ми вітаємо ідею влади щодо проведення детінізації в усій економіці, зокрема й у сфері сільського господарства. Спочатку ідея законопроекту 5600 була в тому, щоб вирівняти податкове навантаження для всіх, хто працює як офіційно, так і не офіційно. Однак, нинішня його редакція передбачає не вирівнювання податків для всіх, а збільшення в рази податкового навантаження для суб’єктів господарювання, які працюють легально. Також документ містить норми, які розширюють повноваження контролюючих органів і надають їм більше інструментів для тиску на бізнес. Приміром, якщо суб’єкту господарювання висловлена підозра у податкових зловживаннях, то ще на періоді досудового розслідування податкові органи мають право накладати арешт на майно виробника, що, по суті, повністю зупиняє діяльність підприємства», — зазначила директор ВАФ.
Думку Марії Дідух продовжив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, наголосивши, що аграрна спільнота підтримувала ідею вирівнювання податкового навантаження, але за умови, що «тіньовики» почнуть платити стільки ж, скільки платять легальні підприємства, або, принаймні, певний мінімум. Адже неприйнятною є ситуація, коли в країні з 8 млн га (30% сільгоспземель) не сплачуються податки, що в свою чергу руйнує не лише бюджети громад, а й чесну конкуренцію в агарному секторі.
«Ключова проблема законопроекту 5600 в тому, що мінімальне податкове навантаження насправді не є мінімальним. Податкове навантаження поставили на досить високому рівні — 5% від нормативно-грошової оцінки землі. І воно було б прийнятним, якби до нього врахували сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ). Але ЄСВ до розміру мінімального податкового зобов’язання не включається. З огляду на те, що ЄСВ з 1 га складає приблизно 1,5%, то законопроект 5600, фактично, завищує розмір мінімального податкового навантаження на цих 1,5%. Якщо до мінімального податкового зобов’язання не включається ЄСВ, то ми вважаємо за необхідне знизити таке податкове навантаження на 1,5% — до 3,5% від НГО. Тоді це буде справедливо», — зазначив Михайло Соклов.
Перелік негативних «новацій» уряду, які призведуть до мільярдних втрат агровиробників продовжив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»Роман Сластьон. Зокрема, існує ініціатива щодо збільшення вдвічі єдиного податку 4 групи, на якому перебувають практично всі сільгоспвиробники. Наразі ця норма з законопроекту 5600 винесена до окремого законопроекту, однак, можливість її реалізації розглядається, а це загрожує втратами 5,3 млрд грн щорічно для сільгоспвиробників. Однак, таке підвищення негативно відобразиться також на громадах, оскільки більшість сільгоспвиробників мають благодійні соціальні угоди — допомагають розвитку своїх громад, виділяючи кошти на освіту, медицину, культуру, — і в середньому на це спрямовують близько 200 грн на га.
«Цікавими стали «новації» законопроекту 5600 щодо оподаткування купівлі-продажу нерухомості. Зокрема, при продажу земельних ділянок податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) буде збільшений з 5% до 18%. Тобто, людині при продажу земельної ділянки майже 20% свого прибутку треба буде віддати державі. Ця норма застосовуватиметься при продажу третьої ділянки і вище. Аргументується її необхідність нібито захистом від перепродажу землі. Але подібні спекуляції можуть бути заблоковані іншим механізмом. За нашими оцінками щорічно це буде приблизно 2,2 млрд грн втрати у вартості землі при її купівлі-продажу. Цим ми, фактично, знижуємо вартість нашої сільськогосподарської землі. Навіщо іде така пропозиція від уряду – чесно кажучи дивно і незрозуміло. Ми підрахували, що сумарно для сумлінних платників податків даний законопроект в комплексі із підняттям єдиного податку завдасть збитків на 15,3 млрд грн щорічно», — пояснив Роман Сластьон.
На відверто дискримінаційній нормі законопроекту 5600, яка передбачає виключення з платників єдиного податку 4 групи підприємств, видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів, акцентував увагу Голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко.
«Обурює той факт, що птахівників хочуть взагалі виключити з платників податків 4 групи. Але доцільність такого кроку в пояснювальній записці до законопроекту аргументувати так і не змогли. Цього робити категорично не можна. Впродовж останніх років в м’ясному та яєчному птахівництві спостерігаються збитки. Виробництво яєць, порівняно в з минулим роком, скоротилося на 21%. Це катастрофа, такого не було останні 20 років. Виробництво м'яса птиці скоротилося на 8%. Припинило свою діяльність 20 підприємств, 15 тис працівників скоротили. Спостерігається системна криза в галузі. Ми неодноразово звертались до влади з пропозиціями вирішення проблем, але нас не чують. На відміну від європейських країн, де сільське господарство субсидіюється і має суттєву держпідтримку, наш уряд замість того, щоб підтримати національних виробників, заганяє їх в лещата підвищенням податкового навантаження», — сказав Олександр Бакуменко.
На тому, що положення так званого «антиолігархічного» законопроекту насправді стосуються не олігархів, а аграрного сімейного бізнесу, невеликих с/г підприємств наголосив президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко.
«Збільшення податкового навантаження вплине на подальший розвиток агросектору, який на сьогоднішній день стабілізує економіку нашої держави. Треба зупинити розгляд цього законопроекту у сесійній залі. Подати окремий закон з пропозиціями, які ми всі разом підготували. А також залучити профільні міністерства, агарні асоціації та наукову спільноту до обговорення доцільності впровадження будь-який законодавчих змін», — сказав Леонід Козаченко.
Представники аграрних асоціацій звертаються зі своїми зауваженнями передусім до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, Голови комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського та Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Спільне письмове звернення до них, а також Президента Володимира Зеленського та Міністра АПК Романа Лещенка з пропозиціями поправок до законопроекту було направлено сьогодні. Асоціації сподіваються, що голос аграрного бізнесу буде почутий та в даному питанні буде знайдено компроміс.
