Україна очолила міжнародний рейтинг ризику посухи: основні причини та способи вирішення проблеми – Леонід Козаченко

25 June, Розділ Новини, переглядів 827

За даними проведених досліджень Інституту світових ресурсів, Україна посідає друге місце в світовому рейтингу країн з найбільшим ризиком втрати вологи та виникнення посухи у найближчі 20 років. Українська Аграрна Конфедерація занепокоєна поточною ситуацією та серйозними негативними наслідками, що можуть статися, якщо вчасно не прийняти керівними органами нашої Держави необхідні міри для подолання даної загрози.

«Щоб економіка та населення України не постраждали та були впевнені у майбутньому, перш за все необхідно проаналізувати чи має можливості наша країна бережно і ефективно використовувати ті ресурси, які є в наявності? Як відомо їх всього три: морські, поверхневі та підземні води. Адже ми маємо унікальні можливості - два моря які омивають нас з півдня, понад 60 тисяч річок і струмків, які пронизують нашу країну, понад 1000 водосховищ, а також потужні підземні джерела, які можуть суттєво забезпечувати наші потреби. Тоді виникає запитання, в чому ж ризик, та чому ввесь світ так занепокоєний, що Україна може постраждати від посухи? У першу чергу це пов’язано із забрудненням стічних вод, які ми використовуємо, також неконтрольований належним чином площинний змив та розорення прибережних смуг. Досить негативно впливає на водозбереження нітратне забруднення, а також те що ми не займаємось належним чином поглибленням і очищенням підземних річок та водосховищ. Все це безумовно збільшує втрати води щороку, наразі, порівнюючи показники водоємності в Україні та країн ЄС, Україна за збором прісної води на душу населення має найгірший показник. Якщо навіть порівняти із країнами Східної Європи, де цей показник теж не високий, то Україна в 1,5 рази менше споживає води ніж ці країни, а саме – 200 кубометрів на душу населення, в той час, коли Румунія 320 кубометрів, Польща – 270 кубометрів, Угорщина – 430 кубометрів. Якщо брати загальну кількість споживання , то поверхневі води задовольняють майже 90% потреб у використанні води, і лише 10% це підземні води. При цьому ми практично ще не використовуємо морські води, які шляхом опріснення могли бути придатні для використання» - коментує ситуацію президент УАК Леонід Козаченко.

Українська аграрна конфедерація підтримує нового очільника Міністерства аграрної політики Романа Лещенка у тому що головним пріоритетом для нашої Держави,,наразі, має бути збільшення під поливом площ сільськогосподарських угідь. Адже ще 30 років тому під зрошенням перебувало понад 2 млн. га землі, і це давало можливість ефективно та інтенсивно використовувати родючі сільськогосподарські угіддя на півдні країни, в першу чергу в Херсонській, Миколаївській областях та в Криму, сьогодні ми маємо на цих територіях величезні втрати через брак вологи, а загальна площа поливу зменшилась у 5 разів.

«Ці питання важливо розглядати як перспективний аспект на шляху до вирішення проблеми, адже якщо ми не будемо відроджувати систему зрошення, то в найближчі роки Херсонська і Миколаївська область перетворяться на пустелю» - цитує Леонід Козаченко.
Що потрібно зробити, щоб відродити систему зрошення та водопостачання? Серйозним проблемним питанням є забруднення стічними водами річок та водойм, нітратне забруднення, розорення прибережних зон, тільки в Дніпро скидається величезна кількість води, яка забруднює та робить не придатною річкову воду для подальшого використання. Ми бачимо щороку, як найбільша річка України покривається водоростями, змінює свій колір, що є досить шкідливим як для здоров’я людей, так і для всього живого загалом» - зазначає Леонід Козаченко.

Щоб зупинити процес забруднення необхідно працювати над відновленням системи водокористування, виконувати Угоди з ЄС, Угоду про Асоціацію та Водну рамкову Директиву № 2000/60/ЄС, це є безумовно важливі документи, які передбачають систему контролю та належного водокористування, тому, очевидно, для отримання бажаного ефекту, їх необхідно дотримуватися належним чином. А саме, в першу чергу це стосується постанови Кабінету Міністрів №758, яка була прийнята у 2018 році, також обов’язковим є виконання наказу Міністерства Довкілля, який був підписаний у 2020 році про Програму діагностичного та операційного моніторингу масивів поверхневих вод. Ці кроки повинно виконувати Держводагенство, яке нажаль, останній час перебуває у стані невизначеності свого подальшого існування, що значно гальмує вирішення такої серйозної проблеми як ризику поглиблення посухи. Відповідний державний орган повинен бути збережений та функціонувати налагоджено, аби далі ми могли говорити про більш чіткі кроки та дії. Під його контроль та відповідальність важливо взяти погоджену рішенням Уряду «Стратегію зрошення та дренажу в Україні до 2030 року», також було затверджено план заходів по реалізації даної Стратегії, де передбачені всі необхідні засоби для того, аби зупинити негативний процес та забезпечити належне використання водних ресурсів на даний час та в подальшій перспективі.

Безумовно дана Стратегія потребує подальшого вдосконалення і при цьому мені імпонує позиція Президента Володимира Зеленського, який заявив про своє бажання звернутись до Уряду США з проханням надання нам професійної допомоги, адже вони є провідною країною у світі по імплементації сучасних методів водокористування та використанню новітніх систем зрошення сільськогосподарських угідь. Також США може забезпечити наші потреби у постачанні необхідного обладнання та сучасних технічних засобів із їх часковою локалізацією виготовлення в Україні.

«Ми разом із США є з найбільшими постачальниками продовольства на всі континенти, і для того, щоб примножити те, що вже досягнуто, нам потрібно використовувати сучасні системи водокористування, які в першу чергу підвищують ефективність сільськогосподарського виробництва, а також інші потреби земної цивілізації. Тому такий досвід був би корисним не лише нам, адже проблема дифіциту продовольсва має загальносвітові масштаби» - підсумовує Леонід Козаченко.

ІЦ УАК

agroconf.org