АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.УКРАЇНА
Аграрний тиждень. Україна
» » Чи чекає банкрутство на українське свинарство в 2022 році?
Вхід
» » Чи чекає банкрутство на українське свинарство в 2022 році?

    Чи чекає банкрутство на українське свинарство в 2022 році?

    16 August, Розділ Новини, переглядів 1 279

           Рік тому публікація “З 2021 р. нас очікує закриття неефективних свинокомплексів” була поширена багатьма ЗМІ й одразу викликала шквал критики і заперечень у професійному середовищі свинарів. Ніхто не міг навіть подумати, що восени до перевитрат свинарів на кормах додасться ще одна проблема – ріст цін на корми на 50% і все відбудеться, як в українській приказці: “де тонко, там і рветься”.


           Пройшов рік, і, на жаль, ми побачили закриття свинокомплексів. Але “рвати” свинокомплекси не перестало і ті, що працювали на дешевшому минулорічному зерні (запаси зроблені до подорожчання) й очікували на зниження ціни зерна врожаю 2022 року, вже в роздумах за майбутнє своїх бізнесів.
    Урожай-2021 ще у жнива побив усі цінові рекорди, прогнозується і подальший ріст цін на зернові, тож свинарі стали ще більшими заручниками відсутності багаторічної державної аграрної політики та стратегії розвитку свинарства. Слідом за свинарями, в заручниках - м’ясна галузь та все населення країни, бо подорожчання м’яса, як подорожчали олія і цукор, для багатьох просто не впишеться у сімейний бюджет.
           В структурі агросектору країни тваринництво займає в 2 рази меншу частку ніж в ЄС. Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року (НЕС 2030), затвердженою Кабміном України, структура агросектору України – це 79% рослинництво та 21% тваринництво. Структура ж інших країн має інший розподіл – орієнтовно “50/50”. У ЄС – це 57% рослинництво та 43% тваринництво.
            Вирощування споживає продукцію рослинництва, переробка споживає продукцію тваринництва і кожен ланцюг створює додану вартість та робочі місяця, наповнює економіку податками – це розуміють всі.
            У НЕС 2030 передбачене збільшення частки виробництва та переробки продукції тваринництва і збільшення частки переробленої продукції в АПК до 50%.
           Як підтримують населення, а разом із ним тваринництво й птахівництво інші країни – експортери зерна? Підвищення цін на корми не означає готовність споживачів платити вищу ціну на свинину і ціни на свинину за рік не змінилися. Впродовж року ми чітко бачили залежність між штучними спробами спровокувати ріст цін на свиней та свинину, ростом імпорту дешевшої свинини і послідуючим падінням цін на свиней в Україні. Вітчизняні свинарі знаходяться у глобальному ринку: якщо ціна на свинину зростає в Україні, то спочатку зменшується її споживання і потім зростає імпорт дешевшої свинини. Але вирощувати свиней у збиток у 2022 році ніхто не буде. Отже, прогноз для свинарства на 2022 рік – невтішний.
           Втрутитись має держава. Виправданим є запуск плаваючого експортного мита на зерно як довгостроковий механізм для стабілізації внутрішніх цін на продовольство і захисту національного продовольчого ринку від росту світових цін. Експортне мито на зерно не лише стримає зростання цін на продовольство, а і здатне простимулювати розвиток вирощування та переробки.
    Така міра є економічно обгрунтованою і для аграріїв, адже собівартість вирощування зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) в Україні за рік змінилися не значно і середня складає 3 тис грн/т без ПДВ (112 $), тоді як середні ринкові ціни на зернові - 7 тис грн/т без ПДВ (262 $), собівартість сої і соняшника (також значна частка в кормах для тварин) - 6 тис грн/т без ПДВ (224 $), а ринкова ціна - 17,5 тис грн/т без ПДВ (655 $).
           Плаваюче мито на вивіз зерна за кордон може стати і “ціновим демпфером”, і джерелом наповнення бюджету, з якого кошти будуть повертатися у вигляді інвестицій у вирощування і переробку.
           Формула визначення розміру мита: розмір мита залежить від поточних експортних цін. Приклад розрахунку:
           1. Якщо світова ціна зернових перевищує $200 за тонну, то експортер повинен буде сплатити мито в розмірі 100% від суми, на яку перевищена базова ціна. Приклад:
    Тонна зернових коштує $250.
    Базова ціна - $200. 
    250 - 200 = $50/
    70% від $50 = $35 має сплатити мита експортер за кожну тонну.
           2. Якщо світова ціна зернових дорівнює менше $200 за тонну, мито не стягуватиметься.     
    Куди варто спрямувати цей податок: гроші, отримані державою від експортного мита у вигляді субсидій, варто повертати сільгоспвиробникам і переробникам, насамперед тваринництву, мясній та молокопереробній галузям. Гроші від експортного мита надходять до держбюджету, але потім повертаються до відповідної області пропорційно обсягам зерна, яке та виростила, а місцева влада доведе гроші вже безпосередньо до сільгоспвиробників і переробників.
           Якими будуть ціни на продовольство для населення і що експортне мито дасть тваринництву? На нас очікує складна осінь, всі прогнозують подорожчання комунальних, а до них може додатися ще більший ріст цін на продовольство і м’ясо зокрема.
    Однак введення експортного мита на зернові:
        1. Зніме соціальне напруження і ріст цін на продовольство, який неминуче відбудеться восени 2021 року, у разі, якщо експортне мито не ввести.
        2. Стане стимулом для розвитку вирощування і переробки, збільшення обсягів виробництва і доданої вартості, експорту, надходження валюти в країну, збереже існуючі і створить нові робочі місця в країні.
        3. Збільшить бюджет на підтримку тваринництва і переробки, зокрема на введення компенсацій свинокомплексом за свиней у випадку африканської чуми свиней, та птиці у випадку пташиного грипу, зупинення практики нелегального продажу інфікованих свиней та птиці.      
           Експорт зернових з України досягає 50 млн т/рік, тобто може бути сформований фонд на понад $2,5 млрд держпідтримки АПК. Наприклад, на запуск програми розвитку м’ясної галузі «Нове свинарство-2025» потрібно $1,2 млрд, але її реалізація забезпечить $3 млрд. доданої вартості в економіку України щороку.
           Ці та інші кроки задля розвитку вирощування і переробки обговорять представники галузей та влади на Last Summer Day, кий відбудеться 30 серпня 2021 року.

    Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі”





    Схожі новини
  • Динаміка світових ринків зернових вказує на ймовірність рекордних обсягів виробництва в 2021-2022 сільськогосподарському році
  • Свинарство 2020: перевірка на витривалість чи поштовх до (р)еволюції?
  • 9 жовтня — день зустрічі на ХІІ Міжнародному Конгресі «Прибуткове свинарство»
  • 5 причин відвідати ХІІ Міжнародний Конгрес «Прибуткове свинарство»
  • Свинарі і м’ясопереробники можуть підписати Меморандум

    • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.








Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Квіти, які найкраще підходять для осені
23 November

Квіти, які найкраще підходять для осені

Десикація: Що це таке і для чого потрібна?
26 July

Десикація: Що це таке і для чого потрібна?

Тваринництво
Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад у воєнний час
09 October

Розвиток жіночого фермерства – осередок сталого розвитку громад

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про вакцинопрофілактику АЧС
09 October

Ситуація в свинарстві на межі катастрофи: про

Відео

Чи чекає банкрутство на українське свинарство в 2022 році?

16 August, Розділ Новини, переглядів 1 279

       Рік тому публікація “З 2021 р. нас очікує закриття неефективних свинокомплексів” була поширена багатьма ЗМІ й одразу викликала шквал критики і заперечень у професійному середовищі свинарів. Ніхто не міг навіть подумати, що восени до перевитрат свинарів на кормах додасться ще одна проблема – ріст цін на корми на 50% і все відбудеться, як в українській приказці: “де тонко, там і рветься”.


       Пройшов рік, і, на жаль, ми побачили закриття свинокомплексів. Але “рвати” свинокомплекси не перестало і ті, що працювали на дешевшому минулорічному зерні (запаси зроблені до подорожчання) й очікували на зниження ціни зерна врожаю 2022 року, вже в роздумах за майбутнє своїх бізнесів.
Урожай-2021 ще у жнива побив усі цінові рекорди, прогнозується і подальший ріст цін на зернові, тож свинарі стали ще більшими заручниками відсутності багаторічної державної аграрної політики та стратегії розвитку свинарства. Слідом за свинарями, в заручниках - м’ясна галузь та все населення країни, бо подорожчання м’яса, як подорожчали олія і цукор, для багатьох просто не впишеться у сімейний бюджет.
       В структурі агросектору країни тваринництво займає в 2 рази меншу частку ніж в ЄС. Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року (НЕС 2030), затвердженою Кабміном України, структура агросектору України – це 79% рослинництво та 21% тваринництво. Структура ж інших країн має інший розподіл – орієнтовно “50/50”. У ЄС – це 57% рослинництво та 43% тваринництво.
        Вирощування споживає продукцію рослинництва, переробка споживає продукцію тваринництва і кожен ланцюг створює додану вартість та робочі місяця, наповнює економіку податками – це розуміють всі.
        У НЕС 2030 передбачене збільшення частки виробництва та переробки продукції тваринництва і збільшення частки переробленої продукції в АПК до 50%.
       Як підтримують населення, а разом із ним тваринництво й птахівництво інші країни – експортери зерна? Підвищення цін на корми не означає готовність споживачів платити вищу ціну на свинину і ціни на свинину за рік не змінилися. Впродовж року ми чітко бачили залежність між штучними спробами спровокувати ріст цін на свиней та свинину, ростом імпорту дешевшої свинини і послідуючим падінням цін на свиней в Україні. Вітчизняні свинарі знаходяться у глобальному ринку: якщо ціна на свинину зростає в Україні, то спочатку зменшується її споживання і потім зростає імпорт дешевшої свинини. Але вирощувати свиней у збиток у 2022 році ніхто не буде. Отже, прогноз для свинарства на 2022 рік – невтішний.
       Втрутитись має держава. Виправданим є запуск плаваючого експортного мита на зерно як довгостроковий механізм для стабілізації внутрішніх цін на продовольство і захисту національного продовольчого ринку від росту світових цін. Експортне мито на зерно не лише стримає зростання цін на продовольство, а і здатне простимулювати розвиток вирощування та переробки.
Така міра є економічно обгрунтованою і для аграріїв, адже собівартість вирощування зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) в Україні за рік змінилися не значно і середня складає 3 тис грн/т без ПДВ (112 $), тоді як середні ринкові ціни на зернові - 7 тис грн/т без ПДВ (262 $), собівартість сої і соняшника (також значна частка в кормах для тварин) - 6 тис грн/т без ПДВ (224 $), а ринкова ціна - 17,5 тис грн/т без ПДВ (655 $).
       Плаваюче мито на вивіз зерна за кордон може стати і “ціновим демпфером”, і джерелом наповнення бюджету, з якого кошти будуть повертатися у вигляді інвестицій у вирощування і переробку.
       Формула визначення розміру мита: розмір мита залежить від поточних експортних цін. Приклад розрахунку:
       1. Якщо світова ціна зернових перевищує $200 за тонну, то експортер повинен буде сплатити мито в розмірі 100% від суми, на яку перевищена базова ціна. Приклад:
Тонна зернових коштує $250.
Базова ціна - $200. 
250 - 200 = $50/
70% від $50 = $35 має сплатити мита експортер за кожну тонну.
       2. Якщо світова ціна зернових дорівнює менше $200 за тонну, мито не стягуватиметься.     
Куди варто спрямувати цей податок: гроші, отримані державою від експортного мита у вигляді субсидій, варто повертати сільгоспвиробникам і переробникам, насамперед тваринництву, мясній та молокопереробній галузям. Гроші від експортного мита надходять до держбюджету, але потім повертаються до відповідної області пропорційно обсягам зерна, яке та виростила, а місцева влада доведе гроші вже безпосередньо до сільгоспвиробників і переробників.
       Якими будуть ціни на продовольство для населення і що експортне мито дасть тваринництву? На нас очікує складна осінь, всі прогнозують подорожчання комунальних, а до них може додатися ще більший ріст цін на продовольство і м’ясо зокрема.
Однак введення експортного мита на зернові:
    1. Зніме соціальне напруження і ріст цін на продовольство, який неминуче відбудеться восени 2021 року, у разі, якщо експортне мито не ввести.
    2. Стане стимулом для розвитку вирощування і переробки, збільшення обсягів виробництва і доданої вартості, експорту, надходження валюти в країну, збереже існуючі і створить нові робочі місця в країні.
    3. Збільшить бюджет на підтримку тваринництва і переробки, зокрема на введення компенсацій свинокомплексом за свиней у випадку африканської чуми свиней, та птиці у випадку пташиного грипу, зупинення практики нелегального продажу інфікованих свиней та птиці.      
       Експорт зернових з України досягає 50 млн т/рік, тобто може бути сформований фонд на понад $2,5 млрд держпідтримки АПК. Наприклад, на запуск програми розвитку м’ясної галузі «Нове свинарство-2025» потрібно $1,2 млрд, але її реалізація забезпечить $3 млрд. доданої вартості в економіку України щороку.
       Ці та інші кроки задля розвитку вирощування і переробки обговорять представники галузей та влади на Last Summer Day, кий відбудеться 30 серпня 2021 року.

Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі”





Схожі новини
  • Динаміка світових ринків зернових вказує на ймовірність рекордних обсягів виробництва в 2021-2022 сільськогосподарському році
  • Свинарство 2020: перевірка на витривалість чи поштовх до (р)еволюції?
  • 9 жовтня — день зустрічі на ХІІ Міжнародному Конгресі «Прибуткове свинарство»
  • 5 причин відвідати ХІІ Міжнародний Конгрес «Прибуткове свинарство»
  • Свинарі і м’ясопереробники можуть підписати Меморандум

    • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.