Рік тому публікація “З 2021 р. нас очікує закриття неефективних свинокомплексів” була поширена багатьма ЗМІ й одразу викликала шквал критики і заперечень у професійному середовищі свинарів. Ніхто не міг навіть подумати, що восени до перевитрат свинарів на кормах додасться ще одна проблема – ріст цін на корми на 50% і все відбудеться, як в українській приказці: “де тонко, там і рветься”.
Пройшов рік, і, на жаль, ми побачили закриття свинокомплексів. Але “рвати” свинокомплекси не перестало і ті, що працювали на дешевшому минулорічному зерні (запаси зроблені до подорожчання) й очікували на зниження ціни зерна врожаю 2022 року, вже в роздумах за майбутнє своїх бізнесів.
Урожай-2021 ще у жнива побив усі цінові рекорди, прогнозується і подальший ріст цін на зернові, тож свинарі стали ще більшими заручниками відсутності багаторічної державної аграрної політики та стратегії розвитку свинарства. Слідом за свинарями, в заручниках - м’ясна галузь та все населення країни, бо подорожчання м’яса, як подорожчали олія і цукор, для багатьох просто не впишеться у сімейний бюджет.
В структурі агросектору країни тваринництво займає в 2 рази меншу частку ніж в ЄС. Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року (НЕС 2030), затвердженою Кабміном України, структура агросектору України – це 79% рослинництво та 21% тваринництво. Структура ж інших країн має інший розподіл – орієнтовно “50/50”. У ЄС – це 57% рослинництво та 43% тваринництво.
Вирощування споживає продукцію рослинництва, переробка споживає продукцію тваринництва і кожен ланцюг створює додану вартість та робочі місяця, наповнює економіку податками – це розуміють всі.
У НЕС 2030 передбачене збільшення частки виробництва та переробки продукції тваринництва і збільшення частки переробленої продукції в АПК до 50%.
Як підтримують населення, а разом із ним тваринництво й птахівництво інші країни – експортери зерна? Підвищення цін на корми не означає готовність споживачів платити вищу ціну на свинину і ціни на свинину за рік не змінилися. Впродовж року ми чітко бачили залежність між штучними спробами спровокувати ріст цін на свиней та свинину, ростом імпорту дешевшої свинини і послідуючим падінням цін на свиней в Україні. Вітчизняні свинарі знаходяться у глобальному ринку: якщо ціна на свинину зростає в Україні, то спочатку зменшується її споживання і потім зростає імпорт дешевшої свинини. Але вирощувати свиней у збиток у 2022 році ніхто не буде. Отже, прогноз для свинарства на 2022 рік – невтішний.
Втрутитись має держава. Виправданим є запуск плаваючого експортного мита на зерно як довгостроковий механізм для стабілізації внутрішніх цін на продовольство і захисту національного продовольчого ринку від росту світових цін. Експортне мито на зерно не лише стримає зростання цін на продовольство, а і здатне простимулювати розвиток вирощування та переробки.
Така міра є економічно обгрунтованою і для аграріїв, адже собівартість вирощування зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) в Україні за рік змінилися не значно і середня складає 3 тис грн/т без ПДВ (112 $), тоді як середні ринкові ціни на зернові - 7 тис грн/т без ПДВ (262 $), собівартість сої і соняшника (також значна частка в кормах для тварин) - 6 тис грн/т без ПДВ (224 $), а ринкова ціна - 17,5 тис грн/т без ПДВ (655 $).
Плаваюче мито на вивіз зерна за кордон може стати і “ціновим демпфером”, і джерелом наповнення бюджету, з якого кошти будуть повертатися у вигляді інвестицій у вирощування і переробку.
Формула визначення розміру мита: розмір мита залежить від поточних експортних цін. Приклад розрахунку:
1. Якщо світова ціна зернових перевищує $200 за тонну, то експортер повинен буде сплатити мито в розмірі 100% від суми, на яку перевищена базова ціна. Приклад:
Тонна зернових коштує $250.
Базова ціна - $200.
250 - 200 = $50/
70% від $50 = $35 має сплатити мита експортер за кожну тонну.
2. Якщо світова ціна зернових дорівнює менше $200 за тонну, мито не стягуватиметься.
Куди варто спрямувати цей податок: гроші, отримані державою від експортного мита у вигляді субсидій, варто повертати сільгоспвиробникам і переробникам, насамперед тваринництву, мясній та молокопереробній галузям. Гроші від експортного мита надходять до держбюджету, але потім повертаються до відповідної області пропорційно обсягам зерна, яке та виростила, а місцева влада доведе гроші вже безпосередньо до сільгоспвиробників і переробників.
Якими будуть ціни на продовольство для населення і що експортне мито дасть тваринництву? На нас очікує складна осінь, всі прогнозують подорожчання комунальних, а до них може додатися ще більший ріст цін на продовольство і м’ясо зокрема.
Однак введення експортного мита на зернові:
1. Зніме соціальне напруження і ріст цін на продовольство, який неминуче відбудеться восени 2021 року, у разі, якщо експортне мито не ввести.
2. Стане стимулом для розвитку вирощування і переробки, збільшення обсягів виробництва і доданої вартості, експорту, надходження валюти в країну, збереже існуючі і створить нові робочі місця в країні.
3. Збільшить бюджет на підтримку тваринництва і переробки, зокрема на введення компенсацій свинокомплексом за свиней у випадку африканської чуми свиней, та птиці у випадку пташиного грипу, зупинення практики нелегального продажу інфікованих свиней та птиці.
Експорт зернових з України досягає 50 млн т/рік, тобто може бути сформований фонд на понад $2,5 млрд держпідтримки АПК. Наприклад, на запуск програми розвитку м’ясної галузі «Нове свинарство-2025» потрібно $1,2 млрд, але її реалізація забезпечить $3 млрд. доданої вартості в економіку України щороку.
Ці та інші кроки задля розвитку вирощування і переробки обговорять представники галузей та влади на Last Summer Day, кий відбудеться 30 серпня 2021 року.
Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі”
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше