- Україна та Туреччина наблизилися до підписання Угоди про вільну торгівлю
- Набули чинності угоди про ЗВТ України з Ізраїлем і Великобританією
- Україна й Туреччина узгодили понад 95% положень угоди про ЗВТ
- Туреччина заявила про «останній» етап переговорів про ЗВТ з Україною
- Аграрії хочуть, щоб Україна та ЄС якомога швидше підписали угоду про ЗВТ – Присяжнюк
Агропродукція викликає найбільші дискусії для підписання Угоди про ЗВТ між Україною і Туреччиною
Сільськогосподарська і металопродукція викликають найбільші дискусії під час обговорення підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Туреччиною.
Про це повідомив Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України, посол України в Туреччині.
«Чому так довго тривають переговори? Сама угода погоджена ще 12 років тому. Текст угоди виписаний. Проблема в доповненнях до нього і в тарифах, які застосовуватимуть до кожної з груп товарів. Під час переговорів кожна зі сторін максимально відстоює свої інтереси», — розповідає дипломат.
За його словами, й Україна, й Туреччина є великими виробниками сільськогосподарської та промислової продукції. Передусім, металопродукції. Це дві найбільші групи товарів, через які досі тривають довгі консультації. Тут проблема в балансі між впливом на внутрішній ринок і вигодами від майбутньої торгівлі. Його потрібно досягти.
«В Україні лібералізований ринок, він відкритий для будь-якої групи товарів. Турецький ринок досить закритий. Особливо що стосується сільськогосподарської групи товарів. Є, звичайно, великі виробники, які не готові приймати більш дешеві українські товари на цей ринок. При цьому ми знаємо, що турецькі томати в Україні почувають себе досить комфортно. Ми ж повинні захистити свого виробника, який також має право продавати туди ті ж помідори, або пшеницю, або соняшникову олію. Це насправді великий обсяг, який якимось чином розглядається, як загроза внутрішньому ринку Туреччини», — пояснює Боднар.
Заступник міністра підкреслює, що таких нюансів «досить багато». Необхідно не просто вийти на документ, а на те, що буде стимулювати торгівлю. Зараз українському виробникові важко зайти на ринки Туреччини.
«Просто внутрішнє регулювання турецького ринку не дозволяє вільно конкурувати. Коли стоїть питання про ввізні тарифи — на пшеницю 180% або на м'ясо 120% — як ви можете конкурувати? Або, наприклад, на наш алкоголь. Ви не зайдете просто так на ринок. Тому що це досить сильно захищений ринок», — коментує посол України в Туреччині.
На думку Василя Боднара, на якомусь етапі й Україні доведеться з такою ж жорсткістю відстоювати інтереси своїх виробників на внутрішньому ринку.
«Можливо, на якомусь етапі нам доведеться також захищати наш внутрішній ринок, оскільки лібералізація — це добре, вона дає стимул розвитку, але в певний момент товари іноземного виробництва становлять серйозну конкуренцію внутрішнім. І це вже зараз ми відчуваємо», — підсумував заступник міністра.
ІЦ УАК за матеріалами agravery
agroconf.org
