Чим займається ФАО в Україні, які вектори розвитку сільського господарства вважає пріоритетними для нашої держави, що зроблено за період членства України в ФАО — AgroPortal.ua запитав у керівника регіональних програм ФАО в країнах Європи та Центральної Азії Раймунда Єлє.
Які основні завдання та пріоритетні напрями роботи ФАО в Україні?
Раймунд Єлє: Український агросектор має досить великий список проблем, котрі потрібно вирішувати. Проблема фінансування малих фермерських господарств, невирішене питання ринку землі, адаптація АПК до кліматичних змін, виснаження ґрунтів. Україна має 40% чорноземів всього світу, є провідним виробником зернових та олійних, тому ваша країна важлива для глобальної продовольчої безпеки.
Наразі основна мета співпраці ФАО та України — це розвиток сільського господарства. Наша організація намагається покращити діловий клімат, налагодити роботу в Мінагропроді та Мінекології та сприяти ефективному діалогу між багатьма урядовими структурами, пришвидшити впровадження ринку землі та збільшити експортні можливості ваших агровиробників.
Ваша країна приєдналася до ФАО в 2003 році і співпрацює з різними проектами організації. Починаючи з 2015 року ФАО здійснює свою діяльність в Україні за двома напрямами. Мова йде про Програму реагування у надзвичайних ситуаціях, що реалізується на території, охопленій збройним конфліктом на сході України, і Програму розвитку сільського господарства по всій країні.
Скільки коштів було виділено організацією на проекти в Україні та які сектори АПК вони охоплювали?
Раймунд Єлє: ФАО має два типи ресурсів, які використовує для фінансування країн: кошти від фондів технічного співробітництва та донорська допомога від різних організацій, наприклад ЄС. Загалом по Україні йдеться про суму $10,7 млн за 4-ма напрямами роботи. Більша частина проектів була пов’язана з наданням технічної допомоги Міністерству аграрної політики та продовольства України у напрямі підтримки сільського господарства, експорту садівничої продукції, консолідації земель, покращання якості та безпечності харчових продуктів та сільськогосподарських товарів, посилення можливостей національної фітосанітарної системи, а також це гуманітарні проекти ФАО в східних регіонах України тощо.
Чи є можливість відкриття представництва ФАО в Україні найближчим часом? Якщо так, то що необхідно зробити для цього?
Раймунд Єлє: Діяльність ФАО в Україні координується Регіональним офісом для Європи та Центральної Азії, що знаходиться у Будапешті (Угорщина), у тісній співпраці зі штаб-квартирою та представництвами ФАО, які розташовані у різних країнах. ФАО в Україні представлена офісами у Києві та Краматорську. Офіс у Краматорську ми відкрили в 2015 році, працювати в цьому регіоні будемо доти, доки вистачить ресурсів. Основною нашою ціллю є гуманітарна допомога фермерам та домогосподарствам східної України, ми хочемо, аби вони продовжували розвиватися в агрогалузі. Надаємо їм різну сервісну підтримку і хочемо врегулювати ланцюг створення доданої вартості для продовольчих товарів.
Працюючи в рамках власної стратегічної програми, саме Регіональний офіс забезпечує та координує політику ФАО і технічну допомогу країнам-членам у всьому регіоні. Робота ФАО здійснюється за трьома регіональними ініціативами: 1) домогосподарства та сімейні домогосподарства; 2) торгівля сільськогосподарською продукцією та ринкова інтеграція; 3) стійкий розвиток сільського господарства та управління природними ресурсами в умовах зміни клімату.
Ми плануємо відкрити офіційне представництво в Україні, і наразі ведеться обговорення цього питання з урядом. Відкриття офісу є складним процесом, адже він фінансується органами влади, де знаходиться той чи інших офіс. По суті, це політичний процес. Нещодавно ми відкрили офіс в Казахстані та Азербайджані, і всі витрати, пов’язані із їх функціонування, взяли на себе державні органи.
З якими основними проблемами стикається наразі сільськогосподарська галузь в Україні? Яким чином виробники та влада мають вирішувати їх?
Раймунд Єлє: Фрагментація сільськогосподарського сектору є ключовим обмежуючим фактором. В Україні розташовані найбільші у світі фермерські господарства (найбільші агрохолдинги контролюють близько 4,5 млн га оброблюваних земель). Проте більше половини валового продукту сільськогосподарського виробництва в Україні, а також більшість продуктів, що потребують працемістких видів виробництва, виробляється понад 4 мільйонами малих домогосподарств. Великою проблемою є доступ до землі, оскільки досі діє мораторій на продаж землі.
Іншим фактором, який обмежує розвиток сільського господарства, є відсутність доступу до кредитних та оборотних коштів. Внутрішні позики є дорогими, а несприятливий бізнес-клімат в Україні не дозволяє місцевим компаніям залучати дешеві кошти з міжнародних фондів. Тому конкуренція між постачальниками сільськогосподарської техніки в Україні полягає не тільки в площині якості, але й у фінансових умовах постачальника.
Проблема інфраструктури — відсутність складських приміщень та ринкової інфраструктури, що заважає дрібним виробникам ефективно конкурувати на експортному ринку.
Втрата доступу до міжнародних та навіть місцевих ринків малими та середніми фермерськими господарствами зі східних регіонів України. Ще одна проблема сільськогосподарських підприємств цих регіонів полягає в тому, що вони втратили джерела постачання якісного насіння, добрив, інсектицидів та інших матеріалів, що виробляються в решті регіонів України.
Значні труднощі існують з дотриманням стандартів якості харчових продуктів та стандартів безпеки харчових продуктів для експорту — до Європейського союзу або Азії. Необхідно зазначити, що ФАО робить внесок у переговорний процес між країнами для встановлення надійних торговельних відносин. На початку цього року ФАО підтримала делегацію Єгипту (фахівців з карантину та захисту рослин), яка відвідала Україну, з метою обговорення лібералізації фітосанітарних норм щодо експорту зерна. Зокрема, це стосувалося визначення гранично допустимого вмісту насіння амброзії в зерні та зернобобових, що було експортовано до Єгипту.
Розкажіть більш детально про проект щодо деградації земель, який фінансується Глобальним екологічним фондом (ГЕФ). Коли ФАО планує розпочати та якою буде практична реалізація проекту? Хто стане ключовим партнером серед бізнес-компаній та державних органів?
Раймунд Єлє: ФАО надаватиме Україні допомогу у сприянні відновлення деградованих ландшафтів у лісостеповій та степовій зонах для підвищення масштабності та комплексності підходу до інтеграційного управління природними ресурсами. Загальна вартість проекту складає близько $12 млн, з яких 2 млн надано ГЕФ, 1 млн — ФАО, а решта — національними партнерами. Ключовими партнерами є Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство аграрної політики та продовольства та Державне агентство лісових ресурсів.
До проекту буде активно залучено науково-дослідні інститути, у тому числі Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії», Український центр екології ґрунтів, ГО «Інтерекоцентр», «Інформаційно-консультативний жіночий центр», Українська горіхова асоціація, фермерські організації, а також компанії «Укрзалізниця» та AgroGeneration.
Наша основна мета — це відновлення земельних та лісових ресурсів. Головною проблемою в українському АПК зараз є земля: 30-40% її є виснаженою, збіднілою, й уряд має вирішувати цю проблему терміново.
У результаті спільної роботи в межах проекту ми хочемо побачити покращення в роботі менеджменту Міністерства екології та Міністерства АПК. Україна має захищати свої природні ресурси: зменшити використання пестицидів, дотримуватися правильних сівозмін, турбуватися про відновлення ландшафту, що є також вагомою складовою (особливо ліній лісосмуг, посаджених для охорони земель та урожаю від сильних вітрів, ерозії, яку вони викликають). Проект ГЕФ та ФАО реалізовуватиметься в трьох регіонах: Київській, Харківській та Хмельницькій областях.
Яка позиція ФАО щодо розвитку сільського господарства в Європі?
Раймунд Єлє: ФАО працює в рамках 3 «парасолькових» програм у регіоні. Перша з них передбачає розширення можливостей малих та сімейних господарств задля збільшення їх конкурентоспроможності, підвищення рівня життя селян та скорочення бідності населення у сільській місцевості. Ще одна програма займатиметься питанням торгівлі сільськогосподарською продукцією та регіональною інтеграцією для допомоги країнам-членам ФАО у покращенні політичного клімату в галузі торгівлі продукцією АПК для малих та середніх виробників. Третя програма — стале управління природними ресурсами через зміни клімату (запланована з 2018 р.) — передбачає зміцнення потенціалу країн у питаннях адаптації до змін клімату та контролю за викидами парникових газів, а також скорочення ризиків стихійних лих у сільському, лісовому та рибному господарствах.
http://agroportal.ua