Аграрний тиждень. Україна
» » Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України
» » Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України

    Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України


    Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України

    Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко дав коментар AgroPolit шодо ситуації із подорожчанням продуктів харчування:

    "Ми дійсно бачимо зростання вартості не лише на олію та борошно, а й на інші продукти харчування. Це пов'язано із наслідками локдауну, і з глобальною інфляцією, а саме – випуском додаткового обсягу (емісією) конвертованої валюти, що спричинило зростання цін на сировину, енергоносії та продукти харчування.

    Ми спостерігаємо ситуацію, коли США, ЄС, Японія, Китай та низка інших країн надрукували кошти і викинули на ринок додаткові $10 трлн. Цими коштами надали підтримку під час карантину бізнесу, соціально незахищеним верствам населення та іншим громадянам. Також частину цих надрукованих коштів було спрямовано на різноманітні соціальні проєкти, що врешті-решт створило досить потужну хвилю інфляції у світовій економіці", – заявив Козаченко.

    Також, за словами Леоніда Козаченка, свій внесок у зростання цін на харчову продукцію зробили кліматичні зміни. Великі виробники аграрної продукції, наприклад США, Австралія, Бразилія, зазнали досить відчутних втрат через зміни клімату.

    "Якщо говорити про інші чинники, які впливають на вартість продуктів безпосередньо в Україні, не варто забувати про монополізм та картельні змови. Були випадки, коли ми продавали на експорт продукцію дешевше, ніж для внутрішнього споживача. Вони також можуть бути присутні в цьому процесі, особливо коли ми говоримо про олію і цукор. Для того щоб визначити присутність порушень, варто лише порівняти цини на світовому ринку та в Україні. Варто відразу зазначити, що втручання державних органів, наприклад, з пропозицією регулювання цін на внутрішньому ринку має свої нюанси. Якщо це приведення цін до показників міжнародних ринків – це одне. Але якщо це буде спроба отримати соціальні бонуси за рахунок виробників – так робити не можна, це лише нашкодить", – повідомив Леонід Козаченко.

    На думку президента УАК, держава може потурбуватися про соціально незахищених громадян, використавши досвід та практику країн, які вже практикують програми допомоги. Наприклад, у США уряд випускає спеціальні картки, на кшталт української «Картки киянина», яка дає змогу певним верствам населення купувати у магазинах продукцію першої необхідності за пільговими цінами. Таку допомогу уряд надає у тих випадках, коли ціни на продукти харчування починають зростати.

    "Сьогодні існує чимало питань до рітейлу. Адже коли той самий цукор надходить до торговельної мережі за ціною 26 грн, а вже на полицях ми бачимо його по 32 грн, і потім ціни на цукор падають до 23 грн, а на полицях вони залишаються незмінними. Представники магазинів виправдовуються, що вони його багато закупили за завищеними цінами, і тому змушені тримати ціну, щоб не отримати збитків – ось тутдо них мають виникати запитання", – пояснює Козаченко.

    За його словами, в такі моменти АМКУ має втручатися в ситуацію і вирішувати питання. Також варто врешті-решт довести до логічного завершення розробку закону про торгівлю, який вже 10 років обговорюється, але так і не дістався зали Верховної Ради.

    "Аналогічний закон вже давно ухвалено в ЄС. Там прописано, яка має бути надбавка, якими мають бути строки повернення коштів за продукцію під реалізацію і т.д. А ми все ніяк не можемо його ухвалити. Тому й маємо купу порушень, купу невизначених моментів, які потребують втручання з боку Антимонопольного комітету", – прокоментував ситуацію Леонід Козаченко.

    На думку президента Української аграрної конфедерації, кардинально ситуацію з коливаннями цін на продукти харчування можна вирішити завдяки інструменту, який теоретично має Україна, практично мають і використовують в США і якого позбулися свого часу в ЄС. Йдеться про товарну інтервенцію.

    "В Україні цим питанням повинен займатися Аграрний фонд. Крім Аграрного фонду у нас ще є Держрезерв. Ми багато разів пропонували створити надійний резерв, який повинен зберігати стратегічний запас продуктів і забезпечувати харчову стабільність в країні. Потрібно зробити так, щоб будь-які зміні в структурі цього резерву були можливі виключно через рішення уряду. Потрібно, щоб уряд навів лад зі структурами, які мають виконувати функції товарних інтервентів. Адже ці структури мають саме в такі моменти, коли ціни летять вгору, викидати на ринок певну частину товарів і гасити попит. І навпаки, коли на ринку з'являється надлишок продукції, щоб аграрії не зазнали збитків, Держрезерв має скуповувати у фермерів продукцію, стимулюючи тим самим цінову пропозицію на ринку. Але насамперед там потрібно вивести «гризунів», які встигають з'їсти 2700 вагонів зерна", – повідомив Леонід Козаченко.

    Більш детально читайте у статті AgroPolit

    ІЦ УАК

    agroconf.org





    Схожі новини
  • «Україна має потенціал в 120 млн т виробництва зерна» – Леонід Козаченко
  • Планується відновити державне регулювання цін на продукти харчування
  • Чехія підняла ціни на продукти харчування вище всіх в ЄС
  • В Україні знову зростають ціни на продукти харчування
  • Зростання цін на продукти перед Новим роком не буде

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України


Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко дав коментар AgroPolit шодо ситуації із подорожчанням продуктів харчування:

"Ми дійсно бачимо зростання вартості не лише на олію та борошно, а й на інші продукти харчування. Це пов'язано із наслідками локдауну, і з глобальною інфляцією, а саме – випуском додаткового обсягу (емісією) конвертованої валюти, що спричинило зростання цін на сировину, енергоносії та продукти харчування.

Ми спостерігаємо ситуацію, коли США, ЄС, Японія, Китай та низка інших країн надрукували кошти і викинули на ринок додаткові $10 трлн. Цими коштами надали підтримку під час карантину бізнесу, соціально незахищеним верствам населення та іншим громадянам. Також частину цих надрукованих коштів було спрямовано на різноманітні соціальні проєкти, що врешті-решт створило досить потужну хвилю інфляції у світовій економіці", – заявив Козаченко.

Також, за словами Леоніда Козаченка, свій внесок у зростання цін на харчову продукцію зробили кліматичні зміни. Великі виробники аграрної продукції, наприклад США, Австралія, Бразилія, зазнали досить відчутних втрат через зміни клімату.

"Якщо говорити про інші чинники, які впливають на вартість продуктів безпосередньо в Україні, не варто забувати про монополізм та картельні змови. Були випадки, коли ми продавали на експорт продукцію дешевше, ніж для внутрішнього споживача. Вони також можуть бути присутні в цьому процесі, особливо коли ми говоримо про олію і цукор. Для того щоб визначити присутність порушень, варто лише порівняти цини на світовому ринку та в Україні. Варто відразу зазначити, що втручання державних органів, наприклад, з пропозицією регулювання цін на внутрішньому ринку має свої нюанси. Якщо це приведення цін до показників міжнародних ринків – це одне. Але якщо це буде спроба отримати соціальні бонуси за рахунок виробників – так робити не можна, це лише нашкодить", – повідомив Леонід Козаченко.

На думку президента УАК, держава може потурбуватися про соціально незахищених громадян, використавши досвід та практику країн, які вже практикують програми допомоги. Наприклад, у США уряд випускає спеціальні картки, на кшталт української «Картки киянина», яка дає змогу певним верствам населення купувати у магазинах продукцію першої необхідності за пільговими цінами. Таку допомогу уряд надає у тих випадках, коли ціни на продукти харчування починають зростати.

"Сьогодні існує чимало питань до рітейлу. Адже коли той самий цукор надходить до торговельної мережі за ціною 26 грн, а вже на полицях ми бачимо його по 32 грн, і потім ціни на цукор падають до 23 грн, а на полицях вони залишаються незмінними. Представники магазинів виправдовуються, що вони його багато закупили за завищеними цінами, і тому змушені тримати ціну, щоб не отримати збитків – ось тутдо них мають виникати запитання", – пояснює Козаченко.

За його словами, в такі моменти АМКУ має втручатися в ситуацію і вирішувати питання. Також варто врешті-решт довести до логічного завершення розробку закону про торгівлю, який вже 10 років обговорюється, але так і не дістався зали Верховної Ради.

"Аналогічний закон вже давно ухвалено в ЄС. Там прописано, яка має бути надбавка, якими мають бути строки повернення коштів за продукцію під реалізацію і т.д. А ми все ніяк не можемо його ухвалити. Тому й маємо купу порушень, купу невизначених моментів, які потребують втручання з боку Антимонопольного комітету", – прокоментував ситуацію Леонід Козаченко.

На думку президента Української аграрної конфедерації, кардинально ситуацію з коливаннями цін на продукти харчування можна вирішити завдяки інструменту, який теоретично має Україна, практично мають і використовують в США і якого позбулися свого часу в ЄС. Йдеться про товарну інтервенцію.

"В Україні цим питанням повинен займатися Аграрний фонд. Крім Аграрного фонду у нас ще є Держрезерв. Ми багато разів пропонували створити надійний резерв, який повинен зберігати стратегічний запас продуктів і забезпечувати харчову стабільність в країні. Потрібно зробити так, щоб будь-які зміні в структурі цього резерву були можливі виключно через рішення уряду. Потрібно, щоб уряд навів лад зі структурами, які мають виконувати функції товарних інтервентів. Адже ці структури мають саме в такі моменти, коли ціни летять вгору, викидати на ринок певну частину товарів і гасити попит. І навпаки, коли на ринку з'являється надлишок продукції, щоб аграрії не зазнали збитків, Держрезерв має скуповувати у фермерів продукцію, стимулюючи тим самим цінову пропозицію на ринку. Але насамперед там потрібно вивести «гризунів», які встигають з'їсти 2700 вагонів зерна", – повідомив Леонід Козаченко.

Більш детально читайте у статті AgroPolit

ІЦ УАК

agroconf.org





Схожі новини
  • «Україна має потенціал в 120 млн т виробництва зерна» – Леонід Козаченко
  • Планується відновити державне регулювання цін на продукти харчування
  • Чехія підняла ціни на продукти харчування вище всіх в ЄС
  • В Україні знову зростають ціни на продукти харчування
  • Зростання цін на продукти перед Новим роком не буде

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.