Аграрний тиждень. Україна
» » Павло Коваль прийняв участь у засідання круглого столу: "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"
» » Павло Коваль прийняв участь у засідання круглого столу: "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"

    Павло Коваль прийняв участь у засідання круглого столу: "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"


    Павло Коваль прийняв участь у засідання круглого столу: "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"

    Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, прийняв участь у засіданні круглого столу, який відбувся на площадці Комітету ВР України з економічних питань щодо питань цін на хліб, борошно та зерно харчових кондицій.

    У даному заході взяли участь представники різних органів влади: Міністерств і ряду урядових відомств (зокрема: Держстату, ДПСС, АМКУ тощо), профільних організацій (Борошномели України, Всеукраїнська асоціація пекарів, Асоціація рітейлерів України), ключових компаній даної сфери та різні експерти.. Павло Васильович зазначає, що: "Ситуація контрольована але напружена. Цінові тренди формуються не в Україні, ми стали великим глобальним гравцем". Під час заходу експерти обговорювали, які існують інструменти для врегулювання даної ситуації, та чи взагалі потрібні вони.

    "У нас складається парадоксальна ситуація: дефіциту не просто немає – цього року Україна зібрала рекордний урожай зернових. Обсяг зібраного задовольняє внутрішній ринок на 100%. А ціни ростуть. Чому?" – запитала Ганна Лічман, голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

    Як наголошували учасники круглого столу, залишаючись країною – нетто-експортером збіжжя, Україна і далі відчуватиме вплив світових цін на ціноутворення на внутрішньому ринку: ціни на хліб та хлібобулочні вироби будуть зростати. І хоч внутрішня динаміка трохи повільніша за світову (пшениця в листопаді 2021 р. додала у вартості 38% до листопада 2020 р.), вона все одно невтішна для кінцевого споживача.

    Вочевидь, тут діють лише чинники економічного характеру. І один із головних – експортна орієнтація галузі. Україна повністю інтегрована у світові продовольчі ринки, динаміка цін на внутрішньому ринку буде відповідати динаміці біржових цін і ф'ючерсів на зерно. А реальність нині така, що вони з місяця в місяць лише додають. Очікується, що вже найближчим часом вони сягнуть 400 дол. за 1 тонну на пшеницю і 450 дол. за 1 тонну – на борошно.


    "Ми слідкуємо за динамікою світових цін, моніторимо залишки у виробників, розуміємо динаміку експорту, балансуємо і маємо достатньо часу, щоб вживати заходи реагування", – додав Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України.

    Як наголосила Лічман, "якщо резюмувати, то Україна має рекордну врожайність зернових, але вона ніяк не впливає на те, що хліб в Україні може бути дешевшим, а навпаки – саме завдяки зростанню цін на зернові у світі ми маємо зростання вартості хлібу в Україні".

    "Окрім цього, на запитання, чи має держава Україна якість інструменти, щоб балансувати ціну, пан Кудін запропонував розглядати як такий інструмент декларування цін. Але хлібопекарі та рітейл кажуть, що це недолугий інструмент, який навіть заважає. Хлібопекарі зазначили, що ситуація ускладнюється тим, що реальна рентабельність та собівартість інші, і вони потерпають від декларування, бо рітейл змушує виконувати і стримувати вартість хлібу. Тому ми не можемо казати про те, що хліб буде дешевшати на фоні рекордних врожаїв. Навпаки, більшість з колег назвали 10-15% зростання вартості хлібу за найближчий час", – зазначила вона.

    Натомість гравці ринку не погоджуються з декларуванням цін і пропонують вдатися до більш активних дій з боку держави щодо регулювання ситуації, адже якщо все полишити на розсуд лише ринку, то ціна на продукцію з істотною соціальною значущістю може значно зрости.

    Серед пропозицій лунали заклики зменшити ПДВ для виробників з 20% до 4-5%. Пропонувалося також знизити для борошномолів та хлібопекарів тариф на природний газ з комерційного до хоча ба такого, за яким паливо продають комунальним підприємствам. Ішлося і про створення інтервенційного фонду. Останній інструмент, до речі, вже неодноразово був задіяний для вирівнювання балансу цін та пропозицій на внутрішньому ринку. Але запропоновані регуляторні інструменти потребують часу для запровадження. Ситуація ж наразі складається так, що втручання державних регуляторних органів може бути екстремальним, аж до запровадження механізму квотування експорту. Принаймні, підкреслив Кудін, країни Європи час від часу до такої практики вдаються.

    Нагадаємо, що за 8 місяців 2021 року ціна на хліб зросла приблизно на 13 % по Україні. Щомісячне зростання в цьому році було на на рівні не більше 3 %. Проте, ситуація може змінитись у найближчі місяці.

    При цьому, як зазначала Аріна Корчмарева виданню Латифундист, Україна зібралахороший урожай як у кількісному, так і у якісному виразі. Українська пшениця 2021 року врожаю в цілому має хороший рівень протеїну - в середньому близько 12,5 %. Але при цьому має місце неоднорідність якості зерна пов'язана з відмінностями рівня опадів у різних регіонах. Тож показник натури у цьому році, за її даними, трохи нижчий за минулорічні показники.

    ІЦ УАК

    agroconf.org





    Схожі новини
  • Павло Коваль відвідав круглий стіл "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"
  • Нарада профільних аграрних асоціацій із Міністерством економіки України
  • Відеоконференція щодо проблем у транспортній галузі
  • На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
  • Нам не потрібно зациклюватись на євроринку, але це планка стандарту - Павло Коваль

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Павло Коваль прийняв участь у засідання круглого столу: "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"


Павло Коваль прийняв участь у засідання круглого столу: "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, прийняв участь у засіданні круглого столу, який відбувся на площадці Комітету ВР України з економічних питань щодо питань цін на хліб, борошно та зерно харчових кондицій.

У даному заході взяли участь представники різних органів влади: Міністерств і ряду урядових відомств (зокрема: Держстату, ДПСС, АМКУ тощо), профільних організацій (Борошномели України, Всеукраїнська асоціація пекарів, Асоціація рітейлерів України), ключових компаній даної сфери та різні експерти.. Павло Васильович зазначає, що: "Ситуація контрольована але напружена. Цінові тренди формуються не в Україні, ми стали великим глобальним гравцем". Під час заходу експерти обговорювали, які існують інструменти для врегулювання даної ситуації, та чи взагалі потрібні вони.

"У нас складається парадоксальна ситуація: дефіциту не просто немає – цього року Україна зібрала рекордний урожай зернових. Обсяг зібраного задовольняє внутрішній ринок на 100%. А ціни ростуть. Чому?" – запитала Ганна Лічман, голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Як наголошували учасники круглого столу, залишаючись країною – нетто-експортером збіжжя, Україна і далі відчуватиме вплив світових цін на ціноутворення на внутрішньому ринку: ціни на хліб та хлібобулочні вироби будуть зростати. І хоч внутрішня динаміка трохи повільніша за світову (пшениця в листопаді 2021 р. додала у вартості 38% до листопада 2020 р.), вона все одно невтішна для кінцевого споживача.

Вочевидь, тут діють лише чинники економічного характеру. І один із головних – експортна орієнтація галузі. Україна повністю інтегрована у світові продовольчі ринки, динаміка цін на внутрішньому ринку буде відповідати динаміці біржових цін і ф'ючерсів на зерно. А реальність нині така, що вони з місяця в місяць лише додають. Очікується, що вже найближчим часом вони сягнуть 400 дол. за 1 тонну на пшеницю і 450 дол. за 1 тонну – на борошно.


"Ми слідкуємо за динамікою світових цін, моніторимо залишки у виробників, розуміємо динаміку експорту, балансуємо і маємо достатньо часу, щоб вживати заходи реагування", – додав Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України.

Як наголосила Лічман, "якщо резюмувати, то Україна має рекордну врожайність зернових, але вона ніяк не впливає на те, що хліб в Україні може бути дешевшим, а навпаки – саме завдяки зростанню цін на зернові у світі ми маємо зростання вартості хлібу в Україні".

"Окрім цього, на запитання, чи має держава Україна якість інструменти, щоб балансувати ціну, пан Кудін запропонував розглядати як такий інструмент декларування цін. Але хлібопекарі та рітейл кажуть, що це недолугий інструмент, який навіть заважає. Хлібопекарі зазначили, що ситуація ускладнюється тим, що реальна рентабельність та собівартість інші, і вони потерпають від декларування, бо рітейл змушує виконувати і стримувати вартість хлібу. Тому ми не можемо казати про те, що хліб буде дешевшати на фоні рекордних врожаїв. Навпаки, більшість з колег назвали 10-15% зростання вартості хлібу за найближчий час", – зазначила вона.

Натомість гравці ринку не погоджуються з декларуванням цін і пропонують вдатися до більш активних дій з боку держави щодо регулювання ситуації, адже якщо все полишити на розсуд лише ринку, то ціна на продукцію з істотною соціальною значущістю може значно зрости.

Серед пропозицій лунали заклики зменшити ПДВ для виробників з 20% до 4-5%. Пропонувалося також знизити для борошномолів та хлібопекарів тариф на природний газ з комерційного до хоча ба такого, за яким паливо продають комунальним підприємствам. Ішлося і про створення інтервенційного фонду. Останній інструмент, до речі, вже неодноразово був задіяний для вирівнювання балансу цін та пропозицій на внутрішньому ринку. Але запропоновані регуляторні інструменти потребують часу для запровадження. Ситуація ж наразі складається так, що втручання державних регуляторних органів може бути екстремальним, аж до запровадження механізму квотування експорту. Принаймні, підкреслив Кудін, країни Європи час від часу до такої практики вдаються.

Нагадаємо, що за 8 місяців 2021 року ціна на хліб зросла приблизно на 13 % по Україні. Щомісячне зростання в цьому році було на на рівні не більше 3 %. Проте, ситуація може змінитись у найближчі місяці.

При цьому, як зазначала Аріна Корчмарева виданню Латифундист, Україна зібралахороший урожай як у кількісному, так і у якісному виразі. Українська пшениця 2021 року врожаю в цілому має хороший рівень протеїну - в середньому близько 12,5 %. Але при цьому має місце неоднорідність якості зерна пов'язана з відмінностями рівня опадів у різних регіонах. Тож показник натури у цьому році, за її даними, трохи нижчий за минулорічні показники.

ІЦ УАК

agroconf.org





Схожі новини
  • Павло Коваль відвідав круглий стіл "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні"
  • Нарада профільних аграрних асоціацій із Міністерством економіки України
  • Відеоконференція щодо проблем у транспортній галузі
  • На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
  • Нам не потрібно зациклюватись на євроринку, але це планка стандарту - Павло Коваль

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.