Аграрний тиждень. Україна
» » Україна зміцнила позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки
» » Україна зміцнила позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки

    Україна зміцнила позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки


    Україна зміцнила позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки

    Economist Impact опублікував 10-й щорічний Глобальний індекс продовольчої безпеки (GFSI), який демонструє зниження глобальної продовольчої безпеки другий рік поспіль. GFSI, розробку якого фінансує міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience, має на меті служити ресурсом для створення більш стійкої та безпечної продовольчої системи.

    Про це повідомляє прес-служба Corteva Agriscience.

    «GFSI вимірює драйвери продовольчої безпеки в 113 країнах за факторами доступності, наявності, якості та безпеки, а також стану природних ресурсів та стійкості. Він враховує 58 унікальних показників продовольчої безпеки, включаючи нерівність доходів та економічну нерівність, нерівність у сфері довкілля та природних ресурсів, звертаючи увагу на системні прогалини та дії, необхідні для прискорення прогресу на шляху до Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року №2 „Подолання голоду“», — йдеться в повідомленні.

    Зазначимо, що країни Європи демонструють одні з найкращих показників в всьому світі. Так, перші п’ять сходинок Індексу посіли Ірландія, Австрія, Велика Британія, Фінляндія та Швейцарія. Із чотирьох категорій GFSI Європейський регіон показав найкращі показники за рівнем доступності.

    «Стан продовольчої безпеки в Україні зміцнився — країна посіла 58 сходинку індексу серед 113 країн, набравши 62 бали за 100-бальною шкалою оцінки, що на 3,2 бали вище в порівнянні з минулим роком. Загальна продовольча безпека в Україні зміцнилася завдяки стабільному покращенню більшості показників. За виключенням незначного зниження якості та безпеки, всі показники продемонстрували покращення», — розповідає Пратіма Сінгх, керівник GFSI компанії Economist Impact.

    В той же час, Україна продовжує залишатися в кінці рейтингу серед європейських країн, поступаючись останнім місцем лише Сербії з оцінкою в 61,4 балів.

    «Протягом останнього десятиліття GFSI надав глобальним лідерам та зацікавленим сторонам у всій продовольчій системі знання та докази на основі даних, необхідних для формулювання політики та програм, які сприяють прогресу в галузі продовольчої безпеки в усьому світі. І хоча країни зробили значний крок до вирішення проблеми продовольчої безпеки за останні десять років, продовольчі системи залишаються вразливими до економічних, кліматичних і геополітичних потрясінь. Необхідно діяти на всіх рівнях — місцевому, національному та глобальному, щоб покінчити з голодом і недоїданням і забезпечити продовольчу безпеку для всіх», — коментує Сінгх.

    Покращення показників багато в чому пов’язане із розвитком сільського господарства, зокрема, виробничою та дослідницькою активністю міжнародних сільськогосподарських компаній.

    «Світ потребує не тільки більше їжі, але й здоровішої, поживнішої та виробленої безпечними для планети способами. Для цього компанія Corteva Agriscience розробляє та пропонуємо інновації, щорічно інвестуючи в наукові розробки близько мільярда доларів», — підкреслює Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі.

    Додамо, що компанія працює в понад 140 країнах світу, маючи майже 100 виробничих комплексів та понад 150 науково-дослідницьких центрів, в том числі в Україні, де провідні науковці працюють над інноваційними інтегрованими рішеннями для задоволення потреб фермерів та надання їм допомоги у вирішенні викликів, пов’язаних із забезпеченням продовольчої безпеки світу. На сьогоднішній день Corteva має майже 16 тис. патентів та понад 65 власних діючих речовин.

    «Ми працюємо, слідуючи нашому призначенню — збагачувати життя тих, хто виробляє, та тих, хто споживає, забезпечуючи розвиток наступних поколінь, і наша стратегія сталого розвитку передбачає впровадження ініціатив, які сприятимуть загальному покращенню продовольчої безпеки і надалі», — наголошує Харін.

    Один з основних викликів для продовольчої безпеки — різкі кліматичні зміни та посухи, які роблять землеробство ризикованим видом діяльності. Але використання сучасних технологій дозволяє сільгоспвиробникам отримувати хороші врожаї, зберігаючи стабільність та прогнозованість виробництва сільгосппродукції, навіть у поганих умовах.

    «Новітня генетика з високим рівнем адаптації до змін та розумінням, як забезпечити реалізацію її потенціалу, цифрові технології, які дозволяють контролювати і прогнозувати виробництво, нові засоби захисту, диференційований посів, захист, живлення — невпинні інвестиції в покращення методів виробництва продукції і нові технології дозволяють зберігати стабільність», — стверджує Сергій Резніченко, керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience.

    Наприклад, використання насіннєвих гібридів, розроблених за технологією Optimum® AQUAmax®, дозволяє отримувати високі врожаї навіть в умовах посухи, а використання стабілізатору азоту N-Лок™ Mакс — ефективніше використовувати добрива, зменшуючи втрати азоту через вимивання і знижуючи виділення парникових газів в атмосферу.

    «Через зміну клімату за останні 4−5 років загальна кількість опадів стрімко падає, та через посуху фермери спостерігали зниження врожайності по основних культурах як мінімум у два рази. Основним викликом в сезоні 2021/22 є саме зміна погодних умов, яка призводить по погіршення стану культур на полі та широкого розповсюдження хвороб, а отже відсутності врожайності, що прямо впливає на стан продовольчої безпеки», — зауважує Олена Покотилова, голова фермерського господарства «Лан-Агро» (Вінницька область), переможниця освітньо-грантової програми TalentA для жінок-фермерок з сільської місцевості.

    За її словами, тільки розуміння технологій та інтенсивний підхід до вирощування культур за рахунок інновацій, які фермерам дають великі компанії як Corteva Agriscience, буде приводити до отримання високих врожаїв. Зокрема, використання гербіцидів з більш низьким можливим температурним режимом ефективності, як, наприклад, гербіцид «Квелекс ТМ» для пшениці, або зміщення строків посіву завдяки раннім гібридам Р9074 та Р9241 бренду Pioneer® є одними зі шляхів вирішення проблеми зміни температур.

    «Об'єднання зусиль державних органів, гравців ринку та міжнародних організацій дозволяє досягнути забезпечення продовольчої безпеки в Україні та світі. Україна продовжує нарощувати виробництво і цього року може бути новий рекордний врожай зернових. Це відбувається багато в чому завдяки інвестиціям, які були зроблені в галузь протягом останніх років. Тільки ЄБРР профінансував з 2010 року більше 50 проєктів на суму біля мільярда євро у вирощування зернових, фермерство, інфраструктуру, зберігання, трейдинг тощо», — інформує Анна Лебединець, асоційований директор, старший банкір ЄБРР.

    Таким чином, для покращення безпеки треба забезпечити не тільки зростання виробництва, а й впровадження практик стійкого розвитку, наприклад більш ефективне використання ресурсів, щоб не ставити під загрозу майбутні покоління.

    ІЦ УАК за матеріалами agravery

    agroconf.org





    Схожі новини
  • В Україні затвердять Стратегію продовольчої безпеки до 2030 року
  • В Україні розпочали підготовку стратегії продовольчої безпеки держави
  • Китайська компанія хоче купити сільськогосподарський підрозділ Noble
  • Кабмін пропонує узаконити введення мит на продовольство
  • ВР прийняла закон про продовольчу безпеку

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Україна зміцнила позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки


Україна зміцнила позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки

Economist Impact опублікував 10-й щорічний Глобальний індекс продовольчої безпеки (GFSI), який демонструє зниження глобальної продовольчої безпеки другий рік поспіль. GFSI, розробку якого фінансує міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience, має на меті служити ресурсом для створення більш стійкої та безпечної продовольчої системи.

Про це повідомляє прес-служба Corteva Agriscience.

«GFSI вимірює драйвери продовольчої безпеки в 113 країнах за факторами доступності, наявності, якості та безпеки, а також стану природних ресурсів та стійкості. Він враховує 58 унікальних показників продовольчої безпеки, включаючи нерівність доходів та економічну нерівність, нерівність у сфері довкілля та природних ресурсів, звертаючи увагу на системні прогалини та дії, необхідні для прискорення прогресу на шляху до Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року №2 „Подолання голоду“», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що країни Європи демонструють одні з найкращих показників в всьому світі. Так, перші п’ять сходинок Індексу посіли Ірландія, Австрія, Велика Британія, Фінляндія та Швейцарія. Із чотирьох категорій GFSI Європейський регіон показав найкращі показники за рівнем доступності.

«Стан продовольчої безпеки в Україні зміцнився — країна посіла 58 сходинку індексу серед 113 країн, набравши 62 бали за 100-бальною шкалою оцінки, що на 3,2 бали вище в порівнянні з минулим роком. Загальна продовольча безпека в Україні зміцнилася завдяки стабільному покращенню більшості показників. За виключенням незначного зниження якості та безпеки, всі показники продемонстрували покращення», — розповідає Пратіма Сінгх, керівник GFSI компанії Economist Impact.

В той же час, Україна продовжує залишатися в кінці рейтингу серед європейських країн, поступаючись останнім місцем лише Сербії з оцінкою в 61,4 балів.

«Протягом останнього десятиліття GFSI надав глобальним лідерам та зацікавленим сторонам у всій продовольчій системі знання та докази на основі даних, необхідних для формулювання політики та програм, які сприяють прогресу в галузі продовольчої безпеки в усьому світі. І хоча країни зробили значний крок до вирішення проблеми продовольчої безпеки за останні десять років, продовольчі системи залишаються вразливими до економічних, кліматичних і геополітичних потрясінь. Необхідно діяти на всіх рівнях — місцевому, національному та глобальному, щоб покінчити з голодом і недоїданням і забезпечити продовольчу безпеку для всіх», — коментує Сінгх.

Покращення показників багато в чому пов’язане із розвитком сільського господарства, зокрема, виробничою та дослідницькою активністю міжнародних сільськогосподарських компаній.

«Світ потребує не тільки більше їжі, але й здоровішої, поживнішої та виробленої безпечними для планети способами. Для цього компанія Corteva Agriscience розробляє та пропонуємо інновації, щорічно інвестуючи в наукові розробки близько мільярда доларів», — підкреслює Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі.

Додамо, що компанія працює в понад 140 країнах світу, маючи майже 100 виробничих комплексів та понад 150 науково-дослідницьких центрів, в том числі в Україні, де провідні науковці працюють над інноваційними інтегрованими рішеннями для задоволення потреб фермерів та надання їм допомоги у вирішенні викликів, пов’язаних із забезпеченням продовольчої безпеки світу. На сьогоднішній день Corteva має майже 16 тис. патентів та понад 65 власних діючих речовин.

«Ми працюємо, слідуючи нашому призначенню — збагачувати життя тих, хто виробляє, та тих, хто споживає, забезпечуючи розвиток наступних поколінь, і наша стратегія сталого розвитку передбачає впровадження ініціатив, які сприятимуть загальному покращенню продовольчої безпеки і надалі», — наголошує Харін.

Один з основних викликів для продовольчої безпеки — різкі кліматичні зміни та посухи, які роблять землеробство ризикованим видом діяльності. Але використання сучасних технологій дозволяє сільгоспвиробникам отримувати хороші врожаї, зберігаючи стабільність та прогнозованість виробництва сільгосппродукції, навіть у поганих умовах.

«Новітня генетика з високим рівнем адаптації до змін та розумінням, як забезпечити реалізацію її потенціалу, цифрові технології, які дозволяють контролювати і прогнозувати виробництво, нові засоби захисту, диференційований посів, захист, живлення — невпинні інвестиції в покращення методів виробництва продукції і нові технології дозволяють зберігати стабільність», — стверджує Сергій Резніченко, керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience.

Наприклад, використання насіннєвих гібридів, розроблених за технологією Optimum® AQUAmax®, дозволяє отримувати високі врожаї навіть в умовах посухи, а використання стабілізатору азоту N-Лок™ Mакс — ефективніше використовувати добрива, зменшуючи втрати азоту через вимивання і знижуючи виділення парникових газів в атмосферу.

«Через зміну клімату за останні 4−5 років загальна кількість опадів стрімко падає, та через посуху фермери спостерігали зниження врожайності по основних культурах як мінімум у два рази. Основним викликом в сезоні 2021/22 є саме зміна погодних умов, яка призводить по погіршення стану культур на полі та широкого розповсюдження хвороб, а отже відсутності врожайності, що прямо впливає на стан продовольчої безпеки», — зауважує Олена Покотилова, голова фермерського господарства «Лан-Агро» (Вінницька область), переможниця освітньо-грантової програми TalentA для жінок-фермерок з сільської місцевості.

За її словами, тільки розуміння технологій та інтенсивний підхід до вирощування культур за рахунок інновацій, які фермерам дають великі компанії як Corteva Agriscience, буде приводити до отримання високих врожаїв. Зокрема, використання гербіцидів з більш низьким можливим температурним режимом ефективності, як, наприклад, гербіцид «Квелекс ТМ» для пшениці, або зміщення строків посіву завдяки раннім гібридам Р9074 та Р9241 бренду Pioneer® є одними зі шляхів вирішення проблеми зміни температур.

«Об'єднання зусиль державних органів, гравців ринку та міжнародних організацій дозволяє досягнути забезпечення продовольчої безпеки в Україні та світі. Україна продовжує нарощувати виробництво і цього року може бути новий рекордний врожай зернових. Це відбувається багато в чому завдяки інвестиціям, які були зроблені в галузь протягом останніх років. Тільки ЄБРР профінансував з 2010 року більше 50 проєктів на суму біля мільярда євро у вирощування зернових, фермерство, інфраструктуру, зберігання, трейдинг тощо», — інформує Анна Лебединець, асоційований директор, старший банкір ЄБРР.

Таким чином, для покращення безпеки треба забезпечити не тільки зростання виробництва, а й впровадження практик стійкого розвитку, наприклад більш ефективне використання ресурсів, щоб не ставити під загрозу майбутні покоління.

ІЦ УАК за матеріалами agravery

agroconf.org





Схожі новини
  • В Україні затвердять Стратегію продовольчої безпеки до 2030 року
  • В Україні розпочали підготовку стратегії продовольчої безпеки держави
  • Китайська компанія хоче купити сільськогосподарський підрозділ Noble
  • Кабмін пропонує узаконити введення мит на продовольство
  • ВР прийняла закон про продовольчу безпеку

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.