За минулий рік мед в Україні подорожчав на понад 20%. Однією з причин зростання цін називають те, що мед — це експортний продукт, тож вартість залежить від світових цін. Про це розповів Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України.
«На ціну меду впливає два фактори: по-перше, це кількість меду, який добули в країні в попередньому сезоні; по-друге, кон'юнктура світового ринку. Беручи до уваги, що минулий рік був невдалим для аргентинських пасічників, які займають, як і Україна, одне з провідних місць з експорту меду, то у ціні піднявся наш мед. Сьогодні він на ринках коштує вже 2,5 €/л, при тому, що в Україні його закуповують вже по 60 грн/л», — коментує голова спілки.
За його словами, тому пасічники, які займаються промисловим пасічництвом, намагаються збути його за кордон. На внутрішнє споживання залишається менше меду, що також диктує свої ціни. В Україні працюють компанії, які скуповують мед у пасічників, здійснивши попередню перевірку на якість, та формують товарні партії для відправлення споживачам. Найбільшим споживачем українського меду є Європа, далі йде Японія. США тимчасово припинили закупівлю меду у зв’язку з антидемпінговими розслідуваннями.
«У 2020 році Україна встановила абсолютний рекорд, експортувавши за кордон близько 82 тисяч тонн і отримавши близько $130 млн грошових коштів для стабілізації національної валюти. Найбільше цінуються сорти меду, які носять монофлорний характер, тобто зібрані з однієї культури. Йдеться, наприклад, про акацієвий, гречаний, липовий мед. Мені навіть доводилося купувати мед із гарбузового цвіту. Такі види меду мають однорідну структуру. Проте у зв’язку з природними катаклізмами нам зараз складно збирати монофлорні види меду. Плюс, якщо держава зараз, наприклад, зменшить посіви гречки, ми можемо залишитися без гречаного меду», — пояснює Стретович.
Так, поширеним варіантом є мед з різнотрав'я. Його починають збирати з кінця березня та у квітні. Він також має високу ціну. Також на рівні держави діють вимоги щодо якості меду, який виробляється в Україні. Ключовим показником є вологість продукту, яка має складати не більше 14%. Також мед має бути дозрілим, тобто коли рамка, що виймається з вулика, на третину запечатана.
«Це означає, що бджоли вже закінчили збір нектару та почали, образно кажучи, підготовку до реалізації. Тоді його можна забирати і він не забродить. Якщо ж пасічник в погоді за прибутком намагається викачати незрілий мед, то потім покупці кажуть, що він недосконалий, мало післясмаку і він може забродити», — наголошує експерт.
Крім того, при купівлі меду звертати увагу на визначення, вказані на етикетці чи в описі. Мед буває органічний та гомогенізований мед.
«На сьогодні починаються перші паростки органічного меду. Але для того, щоб його зібрати, треба, щоб в радіусі 10 кілометрів від місця збору не було жодних підприємств, сільськогосподарських виробництв, тваринницьких ферм. Адже там бджола може взяти вологу не з чистого джерела, а з якоїсь ферми, посудини. Такий мед можуть збирати в Карпатах або степах», — інформує Володимир Стретович.
Додамо, що гомогенізований мед — це мед, який можна побачити на вітринах магазинів. Для того, щоб він мав привабливий вигляд, його перед розфасуванням підігрівають до температури 45 °C. Після підігрівання він вже не кристалізується, тому що кристалічна решітка, вся органіка з нього фактично виходить.
«У залежності від регіону літр, наприклад, соняшникового меду можна купити від 80 до 120 грн/л. Літр гречаного коштуватиме приблизно 180 гривень, а акацієвого — 190−220 гривень. Наголошу, що все залежить від регіону, адже однієї стабільної ціни на мед в Україні немає», — підсумував президент Спілки пасічників України.
ІЦ УАК за матеріалами Суспільне
agroconf.org