- Астарта продовжує розповідати про незламних працівників
- Путінські нацистські війська створюють гуманітарну катастрофу в Маріуполі - мер
- Нове племінне свиногосподарство: СТОВ «Україна»
- У Фокусі «Прибуткового свинарства» — ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка»
- Бойовикам "ДНР" намагалися провезти алкоголь і свинину
Деокуповане свинарство або історії витривалості
На початку квітня тимчасово окуповані території Чернігівської області були звільнені. Разом із деокупованими населеними пунктами, до нормального життя поступово повертається і агробізнес, який пережив облогу. Вітчизняні свиногосподарства поділилися своїми історіями виживання в окупації. Про те, як відданість працівників своїй справі та командна мужність дозволили вистояти у критичний період, читайте у матеріалі.
Андрій Петрович Іваненко, СТОВ «Україна», Чернігівщина
«Наш свинокомплекс зазнав чималих втрат від російської агресії. І мова йде не тільки про «бідні» раціони з зернових для тварин, а й про фактичну окупацію підприємства. Територією ферми їздили БТРи, на базі підприємства окупанти влаштували так званий штаб, у столовій та адмінбудівлі розтрощили вікна, двері, камери, оргтехніку, розстріляли автобус з персоналом. За відсутності електроенергії не могли підвезти дизпаливо для генераторів, щоб ворожі війська не скористалися можливістю поповнити запаси пального.
Вижило підприємство завдяки тому, що наші працівники лишилися відданими своїй справі, незважаючи на реальну загрозу життю. Ветлікар практично жив на фермі увесь час, начальник охорони та управляючий фермою пробиралися повз окупантів на роботу кожен день: добиралися до тварин манівцями — під обстрілами через городи, кладовища та розбомблену бронетехніку. Якби не їх героїзм та відданість справі, втрати були б непомірно більшими!
Основну увагу сконцентрували на маточному поголів’ї, щоб його зберегти, адже у критичних умовах — без належного доступу до кормів, преміксів, ветпрепаратів та за епізодичного постачання електроенергії — падіж поголів’я зріс дуже відчутно. Нанесену шкоду майна задокументували і можна сподіватися на відшкодування. Проте втрати тварин, персоналу, моральну шкоду від терору та руйнації того, що плекали роками, компенсувати неможливо. Тим не менш, наразі повертаємося до звичної роботи: зробили необхідні запаси, виходимо на планові потужності та чекаємо перемоги, щоб сформувати плани на майбутнє».
Дмитро Рожко, ТОВ «Прилуки-ГарантБуд», Чернігівщина
«Наше підприємство деякий час працювало в умовах окупації. Так, був період, коли через блокування проїзду звичний доступ до свинокомплексу був неможливий. Тож наш персонал, можна сказати, героїчно повз танки та БТРи добирався до тварин. Завдяки їх відданості роботі та тісній співпраці з місцевою ТРО, яка в перший гуманітарний коридор допомогла здійснити поставку кукурудзи від місцевого фермера, вийшло зберегти поголів'я. Нашому підприємству більш-менш поталанило обійтися невеликими втратами, адже ушкоджень від бомбардувань ми не маємо, випадків мародерства не було. Звісно, істотно впали виробничі показники тварин, які тривалий час харчувалися виключно кукурудзою. Крім цього, частина працівників ферми евакуювалася, тож штат скоротився. Проте ми вистояли і зробили висновки щодо найвразливіших місць. Тож після деокупації вирішили тимчасово переорієнтуватися у сегмент репродукції. Так, в умовах невизначеності щодо заходів підтримки та механізму відшкодування збитків підприємств, що постраждали від російської агресії, вирішили "підстрахуватися" самостійно. Зокрема, активний попит на товарних поросят з боку ферм-відгодівель та населення забезпечить нам належний збут, водночас підвищивши оборотність коштів. А вже після перемоги можна буде розглядати подальші перспективи та плани розвитку».
Олексій Соболєв, ТОВ «Ланагропрод», Чернігівщина
«Війська агресора зайшли до нас 1-го березня, одразу встановили свій блокпост. Абсолютна більшість нашого персоналу мешкає в місті за 40 км від ферми, тож ми кожен ранок забирали працівників автобусом і ввечері відвозили назад. Спочатку окупанти пропускали транспорт з цивільними, проте після першого бою із ЗСУ настрої кардинально змінилися: дороги перекрили, що заблокувало своєчасні поставки кормів та доступ персоналу до ферми, розстріляли трансформатори, житлові будинки місцевого населення, школу. Майже місяць були змушені згодовувати свиням виключно залишки запасів ячменю та кукурудзи, а працівники добиралися до ферми полями та посадками, подекуди ночували на свинокомплексі через загрозу переміщень. За допомоги територіальної оборони ми мали можливість розвідувати дислокацію ворожих військ довкола ферми. На щастя, свинокомплекс їх не цікавив, тож виробничі потужності лишилися неушкодженими.
Вистояли і втримались саме завдяки нашій команді: з самого початку керівник свинокомплексу та п’ятеро його працівників прийняли спільне рішення, що в таких складних умовах краще бути при ділі, ніж сидіти вдома. Тож їх старанням значних втрат свинопоголів’я підприємство не мало. Звичайно, через проблеми з вентиляцією, освітленням та годівлею відсоток падежу дещо зріс, проте не кількаразово, ясна річ.
Після звільнення та розмінування здійснили необхідні поставки кормових інгредієнтів, зробили запаси, відновили поставки свиней на забій. Тож наразі наше підприємство вже на 100% повернулося до штатної роботи. Більше того, вже у травні збираємося повернутися до планової модернізації одного з виробничих приміщень. Гадаємо, що за нинішніх експортних обмежень трансформація зернових у свинину буде хорошою стратегією».
Джерело: Pigua.info
