Понад 100 телят, десятки одиниць техніки, залишки зерна - 20 років праці було зруйновано кількома авіабомбами.
Ця історія чернігівського фермера не поодинока.
Та рашисти руйнують не тільки фермерські господарства, але і величезні підприємства. Так, постраждала одна з найбільших і найсучасніших птахофабрик у Європі - Чорнобаївська (Укрлендфармінг). Рашисти зруйнували електропідстанцію, внаслідок чого, була зупинена автоматизована система годування птиці. Як результат, загибель 4 млн несучок.
Окупанти «прославились» і такими злочинами, як крадіжка сучасної сільськогосподарської техніки на мільйони доларів і продовольства на півдні та сході України.
Сергій Гайдай, голова Луганської ОДА повідомив, що розбомблений росіянами елеватор у Рубіжному містив таку кількість зерна, що його б вистачило, щоби впродовж року прогодувати хлібом 300 тис. людей. А якщо одноразово, то - 120 млн людей.
Тож, де лапи московської орди не дотягуються, щоб пограбувати фермерів і вивезти врожай, туди прицільно б’ють вогнем.
Нищать не тільки зерносклади, а і склади з добривами та інфраструктуру, як-от - залізну дорогу.
Із-за заблокованих портів, Україна намагається експортувати зерно залізницею. Проте, вочевидь, кремлівські нацисти, коли носять ракетні удари по українській залізничній інфраструктурі, мають за мету залишити Україну без грошей, а світ - без їжі.
Українці на підконтрольній Україні території голодними не залишаться, а от світові загрожує підвищення цін і голод. Адже, Україна - один з найбільших експортерів зерна, м’яса птиці, яєць і соняшникової олії.
«Ціни на харчові продукти на глобальних ринках уже зросли на 10-15%. Це - як по темпах, так і по абсолютних значеннях є історичним максимумом із 1991 року», - прокоментував ситуацію генеральний директор УАК, Павло Коваль.
росіяни запустили спад тридцятирічного циклу економіки. Тож ця економічна криза та голод вплинуть на всіх жителів планети, більшою чи меншою мірою.
«Найближчий наш партнер, який споживає чорноморську пшеницю - Туреччина. Вона закупала останні фрахти за ціною у 458 дол./т. Це майже у два оази дорожче, ніж у довоєнний період.
Потім Туреччина постачає борошно з української пшениці до Іраку, Сирії, Лівії тощо. А для цих країн ці ціни просто непідйомні. Там є загроза голоду», - відзначив Павло Коваль.
Експерти прогнозують, що глобальна продовольча криза уже стане відчутною до кінця цього року.
Навіть закінчення війни завтра, не зупинить так швидко ці економічні процеси.
Тож, окрім сприятливої погоди, аграріям потрібна можливість експорту через порти, а українським військам - важке озброєння, яке дозволить випалити цю саранчу, раз і назавжди.
Відеосюжет спецпроекту "Гроші" можна переглянути за посиланням.
ІЦ УАК за матеріалами сюжету проекту «Гроші»
agroconf.org