«Як війна в Україні вплине на світову продовольчу безпеку?» - це питання дійсно є одним із найактуальніших на даний момент і активно обговорюється на різних глобальних майданчиках.
Так, наприклад, тільки наприкінці минулого тижня дане питання обговорювалося з 10 до 13 травня на 33-й сесії Регіональної конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), що відбулася у польському Лодзі. Також 13 травня відбулася конференція міністрів сільського господарства G7 у Штутгарті.
Також на питання продовольчої кризи, викликаною війною в Україні, звертали такі міжнародні організації, як Міжнародна зернова рада (IGC) і європейська організація фермерів і с.-г. кооперативів Copa-Cogeca.
Крім того, про загрозу продовольчій безпеці, викликану війною, та про важливість українського аграрного експорту говорять і в органах ЄС, зокрема у Єврокомісії, і американські сенатори, і у парламенті Великої Британії.
Тобто, ми бачимо, що питання стоїть – «як вплине», а не – «чи вплине». Тож те, що війна путіна впливає не тільки на Україну, а й на цілий світ – ніхто не сумнівається.
Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, повідомив, що на сьогодні вже є деякі неприємні тренди, які кажуть про глобальні проблеми з цінами на продукти харчування та про проблеми з фізичною доступністю до цілого ряду продуктів в окремих країнах і в цілих регіонах.
За його словами, якщо про це говорять світові політики найвищого рівня та пропонують механізми розв'язання проблеми, то це вже означає, що потрібно у цю ситуацію втручатись усім країнам.
«На жаль, є небагато варіантів, як цю проблему вирішити. Перший варіант – це перемога України та розблокування портів. Але треба розуміти, що це навряд станеться завтра, і це тривалий процес.
Другий варіант, який останнім часом часто обговорювався – це військові конвої. Але на це не згодна країна-агресор росія, яка розуміє, що програє.
Ну й останній варіант, який активно реалізується – вивезення продовольства залізницею через європейські країни-партнери», - повідомив Павло Коваль.
Він також додав, що кожного місяця з березня обсяги перевезень збільшуються. Але максимум, який при якісній організації ми можемо вивезти – це 2-2,5 млн тонн зерна при потребі у 6 тоннах.
Тож, все одно за 3 місяці до нового врожаю не встигаємо вирішити всі свої логістичні проблеми.
Але, поки інших варіантів немає, нам нічого не залишається, як розвивати потужності залізничного транспорту.
«У перші дні війни прогнозувалось, що ми зможемо експортувати 600 тис. тонн у місяць. Однак, у березні було експортовано близько 1 млн тонн, у квітні – близько 1,5 млн тонн. А на травень планується ще більше.
У збільшенні експортних можливостей нам також допомагає і Європа. 12 травня Єврокомісія представила план, який містить комплекс заходів, спрямованих на допомогу Україні у вивезенні зерна й іншої с.-г. продукції.
Заходи є короткостроковими та середньостроковими, останні розраховані на те, щоб після нашої перемоги диверсифікувати можливості України з експорту продукції.
Весь світ допомагає, оскільки розуміє, що Україна є серйозним і відповідальним гравцем на глобальних продовольчих ринках», - зазначив Павло Коваль.
За словами генерального директора УАК, вивезти минулорічні залишки зерна (близько 20 млн тонн) до початку нового врожаю дуже важливо, бо інакше це загрожує проблемами з елеваторними потужностями для нового врожаю, нестачею обігових коштів для агровиробників і недоотриманням доходу державою.
Якщо казати не про внутрішні проблеми, а про світові наслідки, то за сьогоднішніми оцінками впродовж 2-3 місяців до 800 млн людей, що голодують можуть приєднатись ще приблизно 10 млн людей.
І це тільки із-за зростання цін на продукти. Але, якщо взяти ще фізичну доступність ряду продуктів у деяких країнах Африки, Ближнього Сходу й Азії, то ситуація буде ще гіршою.
Тож, ця ситуація дійсно потребує вирішення, і ми бачимо, як все більше країн починають долучатись до обговорень.
Щодо України, то тут, за словами Павла Коваля, голоду не очікується. Наших продовольчих запасів вистачить на 2-3 роки.
Навіть, якщо взяти заміновані поля, знищену та викрадену техніку, зміну структури посівів, то все одно ми не залишимося голодними.
«Єдине, із нестачею продуктів можуть стикнутися населені пункти, які є окупованими чи на території яких, проходять бойові дії. Там уже включаються волонтери та мікрологістика», - підсумував Павло Коваль.
Переглянути коментар Павла Коваля агенції «УНІАН» можна на Ютуб-каналі спецпроекту «Гроші»
ІЦ УАК за матеріалами УНІАН
agroconf.org