«Відновлення потребуватиме узгоджених зусиль і міжнародної солідарності», - Жиль Меттеталь, колишній директор з агробізнесу ЄБРР.
У щоквартальному виданні Фонду міжнародного розвитку ОПЕК опублікована стаття про роль українського агробізнесу.
"Війна в Україні далека від завершення. Проте планування і підготовка до відбудови країни не може розпочатися занадто рано. Країна вже неодноразово продемонструвала величезну стійкість, тож коли думаєш про майбутнє, вчитися можна як на далекому, так і недавньому минулому.
Двадцять років тому Україна ледве забезпечувала власні потреби у виробництві зерна й імпортувала більшу частину м’яса для внутрішнього споживання. Втім, останнім часом вона знову стала «хлібною житницею», одним з найбільших світових експортерів зерна та найефективнішим виробником курячого м'яса у світі.
Такий вражаючий розвиток став можливим завдяки динамічному приватному агробізнесу. Приватні підприємці розвивали переважно вертикально інтегроване виробництво харчових продуктів, інвестували у відновлення фермерських господарств, аграрної промисловості та інфраструктури.
Інвестуючи, вони не отримували підтримки уряду. Навпаки, згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), український агросектор є одним із найменш субсидованих у світі. Насправді мова про від’ємне субсидування, що означає:сільське господарство субсидує економіку, генерує значну частину податків та валютних надходжень.
Щоб отримати доступ до фінансування, ці підприємці доклали значних зусиль, аби впровадити найкращі міжнародні стандарти з точки зору технологій, навколишнього середовища, соціальних та управлінських стандартів (ESG) і, найголовніше, прозорості та доброчесності.
Для цього вони тісно співпрацювали з фінансовими установами з розвитку, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який упродовж років став найбільшим постачальником фінансування для приватного сектору в Україні.
Наприклад, «Нібулон», один із найбільших сімейних компаній-експортерів зерна у країні, інвестував понад $2 млрд для покращення експортної логістичної інфраструктури шляхом відродження річкового транспорту та будівництва власної мережі зернових річкових терміналів. Компанія навіть збудувала власну суднобудівну верф для будівництва барж, буксирів і плавучого крана, здатного завантажувати судна безпосередньо з баржі, без заходу у морський термінал. Більша частина його фінансування надійшла від фінансових установ розвитку.
Інші компанії отримали доступ до міжнародного фінансування через лістинг цінних паперів на фондових біржах. Наприклад, Астарта, один з найбільших вертикально інтегрованих агропромхолдингів в Україні, виробляє цукор, молоко, соєву олію та шрот, вирощує зернові та олійні культури, залучила фінансування на Варшавській фондовій біржі. Астарта інвестувала значні кошти в енергоефективність, нові технології та цифровізацію. Компанія також тісно співпрацювала з фінансовими установами з розвитку. Астарта швидко стала світовим еталоном з точки зору ведення ефективного стійкого сільського господарства.
Фінансові установи з розвитку, що належать урядам, також працювали над популяризацією кращої комунікації та координації між приватними підприємствами та місцевими політиками в Україні. Цей урок добре засвоїли. Українська зернова асоціація була створена за підтримки ЄБРР і Продовольчої організації ООН (ФАО). Створено також низку робочих груп для роботи над конкретними нормативними актами, спрямованими для сприяння виробництва і торгівлі.
Ця дивовижна історія успіху зараз під великою загрозою. Мільйони тонн зерна застрягли на складах, оскільки не можуть експортуватися Чорним морем. Ціни на сировинні товари досягли історичного піка, перевищуючи ціни під час продовольчих криз у 2008 та 2010 роках.
Що ще важливіше, фермерські господарства в Україні сьогодні не мають доступу до оборотного капіталу і матеріальних ресурсів, щоб підготуватися до наступного посівного сезону. Перед цією кризою на Україну та російську федерацію припадало 30% світового експорту пшениці, 20% кукурудзи та 80% соняшникової олії. Вплив війни зараз відчувається в усьому світі. Ми вже маємо приклади з історії, що суворі економічні потрясіння – а особливо продовольча небезпека – можуть дестабілізувати навіть стійкі політичні системи.
Відбудова України буде майже безпрецедентним викликом. Досягти успіху без приватного сектора, як його рушійної сили, буде неможливо. Залежатиме успіх і від міжнародної підтримки.
З огляду на вирішальну роль, яку Україна відіграє з точки зору забезпечення продовольством світу, допомогти їй - у кінцевому результаті означає допомогти всім нам."
Жиль Меттеталь - член Наглядових рад Астарти, Нібулону, голова правління Інвестиційного комітету Diligent Capital Partners в Україні.
Статтю англійською мовою можна прочитати на 22-23 с. за посиланням.
ІЦ УАК за матеріалами фейсбук-сторінки "Астарти"
agroconf.org