Війна, яка спалахнула в Україні 24 лютого 2022 року, напряму ударила по агрогалузі, яка на кінець минулого року забезпечувала 40% валютної виручки для державного бюджету.
По-перше – за офіційними даними цього року українські аграрії не засіють 30% площ. По-друге – в Україні через війну «зависло» понад 25 мільйонів тонн зерна перехідних залишків з минулого року. Вже вималювалась цілком реальна логістична криза.
Основні обсяги експорту зернових в Україні до нападу РФ до покупців спрямовувались через порт «Південний» та інші порти Миколаєва, Одеси, Чорноморська. Сумарно це 95% зернових вантажів, що вивозили морськими шляхами. Ще 5% припадає на Маріуполь та Бердянськ. Здебільшого зерно в порти везли залізницею. Експорт зерна до ЕС, який відбувається залізницею та автомобільним транспортом, за оцінкою Української зернової асоціації, становить 5% від усього українського експорту зернових.
Як наслідок
У світі продовжує загострюватись продовольча криза, яку напряму пов’язують з війною в Україні. Вже 8 квітня ціни на продовольство у світі, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), зросли на 34% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш 14 квітня констатував, що війна, яку розв’язали в Україні, загрожує 1,7 мільярда людей у світі – п’ятій частині населення планети – бідністю і голодом.
Річ у тому, що Україна була і залишається одним з головних світових експортерів агропродукції, особливо до країн Близького Сходу та Африки. Взагалі, українські аграрії забезпечували 10% світового експорту зерна. По відвантаженнях соняшникової олії, ячменю, ріпаку та жита Україна посідала у світі чільні місця.
І де ж тепер уся ця продукція? Вона перебуває у заблокованих українських портах. Або на українських елеваторах, які, через переповненість, очевидно не зможуть вчасно провести усі необхідні заходи з підготовки до нового сезону. А значить приймання нового урожаю, якщо він навіть і буде у жорстких умовах воєнного часу, також проблематичне. Тому цілком впевнено можна сказати, що здорожчання продуктів харчування у світі більш ніж на третину – це лише початок кризи у світі, яка значно загостриться уже після очевидних перспектив червня-липня 2022 року. Логістичні проблеми в Україні – це вже не просто проблема однієї країни.
Кроки відповідальності – Grain Alliance придбав елеватор у Словаччині
В Україні активно проводять заходи виходу з логістичної кризи. Уряди Литви та Польщі вже зголосились налагодити спільні залізничні маршрути для вивезення експортного збіжжя з України до країн ЄС. Важливий крок співпраці, якщо брати до уваги один важливий фактор – європейські страховики, з цілком зрозумілих причини, досить неохоче почали страхувати українські вантажі. А возити українське зерно вітчизняними потягами до країн ЄС неможливо з традиційної вже причини – наша транспортна система базується на ширококолійних залізницях, у той час, як у Європі переважає вузька колія.
Тож чи в зазначених умовах досить буде лише урядових зусиль для вирішення логістичної кризи?
Необхідні кроки розв'язання проблеми робить Баришівська зернова компанія. Вже наприкінці 2021 року у компанії активно розглядали й аналізували ідею придбання елеваторних потужностей в одній з країн ЄС. Необхідність і далекоглядність цього кроку підтвердилась уже у лютому. Тому Баришівська зернова компанія вже на початку квітня 2022 року продовжила раніше ухвалений план розширення елеваторних потужностей, придбавши зерносховище потужністю 20 тисяч тонн одночасного зберігання у місті Чєрна-над-Тисою у Словаччині.
Таір Мусаєв, віце-президент, комерційний директор Баришівської зернової компанії Grain Alliance
На елеваторі у Чєрні-над-Тисою вже працює група спеціалістів елеваторного господарства Баришівської зернової компанії, яка освоюється з особливостями технологій прийманням і зберігання зерна, налагоджує й оптимізує потужності обладнання. Після налагодження усіх систем зерносховище почне приймати українське зерно.
Євгеній Радовенюк, президент Баришівської зернової компанії Grain Alliance
«Ми робимо ставку, звичайно, на своє збіжжя. Та не виключено, що у процесі налагодження і вдосконалення системи, ми надаватимемо допомогу іншим українським агровиробникам у питанні відвантаження урожаю. Війна в Україні показала, що ми здатні згуртуватись і подолати найгостріші загрози. Що немає біди когось одного. Тому наші інвестиції у розширення нашого елеваторного господарства на територію країн ЄС ми розглядаємо як стратегічну можливість допомоги українському агросектору в цілому», – вважає Таір Мусаєв.
А тим часом…
… до 10% ріллі Баришівська зернова компанія не засіє цього року через війну. Мова, найперше, про території громад Чернігівщини, які зазнали безпосереднього удару армії країни-агресора. Головна причина – замінування полів та захаращення їх металом. Ракетні хвостовики глибоко у землі, величезні ями від вибухів бомб, металеві осколки – ось лише деякі елементи пейзажів весняних полів на Чернігівщині.
«Щоб це все розчистити необхідно не лише чимало коштів. Потрібно багато часу. Нам вдалося розчистити десь 500 гектарів. Та все одно необхідно, щоб поля ретельно обстежили фахівці МНС, щоб засвідчили, що у землі більше немає ніяких неприємних сюрпризів. Це, найперше, безпека працівників Баришівської зернової компанії», – говорить керівник відділення «Орлівка» регіону Чернігівщина Баришівської зернової компанії Сергій Гончар.
Наполегливою роботою усього колективу деякі поля Баришівської зернової компанії на Чернігівщині обробили вже цього сезону.
ІЦ УАК за матеріалами Баришівської зернової компанії
agroconf.org