- РФія відповість за втрати земельного фонду України
- В Україні підрахували втрати інфраструктури через війну
- Аграрії Черкащини просять відшкодування завданих негодою збитків
- Уряд ініціює звільнення органів рибоохорони від сплати судового збору
- Уряд звільнив органи рибоохорони від сплати судового збору
Реалії посівної-2022
(фото: Голос України)
Сьогодні продовольча безпека цілого світу під загрозою через війну, яку розв’язала росія проти України. ЗМІ постійно повідомляють про навмисно заміновані ворогом поля і знищені об’єкти аграрної інфраструктури, про викрадення і псування агротехніки та збіжжя. Тому надзвичайно важливий крок - фіксація і документування завданих аграріям збитків, їх оцінка.
Аби чітко розуміти географію та розмір збитків, асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Мінагрополітики створила електронну платформу для збору інформації про завдані аграрному сектору України збитки. Цей інструмент стане у пригоді фермерам, господарствам, сільгосппідприємствам, завдяки якому виробники зможуть повідомити органи державної влади про завдані збитки. Після опрацювання заявок аграрії отримають певні відшкодування чи компенсації, аби якнайшвидше відновити свої виробництва:https://bit.ly/3PDsJsu
А тим часом посівна в Україні триває. Ярої пшениці посіяно 98,5% до показників минулого року. Звершили посівну цієї культури Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Полтавська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька області. Причому 10 областей збільшили площі посіву ярої пшениці від 5% до 10%: Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернівецька.
В деяких господарствах нинішню посівну називають найскладнішою. Труднощі, з якими зіштовхнулася Група Агротрейд цього року, не схожі ні на що, з чим доводилось стикатися раніше, відзначають в компанії. Бо працювати довелось на полях чотирьох областей України, де господарює компанія, - Сумській, Чернігівській, Полтавській та Харківській. У цих регіонах проходили або досі тривають бойові дії, тож без перебільшення можна сказати, що співробітники холдингу стали учасниками найнапруженішої боротьби за врожай в історії незалежної України.
«Протягом цих 95 днів повномасштабної війни наші плани постійно змінювалися. Управління здійснювалось оперативно, відповідно до доступу до полів, можливостей співробітників, постачальників і підрядників виконувати свої зобов’язання. Не було жодного стандартного рішення, яке можна було б застосувати зараз, - розповідає директорка з операційної діяльності Групи Агротрейд Олена Ворона. - Доводилось працювати чи не з кожною людиною, допомагаючи віднайти рішення, коли немає однозначних відповідей і немає можливості гарантувати безпеку. Ми запроваджували нові методики, щоб не наражати людей на небезпеку. Адже з першого дня посівної головними нашими завданнями було зберегти життя людей та провести посів на максимальній території, з чим ми успішно впорались».
Серед труднощів, з якими зіштовхнулася компанія, не схожі ні на що, з чим доводилось працювати раніше: частина території в окупації, заміновані поля та дороги, нерозірвані снаряди, збої в поставках ресурсів через бойові дії, а також ймовірність обстрілів, які можуть статися в будь-яку хвилину. Втім, завдяки злагодженій та інколи навіть героїчній роботі фахівців компанії, всі труднощі були подолані.
Непростою була весняна кампанія і для іншого холдингу - KSG Agro: їхні землі, а це 24 тис. гектарів, – у Дніпропетровській та Херсонській областях. Отже, аграріям і цього підприємства довелось працювати у постійній напрузі. Та посилаючись на директора з розвитку рослинницького дивізіону KSG Agro Дмитра Ємельченка, пресслужба компанії повідомила, що господарства агрохолдингу 1 червня завершили посівну кампанію соняшника - на 8,5 тис. га та кукурудзи - на 1 тис. га. Посівна проведена в повному обсязі на всіх 100% запалнованих до посіву площ.
«Враховуючи прохолодну погоду у травні, ми відтягнули початок посівної кампанії на 15 травня, аби швидше отримати сходи, - пояснив Дмитро Ємельченко, - і не помилилися. Зсув строків посівної дозволив провести її успішно та досягти всіх поставлених цілей. Погода сприяла ефективному проведенню робіт. Зараз доглядаємо сходи, 70% з яких - у гарному стані. Наразі здійснюємо міжрядну обробку, боронування ротаційними боронами, хімічний захист».
В ході посівної компанія задіяла чотири 24-рядні сіялки John Deere DB 55, посівна потужність кожної - 250 га на добу.
Аналітики УКАБ, ретельно вивчивши дані по проведений посівній-2022, зробили оцінку: на який врожай зернових цьогоріч можуть розраховувати українські аграрії. Попередні дані такі:
- пшениця – 18 млн т (у 2021 р. – 32,2 млн т);
- кукурудза – 25,7 млн т (торік – 42,1 млн т);
- ячмінь – 5,2 млн т (минулого року – 9,4 млн т);
- інші зернові культури – 1,4 млн т (у 2021 р. – 2,3 млн т).
Тобто сукупний врожай зернових нинішнього року може становити майже 50,4 млн т, тоді як у 2021-му Україна зібрала зерна 86 млн тонн.
Зрозуміло, нижчим очікується і врожай олійних культур. Передбачення аналітиків УКАБ у 2022 році наступні:
- соняшник – 10,6 млн т (у 2021 р. – 16,4 млн т);
- соя – 3,0 млн т (минулого року – 3,5 млн т);
- ріпак – 2,7 млн т (торік – 2,9 млн т).
В УКАБ зазначають, що частина аграріїв збільшила посіви під агрокультурами. Та ці показники значно нижчі, ніж торік, коли наша держава отримала рекордний врожай. На це є об’єктивні причини. Валовий збір буде меншим як за рахунок посівних площ, так і за рахунок врожайності, уточнює Світлана Литвин, аналітикиня УКАБ.
За її словами, зменшення посівних площ відбулось за рахунок наступних факторів:
- часткова окупація російськими військами частини територій України;
- територіальна близькість полів до бойових дій;
- неможливість здійснення посіву через заміновані поля та пошкоджену матеріально-технічну базу на територіях, що були звільнені.
Чому врожайність очікується нижчою на 10% від середніх показників? А тому, що неможливо було недотриматись всіх технологічних процедур. Хоча нині є можливість покращити стан посівів, використавши необхідні засоби захисту рослин.
«Через неможливість продавати зерно на експорт і зниження цін на основні культури на внутрішньому ринку аграрії не мають достатньо коштів для закупівлі добрив, ЗЗР та інших складових високої врожайності. Виключення становлять хіба що озимі культури, які встигли підживити на більшості територій до початку війни і там очікується зниження врожайності всього на 5%. Та й стан озимих культур зараз добрий», - констатує Світлана Литвин.
Та у будь-якому випадку вирощених зернових та олійних культур буде досить для задоволення внутрішніх потреб українців, а також для часткової реалізації на експорт. Головне, щоб експорт відновився до попередніх обсягів і аграрії мали достатні фінансові можливості для проведення вже осінньої посівної.
