Окупанти «відмивають» крадене українське зерно через порт Кавказ

30 June, Розділ Новини, переглядів 705

Російські окупанти активно використовують схеми вивезення вкраденого українського зерна через порти анексованого Криму і російський порт Кавказ. Цій проблемі присвячено розслідування Financial Times.

Раніше цього місяця судно Fedor пройшло на південь через Босфор і зупинилося у Бандирмі, турецькому порту на південь від Стамбула. Російський балкер перевозив 9 тис. тонн кукурудзи, яку поставив місцевому покупцю Yayla Agro, одному з провідних агропереробників у Туреччині.

Згідно з офіційною документацією, вантаж надійшов із невеликого порту в Росії на узбережжі Чорного моря. З огляду на відсутність санкцій щодо продуктів харчування з Росії, тут немає жодних правових проблем.

Але насправді цей рейс, схоже, є частиною механізму, який використовує торгівлю в Чорному морі, щоб ухилятися від інших санкцій проти Росії — і, можливо, для контрабандного вивезення товарів з України”, — зазначає видання.

Financial Times встановило, що судно Fedor фактично забрало вантаж у Севастополі в анексованому Криму. Цей факт доводять фото, зроблені українською групою активістів «Миротворець», а також фото Planet Labs. На них видно, що судно пришвартовано на терміналі «Авліта» і що воно заповнене зерном, зокрема кукурудзою.

Ще до російського вторгнення в Україну в лютому, відправлення товарів з Криму для багатьох компаній було незаконним: з моменту анексії в 2014 році регіон потрапив під санкції. Підприємства, які торгують з окупованою територією, також ризикують зазнати переслідувань з боку української прокуратури. Але останніми тижнями ситуація стала більш суперечливою після того, як українська влада заявила, що кримські порти використовуються для експорту зерна, награбованого з окупованих територій України. При цьому на початку червня російські державні медіа визнали, що з окупованого Мелітополя відправляють зерно для експорту з Криму.

Немає жодних доказів того, що зерно, яке вивозиться з Криму на суднах, було вкрадено з окупованих територій України, проте існує модель активності, яка свідчить про зростання контрабанди з Криму.

Аналіз доступних даних вказує, що лише у травні з севастопольського терміналу було вивезено близько 140 тис. тонн зерна вісьмома окремими партіями. Із восьми суден, сфотографованих у Севастополі, не вдалося ідентифікувати і відстежити одне. Чотири судна були відправлені до Сирії, при цьому митні та портові декларації засвідчили загальний обсяг вантажів близько 90 тис. тонн, інші три відправилися до Туреччини — близько 43 тис. тонн.

Докази з Севастополя підтверджуються діяльністю порту Кавказ в Росії (…), який, за словами керівників галузі, є ключовим місцем контрабанди товарів з регіону. Хоча це лише скромний порт, останніми місяцями в ньому також спостерігається значне та несезонне зростання задекларованого експорту”, — вказує видання.

Турецька компанія Yayla, яка придбала доставлену на судні Fedor кукурудзу, заявила, що вантаж надійшов з порту в Росії, тому не підпадає під санкції.

Подорожі демонструють відносно прості кроки, які російські компанії, що працюють у Чорному морі, можуть використовувати, щоб уникнути неоднорідних санкцій, застосованих до країни — від вимкнення транспондерів до підробки документів. І у низці випадків видання встановило, що судна в Чорному морі часто вимикали свої транспондери, коли наближалися до Криму.

Урядові чиновники та представники галузі кажуть, що практично неможливо відстежити, чи є в партіях зерно, вкрадене з українських фермерських господарств, оскільки його легко змішати із «легальним» зерном. За словами одного європейського чиновника, якщо компанія бере врожай з України, а потім «змішує його з російським зерном і експортує з російських портів, то відстежити дуже важко».

Yayla відмовилася назвати свого постачальника, але стверджує, що в її контракті — а також у коносаменті, сертифікаті походження та інших вантажних документах — зазначено, що портом навантаження був порт Кавказ. А постачання зерна, які надходять із російських портів, таких як порт Кавказ, не підпадають під санкції.

Три судна, ідентифіковані виданням як такі, що прибули з Криму до Туреччини в травні, також вказали порт Кавказ місцем походження свого вантажу. Українські офіційні особи довели цей факт до уваги турецької влади. Турецький чиновник заявив, що митники провели «необхідний процес перевірки та повідомили нам, що заявлене походження вантажу — Росія».

Керівники зернової галузі кажуть, що порт Кавказ також відіграє ще одну важливу роль у спробах уникнути санкцій, оскільки є центром рейдової перевалки з використанням стоянок за межами порту. Завантаження на рейді правомірне, особливо з огляду на те, що порт Кавказ не може приймати великі судна. Але це також може сприяти контрабанді, оскільки особливо важко встановити, де початково був завантажений вантаж.

Одним із можливих варіантів використання цієї практики є те, що судна, які забрали вантаж із Криму або від підприємства під санкціями, потім перевантажили його на інше судно, перебуваючи ще в морі”, — вказує видання.

Російський експортер зерна розказав, що одна конкретна якорна стоянка поблизу порту Кавказ вже кілька років використовується як улюблене місце для «відмивання» зерна, завантаженого в Криму, з використанням рейдової перевалки.

Супутникові знімки Planet Labs фіксують, що зараз на якірній стоянці порту Кавказ відбувається значна кількість рейдових операцій.

За даними трекера Shipfix, у травні з порту Кавказ було заявлено 576 тис. тонн агропродукції. Це надзвичайно великий потік цієї пори року, хоча й після кількох місяців торгівлі, перерваної війною. Минулого місяця на порт Кавказ припадало 28% загального експорту російського зерна проти середньомісячного показника за чотири попередні роки, який становив близько 11%.

Як зазначає видання, така практика щодо експорту з Криму також показує, як російські компанії можуть уникати ширшої сітки санкцій, з якою вони зараз стикаються.

https://ports.ua