РФія експортує з окупованих регіонів України не тільки пшеницю, а й соняшник. У 2021 році обидві країни були світовими лідерами з експорту соняшникової олії, але зараз з українського насіння виробляють олію в росії.
BBC дізнавалися, хто і як "експортує" один із символів українського сільського господарства.
В середині липня в тичасово окупованому Мелітополі відбулася зустріч призначених росією чиновників з місцевими фермерами. Андрій Сігута, який називає себе «головою військово-цивільної адміністрації Мелітопольського району», спілкувався з сільгоспвиробниками, а до війни працював депутатом Мелітопольської районної ради від проросійської «опозиційної платформи». Українська прокуратура звинуватила його у державній зраді та колаборації.
«Мы создали "Государственную зерновую компанию", которая ввела индикативные цены на пока зерновую [продукцию], а в дальнейшем [введет] и на масличную [продукцию]», - сказав Шигута. Що за держава створила цілу "зернову компанію", яка встановлює рекомендаційні (індикативні) ціни, він не уточнив: такої юридичної особи в українському реєстрі немає (правда, в країні є своя продовольчо-зернова корпорація, але це зовсім інша компанія), Південні регіони України росія окупувала де-факто, але не де-юре.
Відео з промовою «глави військово-цивільної адміністрації» опублікувано в місцевому проросійському публіці, реакції фермерів там немає: їх показують лише на пару секунд, в кадрі напружено і втомлено дивляться на Шигуту. За ним на сцені два головних символи українського сільського господарства, якими країна славиться на весь світ: сніп пшениці і букет соняшників.
З весни українська влада звинувачує росію в експорті зерна з окупованих територій, прямо називаючи ці дії мародерством. Зерно з південних областей України перевозиться в анексований Крим, звідки частина врожаю експортується в сирію і Туреччину.
Однак, як з'ясувала BBC, росія "експортує" з України не тільки зерно, а й соняшник. До війни дві країни були головними суперниками в неформальній боротьбі за лідерство у світовому експорті соняшникової олії. Так, у 2021 році Україна реалізувала за кордон 5,1 млн тонн соняшникової олії (85% від видобутого обсягу), тоді як росія – 3,1 млн тонн.
Зараз з українського насіння в росії виготовляють олію.
Звідки везуть український соняшник
«Семечка. Черниговка (Запорожская область). Ростов-на-Дону. Возить много, машины на круг», - так звучить оголошення в закритому чаті WhatsApp на 500 учасників, в якому розміщуються замовлення на вивезення всіляких культур з тимчасово окупованої частини України росію.
Це оголошення було опубліковано 18 липня. У той же день у чаті шукали бажаючих перевезти соняшник з села Бунчуківка самопроголошеної лнр в бєлгородську область. «Сопровождение транспорта обеспечиваем. Боев и пролетов нет, спокойно. Везде русские блокпосты. Машины везде по зеленой", - йдеться в ньому (скріншоти BBC надав один з учасників чату).
Контактний номер телефону, вказаний в оголошенні, належить кримському підприємцю, який спеціалізується на вантажоперевезеннях. Серед учасників чату є власники як російських, так і українських номерів. BBC перевірила близько десятка номерів на різних публічних сервісах, включаючи GetContact, який показує, як телефон людини записаний в чужому списку контактів. Судячи з них, чат складається або з водіїв вантажівок і зерновозів, або власників невеликого бізнесу, пов'язаного з вантажоперевезеннями.
У чаті оголошення грайливо супроводжуються емодзі - наприклад, соняшник або прапори росії та України. Вранці адміністратори публікують привітання: «Доброго дня, участники зернового "движения"».
Перевізників для експорту українського соняшнику шукають не тільки в закритих, але і у відкритих телеграм-чатах для пошуку зерновозів. Кореспондент BBC зателефонував по опублікуваних оголошеннях, представившись власником кількох вантажівок.
"[Семечка] не ворованная, это [семечка], подконтрольная военно-гражданской администрации. Это чистые сделки, нету ничего такого. Официально купленная семечка», - запевнила в «Телеграмі», наприклад, диспетчер з Краснодарського краю на ім'я Олена. Вона шукала вантажівки для вивозу врожаю з Токмака в Запорізькій області в ростовську область.
У Запорізькій області окупаційна адміністрація раніше дійсно «націоналізувала» сільгосппродукцію державних українських підприємств і стратегічний запас резерву, накопичений на випадок війни. Швидше за все, саме ці продукти Олена називає «чистими».
До колони, яку сформувала Олена, повинні входити десять зерновозів. Везти насіння плаувалося не через анексований Крим, а через південь окупованого Донбасу – Маріуполь і Новоазовськ. Замовник вантажу, за її запевненням, пообіцяв подати списки автомобілів на кордон між самопроголошеними днр і росією. Правда, перша колона раніше простояла там кілька годин. "Мои подъехали ночью, а список пришел только утром. Им пришлось переночевать на таможне. Как всегда, наша российская беспечность. Немножко лоботрясы", - поскаржилася вона.
Раніше автомобілі з українською агропродукцією рухались з військовим супроводом, але зараз він "не потрібен", будуть тільки спеціальні перепустки, додала вона.
Український соняшник вивозять не тільки з південних областей України, а й з окупованої частини Харківської області. "Пункт погрузки - Купянск, Украина, выгрузки - Воронежская область. Срочно! Погрузка завтра", - йдеться, наприклад, в одному з оголошень, виявлених кореспондентом BBC. Віктор, підприємець з бєлгородської області, який розмістив його, також почав запевняти, що це «офіційно» куплене насіння соняшника.
"По накладным, конечно, все дела. У вас полный пакет документов", - сказав він журналісту, який представився власником зерновозів. Про які саме документи йдеться, він не уточнив.
Однак умови, в яких українські фермери змушені продавати свій урожай, не можна назвати ринковими.
За яких умов продається насіння соняшника?
«У нас на базі залишилося 1200 тонн соняшнику та 860 тонн пшениці. І вони все розграбували. Було ще 240 тонн гороху, але я не знаю, що з ним сталося", - розповідає Бі-бі-сі великий фермер із Запорізької області.
Він сам виїхав з окупованих територій, але його співробітники залишилися там, тому він попросив анонімності.
За його словами, приблизно з кінця травня російські військові почали приходити на його підприємство і вивозити урожай. «Спочатку так ласкаво намагалися сказати охоронцеві, мовляв, це не ми, саме командир віддав наказ. А де командир - незрозуміло. Вони хотіли здаватися хорошими. Але хтось послав їх, а вони все завантажили і вивезли. Грошей вони не пропонували, платити не збиралися. А охоронець, що він міг зробити? Його теж побили", - сказав він.
Зерновози, на які завантажували зерно і соняшник, були з номерами анексованого Криму, згадує фермер. За його розрахунками, загальна вартість вкраденої продукції становить 23 млн грн (820 тис. доларів за довоєнним курсом і 620 тис. - за новим курсом). Також він втратив своє обладнання - близько на 1,8 млн доларів за курсом початку року.
«Нам вдалося заховати деяку техніку у дворах. Але частину вони вкрали - автомобілі, причепи. Один зернозбиральний комбайн розстріляли, чому - не знаю, він був жовтий, їм це не сподобалося », - скаржиться український фермер.
Якщо фермер не хоче співпрацювати з окупаційною владою, то насіння та інші культури у нього просто забирають, підтверджує голова Асоціації фермерів Запорізької області Валерія Матвієнко (вона покинула захоплені території). За її словами, щоб продавати будь-яку сільгосппродукцію на окупованих територіях, потрібно зареєструватися у "військово-цивільній адміністрації".
Голова окупаційної «військово-цивільної адміністрації» Мелітопольського району Андрій Сігута також розповів українським аграріям про необхідність реєстрації, стоячи на тлі сніпу пшениці та букета соняшників. «Также на местах разворачиваем регистраторов, чтобы ускорить этот процесс. Стараемся организовать его с минимальными сложностями для вас", - говорить він на відео, опублікованому в одному з проросійських пабліків, після чого камера знову показує напружені обличчя самих сільгоспвиробників.
«Багато фермерів не хотіли реєструватися, вони деякий час зберігали посівний матеріал на своїх складах. І ось що було далі: якщо це велике підприємство і воно не було зареєстровано, то у нього все забрали. Заходили на склади, в ангари, все завантажували і вивозили. І техніку вивозили, і насіння вивезли. Грошей вони не пропонували. Вони просто прийшли і забрали все. Вони принесли листа про те, що "ваше підприємство націоналізовано на користь російської педерації", - сказала Матвієнко.
Російські військові біля елеватора в окупованому Мелітополі
Дрібні та середні підприємці, які не виїхали на вільну від російських військ частину України, змушені продавати насіння за низькою ціною: за словами Матвієнка, мова йде про 150 доларів за тонну, тоді як до війни його вартість становила 600-700 доларів. Вони продають собі на збиток, щоб поповнити запаси оборотних коштів на закупівлю дизпалива і добрив, каже голова асоціації фермерів Запорізької області. Крім того, соняшник, на відміну від зерна, більш примхливий в зберіганні, тому виробники завжди намагаються якомога швидше продати його на олію.
Аналогічна ситуація і на окупованій Херсонщині, каже голова місцевої асоціації фермерів Олександр Гордієнко. «Фермери здають [насіння], тому що потрібні гроші, людей потрібно якось утримувати. Але якщо така ціна буде пропонуватися і далі, то працювати в наступному сезоні взагалі немає сенсу! Урожай зберуть, тому що посіяли, але далі сенсу немає », - констатує Гордієнко.
Що Росія робить з українським соняшником
Основним продуктом, який виготовляється з насіння, є соняшникова олія. У всіх оголошеннях про пошук вантажівок для експорту українського соняшнику кінцевим пунктом призначення в росії був той чи інший олійноекстракційний завод.
"Мы сразу на заводы возим, на складах не выгружаемся", - розповів Бі-бі-сі перевізник на ім'я Віктор, який шукав вантажівки для доставки насіння з окупованої Харківської області.
В одному з його оголошень кінцевим пунктом призначення була вказана "верхня хава" - селище у воронезькій області, де працює олійноекстракційний завод, що входить в групу «Благо». Серед інших локацій з оголошень про найм зерновозів - селище "гігант" сальського району ростовської області, де також є олійний завод, а також "Вулиця Лугова, 9" в самому ростові-на-Дону. За цією адресою знаходиться офіс однієї з найбільших агропромислових груп росії - «південь росії». Самі підприємства не відповіли на питання BBC.
Незрозуміло, про які обсяги йдеться. В одному з оголошень вказувалося, що зерновози повинні будуть експортувати 5 тисяч тонн, в іншому - 3 тисячі. Для порівняння: великий фермер із Запорізької області, який покинув окуповані території, втратив 1,2 тис.
У травні-червні російський ринок - в спеціалізованих чатах і на дошках оголошень в мережі - мав «помітну кількість пропозицій незрозумілого соняшнику» переважно в південних регіонах росії або в Криму, розповідає директор агентства з вивчення аграрного ринку «СовЕкон» Андрій Сизов. За його спостереженням, мова йшла про невеликі партії від декількох десятків до декількох сотень тонн, з оплатою готівкою і за ціною нижче ринкової: замість 25-27 тисяч рублів - близько 20 тисяч рублів (близько 350 доларів за офіційним курсом Центробанку).
«Можна припустити, в першу чергу, що це була пропозиція якогось українського соняшнику. Не можна сказати, що це було щось вирішальне з точки зору ринку і цін через свою невелику частку", - підсумовує Сизов.
При цьому в росії і так достатньо соняшнику: у 2021 році врожай був рекордним та перевищив 15,5 млн т (проти 13,3 млн т у 2020 році). Його не експортують: щоб повністю забезпечити внутрішній ринок сировиною і не допустити зростання цін на нього, російська влада почала штучно обмежувати експорт насіння. Робилося це за рахунок експортних мит - з початку 2021 року вони стали, по суті, заборонними. З цієї причини фіксуються рекордні запаси - за різними оцінками їх обсяг може становити від декількох сотень тисяч до мільйона тонн. Також формально можливий експорт олії за кордон, але експорт регулюється квотами і тими ж митами.
Ще однією можливою причиною, чому українське насіння не експортується в росію в таких обсягах, як зерно, є логістична. «У світі ніхто не експортує соняшник в чистому вигляді, він на 30% легший за зерно, а транспортувати соняшник – це все одно, що транспортувати повітря, – пояснює генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.
«Навіщо везти лушпиння, коли можна робити олію?» – додає український фермер. «Вони [окупаційна влада] зробили ставку на переробку насіння. Готову олію вони експортують через Крим і далі в росію», – підтверджує голова Асоціації фермерів Запорізької області Валерія Матвієнко.
Тільки на окупованій частині Запорізької області розташовані два олійноекстракційні заводи - в Мелітополі і Пологах. У травні, за даними прес-служби Збройних сил України, російські військові зайшли на завод в Місті Пологів і вивезли олію, яка там зберігалася. Місцевий фермер розповів BBC, що завод частково зруйнований і не працює: на початку червня він був обстріляний українською армією, так як на його території, за словами української сторони, росіяни обладнали склад боєприпасів і палива.
Але завод в Мелітополі, мабуть, працює. «Переробка триває, і це чутно. Повірте, там стоїть такий приємний аромат, навіть за три кілометри можна почути », - розповів BBC місцевий фермер. Про те, що завод продовжує працювати, чув і глава асоціації фермерів Херсонської області Олександр Гордієнко.
Правда, власник Мелітопольського олійноекстракційного заводу Сергій Желєв розповів BBC, що насправді підприємство не функціонує. Почувши в запитанні журналіста прикметник «окупований», Желєв, який залишився в Мелітополі, швидко згорнув розмову. Українські ЗМІ раніше писали, що Желєв близький до Євгена Балицького, місцевого бізнесмена і колишнього депутата Верховної Ради України від проросійської Партії регіонів, який очолює окупаційну "військово-цивільну адміністрацію" Запорізької області. Аналогічну структуру в самому Мелітополі очолює Галина Данильченко, колишній бухгалтер одного з підприємств Балицького.
Україна звинувачує їх обох у державній зраді та колабораціонізмі.
***
Літній фермер із Запорізької області розповідає BBC, що у 2021 році зібрав "дуже хороший урожай" соняшнику. 23 лютого, за день до війни, він домовився продати на Мелітопольський елеватор 80 тонн насіння за ціною 20 тисяч гривень за тонну - 700 доларів за довоєнним курсом.
"Я збирався поїхати туди 27 лютого, щоб все оформити. Я думав [з вирученими коштами] взяти зернозбиральний комбайн, якраз на перший внесок вистачило б. Але 24 числа почалася війна, і все рухнуло. А що зараз відбувається з моїм урожаєм, я просто не знаю. Ми втратили все, що заробили за 29 років тяжкою працею».
ІЦ УАК за матеріалами рос. служби BBC
agroconf.org