- В Україну розпочалися поставки цукру-сирцю з тростини
- Три корови дивом врятувалися від землетрусу у Новій Зеландії (Відео)
- На Тернопільщині стихія знищила понад 3 тисячі гектарів посівів
- Молоко та картоплю перевірять на радіацію
- На Херсонщині висадять 1250 гектарів лісу
Тільки сильні люди гідно витримують удари долі
Для населення японської префектури Кумамото жити поряд із вулканом – не дивина. З покоління в покоління це непросте сусідство привчило їх завжди бути напоготові й чітко дотримуватися правил поведінки в надзвичайних ситуаціях. Але 2016 року стався як ніколи потужний землетрус...
Вулкан Асо в префектурі КумамотоПідземні поштовхи магнітудою від 6,5 до 7,3 бала розпочалися 14 квітня о 21:26. Потім одинадцять слабших поштовхів – у межах 4,5 бала. Як наслідок, понад 800 постраждалих, з них десятеро загинули. А ще – зруйновані будівлі, порушена інфраструктура в багатьох населених пунктах...
Люди, як це завжди буває після стихійного лиха, взялися ліквідовувати його наслідки. З інших регіонів країни, за рішенням уряду, прибули на допомогу рятувальники, розпочалися відновлювальні роботи. Аж раптом після опівночі о 01:25 уже 16 квітня – нова хвиля землетрусу, що за інтенсивністю сягнув майже IX позначки за шкалою Меркаллі. Це коли з’являються великі тріщини в ґрунті, лопаються каркаси будівель і підземні труби, а населення - в паніці…
Такої біди давно не було на землі Кумамото. «Прокинувся» вулкан Асо, розпочалося виверження лави з викидами на висоту до 100 метрів. Зсуви ґрунту сталися в горах – потоки землі й каміння впереміш із деревами зносили все на своєму шляху. Дороги стали непроїзними, а стратегічний об’єкт - велетенський красень-міст Асо - впав у річку Куракаву.
Нова сумна статистика - понад тисяча постраждалих, серед них 24 загинули. Довелося терміново евакуювати 44 тисячі жителів навколишніх населених пунктів… Уся країна згуртувалася в той час: використовували вцілілі приміщення, щоб розмістити людей, які втратили дах над головою. Залучені сили самооборони й волонтери створювали умови для тимчасового проживання та психологічної реабілітації постраждалих.
 |  |
Зруйнований міст Асо | Фото про землетрус на стендах |
– Скільки днів і ночей ми провели тут у той страшний час! – згадує співробітниця тутешнього відділення відомої в Японії корпорації GREEN COOP Томоко Кабумото. – Зі складів доставляли харчі нашого виробництва, готували їжу, прагнули якось розрадити, заспокоїти людей, хоч і самі були в тому самому шоковому стані…
Ми стоїмо в просторій багатоповерховій будівлі, в якій на першому поверсі розгорнуто стенди з фотографіями подій весни 2016 року. Світлини зафіксували те, на що не можна дивитися спокійно. Бо в цей самий час на нашій рідній землі, за тисячі кілометрів звідси – ще більше лихо. Ховаючись від постійних обстрілів, які чинять рашисти, страждає цивільне населення – люди старшого віку, мами з маленькими дітьми... Українці втрачають домівки й виїжджають в евакуацію...
Для всіх нас цьогоріч ранок 24 лютого став переломним – він перекреслював плани, руйнував оселі, забирав людські життя…
Ніби відчувши емоції, що рвуть душу й серце, Томоко бере мене за руку й пригортається: – Як ми вас розуміємо!.. Тримайтеся. Як і наш народ, українці – сильні. Україна вистоїть, переможе і з руїн підніметься. Як і ми щоразу відбудовуємося після землетрусів. Добро, справедливість та любов сильніші за будь-яке зло. Всі ми в це віримо.
Співпереживання, солідарність із представниками українського народу ми відчували, мабуть, найбільше в цій префектурі. Упродовж усіх трьох днів перебування в Кумамото. Так було від найпершої зустрічі, коли колектив відділення корпорації на порозі свого офісу вітав нас синьо-жовтими прапорцями, а в залі, оформленій букетами соняшників та прапорами Японії й України, гостям розгорнули банер нашою мовою «Ласкаво просимо до Кумамото!».
 |  |  |
На пресконференції в Кумамото | Томоко розповідає про землетрус | Працівники корпорації з українськими прапорцями |
На пресконференціях, публічних заходах з участю журналістів і нашими розповідями про боротьбу України проти агресора, на офіційних і неформальних зустрічах – скрізь відчувалася підтримка позиції японського уряду, яка віддзеркалює бажання суспільства допомогти нашому народові. А ще відчувалася віра в те, що наші люди здатні здолати всі виклики й біди.
У народної дипломатії є своя перевага – людина може власним прикладом довести, що за бажання будь-які проблеми розв’яжеш. І ось один з таких прикладів.
…Пізній вечір 14 квітня й перші півтори години 16 квітня 2016 року докорінно змінили звичне життя підприємця з Кумамото Наокі Хаяші. Мало сказати, що стихія завдала збитків: його бізнес – приватне підприємство з переробки риби й виготовлення харчових продуктів – на ділі не підлягав відновленню. Стіни приміщень потріскалися, обладнання пошкоджене й засипане уламками конструкцій…
– Спочатку не міг без болю дивитися на руїни. Скільки сил, коштів, планів за лічені хвилини зійшли нанівець! – згадує наш співрозмовник. – Коли минув перший шок, почав обдумувати, що робити далі. Сидіти склавши руки не звик. Порадився з родиною, партнерами в бізнесі. Вирішили розпочати будівництво нового заводу. Для цього довелося взяти довгостроковий кредит у банку. А керівництво корпорації GREEN COOP, з якою до цього не один рік співпрацював, запропонувало надати підтримку з придбанням спеціальної технологічної лінії з переробки сухої риби. Особливість її в забезпеченні дотримання стандартів якості, за якими працює цей знаний в Японії колектив.
 |  |
Зліва Наокі Хаяші. Розмова з українським журналістом | На підприємстві Наокі Хаяші |
Українські журналісти в липні цього року мали змогу побувати на новому підприємстві Наокі Хаяші. Санітарні вимоги тут суворі до всіх, хто переступає поріг виробничого корпусу. Ще б пак: ідеться про дотримання норм виготовлення харчів! Але є тут і особливість: одна з двох технологічних ліній переробки риби працює за стандартами GREEN COOP. Вона виконує замовлення на постачання готової продукції саме в мережу корпорації.
Отож у підприємця з 10 лютого 2020 року є постійний солідний замовник, а корпорація має саме ту продукцію, на яку очікує її споживач. Основний висновок, на мою думку, в цій історії такий: лише сильні й упевнені люди в тяжкий час випробувань здатні витримати удари долі. І не просто витримати, а й вийти переможцями.
– Ми всі бачимо, як Україна дає відсіч агресору. Війна – це гірше й важче, ніж переживати наслідки землетрусів, – каже Наокі Хаяші й додає, що вірить у силу українців і їхню мужність долати труднощі. – Ваші аграрії, працівники переробних підприємств за першої ж нагоди відновлять зруйновані заводи й фабрики. Це важливо як для вас самих, так для інших народів. Україна ж була і, сподіваюся, далі буде світовою житницею.
Зі щирою вдячністю за теплі слова підтримки та віри в перемогу ми й попрощалися з успішним підприємцем і просто світлою людиною паном Хаяші з префектури Кумамото. Він представник великої дружньої нам держави, на прапорі якої – вранішнє сонце. А на прапорі України – кольори синього неба й жовтого колосся. Того живодайного хлібного колосся, якому сонячне світло й тепло – такі потрібні для життя!
 |  |
На підприємстві Наокі Хаяші | Харчова продукція підприємства |
Людмила Мех
Фото Сергія Шевченка
