- Українські аграрії виходитимуть на поля за будь-яких умов - Павло Коваль
- На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
- Павло Коваль про збільшення податків на 1га с/г земель
- Нам не потрібно зациклюватись на євроринку, але це планка стандарту - Павло Коваль
- Цьогорічна посівна буде на 25% дорожчою за минулу
Павло Коваль розповів про стан збиральної кампанії та перспективи осінньої посівної
Німецько-український агрополітичний діалог (АПД) 22 серпня провів захід «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві» щодо оцінки стану збиральної кампанії та підготовки до осіннього комплексу польових робіт.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль взяв участь як спікер заходу.
Під час своєї доповіді експерт розповів про хід жнив та перспективи осінньої посівної. Також він окреслив сучасний стан та очікування аграрного бізнесу станом на 180-й день війни.
Перш за все, Павло Коваль коротко розповів про обстановку на фронті. Адже, оперативна ситуація на фронті є важливою для проведення аналізу ринку та прогнозування показників.
Різка зміна на полі бою може докорінно змінити оцінку врожайності, зібраних площ, посівних площ тощо.
За останній місяць лінія фронту майже не посунулась, що каже про стабільність бойової обстановки: росіяни з наявними силами не можуть проникнути вглиб України.
Аналізуючи карти, Павло Коваль також зазначив, що за даними Асоціації саперів України щонайменше 82,5 тис. км2 українських земель заміновано чи забруднено боєприпасами. З них близько 4 млн га – це сільськогосподарські землі.
Тож Україна у цьому році втратила потенційний врожай не тільки із-за менших посівних площ під ярі культури, а ще й із-за знищення посівів озимих.
Окуповані території, крадіжка росією зерна старого і нового врожаю, пожежі внаслідок бойових дій і забруднення полів небезпечними речовинами – це основні причини меншого врожаю.
Крім того, міни – це ще небезпека для проведення польових робіт. На вже звільнених від ординської армії територіях українські механізатори на тракторах або комбайнах знов і знов наїжджають на міни.
За наявною інформацією, 1 рік ведення війни потребує 8 років для розмінування відповідних територій. Найбільш замінованою зі звільнених областей є Сумська, де близько 50 % земель - заміновані.
Станом на 20.08.2022 було зібрано майже 23 млн тонн ранніх зернових. Втрачені посіви ж оцінюються у 2,2 млн га, що при середній урожайності становить 8,9 млн тонн. Із цього числа втрачено 2 млн га посівів пшениці, що становить 8 млн тонн втраченого врожаю пшениці.
Зокрема, можливі втрати врожаю у Луганській області становлять приблизно 740 тис. тонн, а в Запорізькій області – 1,5 млн тонн.
Щодо стану збиральних робіт ранньої групи с/г культур, то щонайменше 15 областей вже завершили збирання, а іншим областям залишилось зібрати менш як 10 % ранніх зернових.
Лідерами по врожайності виступають західні області: Тернопільська, Волинська, Львівська. Складні кліматичні умови знову склалися у південних областях.
Зібрані площі, врожайність і валовий збір уже гарантують продовольчу безпеку та експортний потенціал. Крім того, в Україні ще залишилось до 10 млн тонн старого врожаю.
Щодо оцінки перспектив посівної озимих під урожай 2023 р., то генеральний директор Української аграрної конфедерації зазначив, що близько половини аграрних підприємств мають складнощі з матеріальним забезпеченням осінніх польових робіт.
Павло Коваль додав, що скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30 % від середніх показників минулих років.
Причинами нестачі оборотних коштів є:
нереалізована продукція минулого року через обмежений експорт;
обмеження доступу до кредитних ресурсів;
низькі внутрішні ціни на зернові та олійні культури;
зростання цін на матеріальні ресурси.
Але при цьому варто зазначити, що урядом нещодавно була анонсована нова пільгова кредитна програма для аграріїв під осінню посівну кампанію.
Якщо підбивати підсумки, то за даних умов немає загроз продовольчій безпеці Україні та світу. Крім того, «зернові коридори», тобто часткове розблокування українських морських портів і збільшення українського експорту продовольства вже вплинули на зниження світових цін. Наприклад, ціни на пшеницю після цього впади на 8 %, про що нещодавно заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Тож, продовольча безпека та світові ціни на продовольчі товари залежать від темпів експорту українського збіжжя.
Щодо українського ринку очевидно, що ціни на продукти харчування зростатимуть. Але це не проблема аграрного сектору, це комплексні проблеми макроекономічного рівня: валютний курс, інфляція, заробітна плата тощо.
Тож економічному блоку нашої держави потрібно і надалі напрацьовувати рішення задля вирішення цих складних викликів нашій економіці.
Виступ Павла Коваля можна переглянути за посиланням.
ІЦ УАК за матеріалами АПД
agroconf.org
