Український агросектор: реалії та перспективи

05 October, Розділ Новини, переглядів 619

Асоціація «Свинарі України» спільно з благодійним фондом SAVE UA та аграрними асоціаціями: Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Асоціація Виробників Молока (АВМ), разом з міжнародною асоціацією DLG ініціювали партнерську фандрайзингову кампанію в рамках найбільшої міжнародної виставки з професійного тваринництва EuroTier 2022.

Зібрані кошти підуть на реалізацію програми по відновленню українських аграрних підприємств, що постраждали від військової агресії та 100 стипендій на навчання для дітей ВПО в Українському Аграрному Ліцеї.

Про те, як аграрний сектор долає виклики сьогодення розповідав засновник фонду SAVEUA та голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

З якими викликами стикаються аграрії на 7-му місяці повномасштабної війни?

— В умовах війни сільськогосподарські підприємства в Україні за видами проблем можна розоділити на три групи: ті, що не були окуповані, деокуповані та ті, що знаходяться в окупації. Агропідприємства, які не чули гучних розривів снарядів, мають головну проблему, яка пов’язана з реалізацією продукції. Всі ми знаємо, що морські порти були закриті з початку великої війни до серпня. Весь експорт агропродукції було переспрямовано на західні кордониі, які не були готові до таких обсягів. Якщо до 24 лютого Україна вивозила щомісяця 7 млн тонн аграрної продукції, 5 млн тонн з яких морськими портами, то у березні цього року загальний експорт впав до 0,3 млн тонн. Але поступово, до серпня цю цифру вдалось збільшити до 4,5 млн тонн. Якщо «зелені коридори» продовжуватимуть працювати, ми очікуємо побачити позитивні цифри.

Проте, є й інша проблема. Блокування експорту та високі залишки, зробили ціни всередині країни нижчими за собівартість виробництва. А це ставить під загрозу проведення посівної наступного року. В аграріїв просто не буде фінансових можливостей.

Як ці проблеми можна нівелювати фермерам? Які кроки мають бути з боку держави?

— Ми сподіваємось, що ця проблема буде вирішена продовженням «Стамбульської угоди» та зерно і надалі буде виїжджати з українських портів. Також ми сподіваємось, що держава викупить у фермерів приблизно 20−30% накопиченого зерна за гідними цінами, щоб наші господарства мали гроші та продовжили посівну кампанію навесні 2023 року. Це немаленька сума, за нашими підрахунками потрібно $ 4 млрд. В умовах війни український уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби. Без допомоги наших західних партнерів ми навряд чи отримаємо названу суму, але це має статися, адже допоможе нам вижити та вийти в поля навесні.

Які загалом втрати очікує Україна в галузі рослинництва? Який обсяг урожаю, на ваш погляд, вдасться зібрати цього року?

— За нашими оцінками ми очікуємо близько 60 млн тонн. Мінагрполітики озвучує показник на рівні 68 млн тонн. Втрати, безсумнівно, великі. Але якщо порівнювати не з минулим роком, який був рекордним за всю історію незалежності України — 107 млн тонн, то цифри вже не здаються такими страшними. Адже в середньому Україна збирала близько 70 млн тонн урожаю на рік.

Щодо тваринництва, про які втрати та терміни відновлення йдеться? Адже порівняно з рослинництвом, цю сферу відновити набагато складніше.

— Поточні втрати товарного виробництва свиней оцінюються в 13−15%, тож річне виробництво свинини, імовірно, знизиться до 365−380 тис. тонн у забійному еквіваленті порівняно з 432 тис. тонн минулого року. За оцінками нашої асоціації «Свинарі України», на довоєнний рівень виробництва галузь може вийти вже через 1−2 роки. Аналогічні показники зниження ми бачимо і в молочному секторі. За оцінками Асоціації Виробників Молока (АВМ), обсяг втрат поголів'я в промисловому секторі на 1 вересня становив понад 50 тис. корів. Загальний обсяг виробництва молока за 8 місяців просів на -15% - до 5,1 млн т. Однак, попри значні втрати дійного поголів'я в промисловому секторі, виробництво молока від молочних ферм впало за 8 місяців лише на 7% (до 1,7 млн т) порівняно з аналогічною датою минулого року. Втрати в особистому селянському господарстві значно вищі - понад 18,6% (до 3,4 млн т). Однак, ми очікуємо прийнятні фінальні цифри цього року. До кінця року рівень постачання молока на переробку буде не нижче 2 млн т (минулого року 2,48 млн т), що буде достатньо для продовження роботи ринку. Все це можливо тільки за підтримки всіх галузей аграрного сектора зараз. Якщо підтримка не буде надана вчасно, ми можемо втратити весь сектор, особливо тваринницьку галузь.

Що робити зруйнованим господарствам? Можна вірити, що фіксація збитків допоможе повернути кошти за втрачене майно?

— Це один з напрямків, над яким працює ВАР разом з USAID — АГРО. У співпраці з міжнародними фахівцями в галузі права та нашими юристами ми розробили методологію фіксації збитків. Лише на рівні ВАР вже є більше 100 підприємств, які до нас звернулись і ми зараз їх супроводжуємо у цьому процесі. Після перемоги ми знаємо, що буде доступ до російських грошей, як до репараційних, буде міжнародна підтримка. Тому те, що було втрачено внаслідок бойових дій, потрібно правильно зафіксувати та юридично оформити. Ми це допомагаємо зробити. Я вірю, що тим, хто звернувся, частково або повністю збитки за втрачене майно та упущену вигоду будуть компенсовані.

Зростання тарифів на енергоносії може «добити» багато господарств в Україні. Чи зможе виправити ситуацію масове будівництво біогазових установок? Що держава має зробити для того, щоб кожен аграрій, із 2-ма тис. гектарів в обробітку, мав можливість забезпечити біогазом, біометаном себе та навколишні села?

— Кабінет Міністрів України нещодавно ухвалив постанову, якою дозволив додавати вироблений біометан у загальну газотранспортну мережу. Далі це паливо можна експортувати за кордон. Це вже пожвавило ринок, і підприємці почали пілотні проєкти по виробництву біометану для мереж із традиційним газом. Біометан для труби чи біогаз, з якого виробляють електроенергію і забезпечують світлом себе та навколишні села, справді можуть стати виходом із ситуації, яка склалась на ринку енергоносіїв. Це також може стати додатковим джерелом доходу для аграрних підприємств. Розвивати цю галузь можуть два чинники: держпідтримка та чіткі правила «гри» на цьому ринку. Першу відразу можна викреслити, бо в умовах війни держава не буде виділяти на це гроші. А ось створити прозорі та однакові, конкурентні умови для всіх, хто хоче займатись цим бізнесом, держава спроможна.

Які шляхи відновлення агросектору після перемоги ви бачите?

—Ми маємо розвивати створення доданої вартості, а цього неможливо досягти без переробних підприємств. Українські фермери вже сьогодні можуть і хочуть розпочати виробництво з доданою вартістю. Це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, на прикладі США, нам потрібно об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою. Потрібно навчитись більше виробляти на одному гектарі, ніж зараз. Для організації цих процесів в масштабах країни нам потрібні знання. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам підвищити ефективність: почати виготовляти більше продукції, використовуючи ті ж площі.

Де господарствам ще шукати підтримку?

— З перших днів повномасштабної війни ми розпочали роботу гуманітарного штабу. У нас вже є досвід в допомозі людям, підприємствам в кризових ситуаціях. Можу назвати основні періоди, це був 2014 рік на початку війни з росією, це була пандемія, і 24 лютого поточного року. Цього разу все значно масштабніше, тож я, за підтримки ВАР, АВМ, АСУ заснував потужний благодійний фонд SAVE UA. Наша основна задача — забезпечити продовольчу безпеку України. Цього неможливо досягти, якщо не підтримати зараз аграрний сектор. З перших днів повномасштабної війни ми допомагаємо аграрним підприємствам. Для цього залучаємо наших колег та бізнес із країн Європи. Спільно з USAID, Швейцарським урядом та Асоціацією виробників молока (АВМ) ми вже запустили три проєкти з підтримки аграрного сектору. У вересні до нашої ініціативи долучилася найбільша аграрна виставка Європи EuroTier 2022. Ми організували партнерську фандрайзингову кампанію. Ми вдячні, що у рамках цієї співпраці організатори виставки виділять 1 євро з кожного квитка, що піде на відновлення одразу кількох аграрних підприємств, які постраждали у війні. Також ми сподіваємося залучити додаткові фандрайзингові кошти на стенді фонду. Тож цього року, беручи участь у виставці в ролі експонента, та навіть просто ставши її гостем, можна підтримати аграрний сектор і допомогти йому прискорити темпи відновлення. Але ми також закликаємо учасників та гостей виставки донатити на підтримку українських аграріїв задля подальшого продуктивного партнерства.

Джерело: Pigua.info