- Уряд дав старт передачі меліоративних систем від Міндовкілля до сфери управління Мінагрополітики
- Закон про організації водокористувачів набув сили
- Оприлюднено функції новоствореного Державного агентства з питань меліорації
- Меліоративні системипотребують державноїуваги
- У 65 сільрад хочуть забрати зрошувальні системи
Механізми залучення коштів для будівництва або реконструкції меліоративних систем
Представники Мінагрополітики, Держрибагентства та аграрії під час zoom-наради обговорили проблемні питання щодо залучення фінансування для будівництва або реконструкції меліоративних систем.
Зокрема аграріям було презентовано покроковий алгоритм залучення фінансування для будівництва або реконструкції меліоративних систем. Такий механізм може бути застосований як для існуючих державних меліоративних систем, так і для нового будівництва.
Як це працюватиме?
Спочатку аграрій має чітко визначитись з меліоративною системою, або об’єктом, що потребує реконструкції. Після чого звернутися до Держрибагентства з відповідною потребою. Агентство на запит аграрія має надати інформацію про наявність достатньої кількості води, рекомендації та відповідні технічні умови. Потім аграрій разом з Агентством вживає заходів для розробки технічного завдання на проектування. Після чого аграрій замовляє та фінансує виготовлення проектно-кошторисної документації, на підставі якої Агентство готує документи для розгляду міжнародними донорами.
Водночас головною вимогою для інвестиційного проекту – є те, що він має бути проектом розвитку. Зокрема, має бути націлений на:
збільшення площ зрошуваних земель;
підвищення енергоефективності меліоративних систем;
зменшення водозатратності меліоративних систем, враховуючи оптимізацію систем поливів;
забезпечення споживачів водою належної якості для здійснення зрошення;
зменшення вартості подачі води на зрошення для споживачів шляхом оптимізації структури меліоративної системи, нового джерела водозабору тощо;
гарантування надійного постачання води для потреб зрошення шляхом покращення технічних характеристик джерела водозабору, його гідротехнічних споруд тощо.
Як зазначив перший заступник Голови Держрибагентства Тарас Кот, дані проекти обов’язково мають бути розроблені у повній відповідності до технічних вимог, мають реалізуватись до 3-х років (будівництво та введення в експлуатацію), вартість реалізації має бути до 20 млн євро, водночас мають бути дотримані екологічні вимоги до проектування і державна експертиза проекту є обов’язковою.
Водночас на нараді йшлося про особливо актуальне для України сьогодні енергозбереження. Наразі потужні насоси, які перекачують значні об’єми води, та ще і є морально застарілими, логічно, що споживають багато електроенергії. Враховуючи, що меліоративна інфраструктура будувалася у 50-60-х роках минулого століття і, як відомо, у ті часи про енергозбереження ніхто не дбав. Наразі, такої безгосподарності, ми собі дозволити не можемо. Тому питання впровадження заходів з енергоефективності активно розглядаються Держрибагентством. Так, аграріям було запропоновано розглянути механізми енергосервісу. Зокрема агентством може бути надано необхідну консультативну допомогу для аграріїв, які би могли виступити самими в ролі еско-компаній. При впровадженні інвестиційних проектів, застосування енергоефективних технологій дадуть змогу економити дефіцитну, як ніколи, електроенергію.
ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики
agroconf.org
