Розвиток ягідництва не зупинить ніяка війна, - фермер із Київщини

28 October, Розділ Новини, переглядів 714

Соболєв Анатолій Миколайович – фермер із Київщини з трирічним стажем. До своєї нової професії «фермерство» він пройшов довгий шлях. За його плечима – 12 років роботи в науково-дослідному інституті, він кандидат технічних наук. Після цього працював директором у низці компаній. Коли у двері постукала пенсія, зрозумів, що двері їй відкривати ще не час і вирішив зайнятися чимось новим. Була умова: справа має бути корисною, цікавою і прибутковою водночас. Вибір впав на ягідництво, а саме: на вирощування лохини. Каже, що ягода ця і смачна, і корисна.

Анатолій Миколайович переконаний, що агросектор – це найперспективніша сфера для розвитку бізнесу в Україні, і це те, що може вивести нашу країну на новий рівень. "Чотири роки тому на виставці з ягідництва в Нідерландах Україна була представлена маленьким куточком. Зате в останні роки, ті ж голландці вже приїжджають до нас, на наші заходи. Такі темпи розвитку ми задали цій галузі. І, найголовніше, що цей розвиток не зупинить ніяка війна", – вважає Анатолій.

Хоча його власний бізнес від війни, на жаль, дуже постраждав. Його господарство «МІ-АГРО» площею в 6,5 га розташоване в Бучанському районі – якраз там, де відбувалися бойові дії. "Я в грудні 2021 року вирішив, що буду розширювати свою ділянку. У 2020 році посадив 10 тисяч саджанців лохини на 4 га, хотів їх посадити й на решті землі. Підготував усі матеріали, але, на жаль, усе вщент згоріло. Якраз на моєму полі стояла військова техніка. Друзі казали, щоб кидав це діло, все згоріло, зараз війна, не час. А я відповідав: “Той що, я ж маю стратегію”. І тут якраз урядова грантова програма вчасно підвернулася, став її учасником. Маю можливість компенсувати втрачене. Орієнтуюся лише на внутрішній ринок. Не біжу за збільшенням площ, а в першу чергу хочу виростити якісну ягоду, щоб і для громади добре було. Розумію, що для когось може зараз і не час такими справами займатися. Але повірте, лякаються ті, хто багато розрахунків роблять, а працюють мало", – переконаний фермер.

Анатолію Миколайовичу допомагає у його фермерських справах дружина Наталя. Раніше вона працювала топ-менеджером у фінансових компаніях, зараз – також на пенсії. "Дуже підходяща кандидатура для моєї справи", – жартома каже він. Учасником сімейного проекту є і його син Ігор.

А от своє підприємство Анатолій назвав на честь своїх онуків Мії та Матвійка. Мріє про те, що колись передасть свою справу дітям та онукам.

«У нас така хороша земля, – каже Анатолій. – Треба працювати на ній та підіймати Україну».