- За останні два дні Україна відвантажила 136 тис. тонн української агропродукції до Африки
- Туреччина продовжить зусилля щодо подолання глобальної продовольчої кризи — Ердоган
- В ООН заявили про узгодження з Туреччиною та Україною транзиту 16 суден на понеділок, РФ поінформували
- Щотижня з України «Зерновим коридором» вивозиться майже 1 млн тонн агропродукції
- 3,1 млн тонн агропродукції експортовано з українських портів
Ситуація із зерновим коридором складна, але передбачувана, - Павло Коваль
РФія повертається до зернової угоди. Україна при підтримці Туреччини й ООН не стала зупиняти трафік суден с продовольством у Чорному морі, і москві, всього через три дня після спроби призупинити участь в угоді, довелося скасувати своє рішення.
За час дії зернової угоди Україна змогла відправити 430 кораблів та експортувати понад 10 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції. Щонайменше 256 кораблів уже прибули в порти призначення.
Майже половина всіх вантажів була відправлена до країн Європи, 40% – до країн Азії, і тільки 13% – до країн Африки.
Найбільшими покупцями українського продовольства стали: Китай, Туреччина, Іспанія, Італія та Єгипет. У ці 5 країн було поставлено понад половину всіх вантажів.
29 жовтня із-за атаки українських дронів на Севастополь росія заявила, що призупиняє свою участь у зерновій угоді, та не гарантує безпеки суднам у Чорному морі.
Спочатку ситуація була невизначеною. Компанія Ллойд перестала страхувати судна, що перевозять українське продовольство. Значно зросла ймовірність атаки на зерновий караван.
«Звісно ризики зростають, і це буде відбиватись на ціні фрахту.
Й уявіть собі ризик капітана та його команди, які йдуть у воєнній невизначеності», - прокоментував ситуацію минулого тижня генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Але експерт зауважив, що Туреччина, скоріш за все, більш посилила військові гарантії на основі останніх подій.
Були побоювання, що росія може наважитися атакувати українські кораблі, які ризикнули вийти з Одеси 31 жовтня попри попередження зі сторони москви про відсутність гарантій безпеки.
Павло Коваль зауважив, що у той момент близько двох сотень кораблів були заблоковані: частина – в Босфорі, а частина – у портах Одеси.
Але у той день вихід 12 кораблів Україна, Туреччина й ООН все ж таки погодили, і кораблі вийшли з портів ввечері.
І у підсумку, всі 12 суден без проблем добралися до Босфору, їхню безпеку забезпечила Анкара, для якої «Чорноморська зернова ініціатива» – питання престижу.
«Ну я так думаю, що там у переговорному процесі зараз саме Туреччина зіграє важливу роль, оскільки вона взяла на себе роль посередника.
Уявіть собі позицію Ердогана, який пообіцяв всьому світу продовольчу безпеку: він гарантує огляд суден у себе, проводить шляхи, контролює все – і тут путін каже: «а мы выходим в одностороннем порядке».
А Україну це не стосується, у нас з вами прямої угоди не було. Це дзеркальна угода двох майданчиків – 3 на 3.
Ми з пуйлом нічого не підписували. Хай Туреччині й ООН розповідає куди і нащо він там виходить», - зазначив генеральний директор Української аграрної конфедерації.
Однак, залишалася проблема затримки огляду кораблів, внаслідок чого, у Босфорі в черзі на вхід і вихід накопичилося понад 200 кораблів, що очікували тристоронньої перевірки суден, яку росія саботувала.
Але після цього, турецька сторона збільшила кількість команд, які перевіряють кораблі. Черга почала зменшуватись.
Зрештою, росія заявила, що відновлює повноцінну участь у зерновій угоді.
Павло Коваль зазначив, що можливо РФія намагалась використати зернову угоду, щоб всіх налякати та в черговий раз спробувати заставити Київ сісти за стіл переговорів.
Також цей крок був економічно вигідний москві. Адже новина про зупинку роботи морського зернового коридору очікувано вплинула на зростання цін на продовольство.
росія має експортувати своє зерно, урожай якого, цьогоріч для неї виявився рекордним. А торгувати з країною-вбивцею вже багато хто не хоче. Комусь заважає ускладнення торгових відносин внаслідок комплексних санкцій проти росії, а комусь важлива власна репутація та є совість: торгувати з росією у 2022 році – це, як торгувати з нацистською Німеччиною у 1939.
Хоча і тоді, деякі країни, бізнесмени та компанії не гребували цим…
«Ціни минулого тижня зростали на ринку після суботньої заяви путіна. Чикаго відкрився в понеділок з п’ятипроцентним гепом вгору на зернові, а грудневі ф’ючерси на пшеницю зросли приблизно на 20 доларів за тонну – з 305 до 324», – уточнив генеральний директор УАК.
У будь-якому випадку, координовані дії Туреччини, України й ООН продемонстрували росії, що шантаж не спрацює. І кремлю не залишалось нічого, крім як повернутись до зернової угоди, пояснив це тим, що начебто в Чорному морі були досягнуті необхідні гарантії безпеки.
ІЦ УАК за матеріалами The Insider
agroconf.org
