Україна запропонувала Туреччині та ООН розширити чорноморську угоду про експорт зерна і включити до неї більше портів і товарів, сподіваючись, що наступного тижня буде прийнято рішення про продовження угоди щонайменше на рік. Про це повідомляє Rail.insider із посиланням на ЦТС.
«Ми сподіваємося, що не пізніше наступного тижня матимемо розуміння від наших партнерів — Туреччини та ООН, і весь ринок також матиме чіткий сигнал щодо подальшого функціонування та продовження ініціативи», — сказав заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков в коментарі для Reuters у вівторок, 8 листопада.
Посадовець також проінформував, що Україна запропонувала Туреччині та ООН продовжити угоду щонайменше на один рік, а також розширити її дію на порти Миколаївської області, які до російського вторгнення забезпечували 35% українського експорту продовольства. В інтерв’ю LIGA.net Юрій Васьков повідомив: “Що стосується зацікавлених сторін, то відкриття Миколаєва для експорту зернових та добрив – гуманітарне питання, тут ми розраховуємо на підтримку ООН. Щодо розширення номенклатури вантажів – тут важлива позиція Туреччини, а вони зацікавленні, оскільки це зростання суднозаходів у Чорне море та відповідно більша кількість зборів – прямий економічний вплив на турецьку економіку”.
Українська сторона також вимагає впорядкувати обов’язковий огляд суден, які перевозять продовольство в рамках зернової ініціативи, оскільки Росія навмисне гальмує перевірки, щоб зменшити швидкість експорту.
“Ми вимагаємо впорядкувати перевірки або скасувати їх, тому що це безглуздо. Або збільшити кількість інспекційних груп”, — сказав заступник міністра. Він відзначив, що інспектори Об’єднаного центру, який курує угоду, проводили лише 12 перевірок на день, а необхідно було 25—30 перевірок.
“Коли Туреччина та ООН проводили власні інспекції, вони довели, що можна проводити понад 40 інспекцій на день. Тепер, коли Росія повернулася… ми знову маємо загалом 12 інспекцій на день, — констатував Юрій Васьков. — Вони не пояснюють (причину затримок), але і не приховують, що роблять це для того, щоб ускладнити роботу коридору”.
Зауважимо, що одними із вантажів, на які український бізнес сподівається поширити дію угоди, також є продукція гірничо-металургійного комплексу. “З погляду економіки України, відправка вантажів ГМК має такий самий ефект, як і аграрних. На експорт йде 80% ГМК-вантажів, із них понад 70% йшло через порти. Ми очікували, що з самого початку транспортний коридор буде поширюватися і на ГМК. У структурі експорту наша продукція займає понад третину, а минулого року Україна отримала за неї понад 22 млрд доларів валютної виручки”, — цитує «ЦТС» президента ОП “Укрметалургпром” Олександра Каленкова.
ІЦ УАК за матеріалами Rail.insider
agroconf.org