- ЄБРР погіршив прогноз щодо економіки України у 2023 році
- МВФ прогнозує на зростанні держборгу України у 2022 році до 86,2% ВВП
- Мінекономіки: ВВП України в І кварталі скоротився на 16%
- Український ВВП у 2021 році став рекордним
- Мінекономіки опублікувало урядовий прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки
Незважаючи на удари по енергосистемі, Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП в 2023 році на рівні 3,2%, - Денис Кудін
Через обстріли енергетичної інфраструктури України з боку рф падіння ВВП у листопаді може скласти 41%, а за підсумками року економіка скоротиться на 33,2%, але наступного року Уряд прогнозує зростання економіки. Про це розповів Перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час обговорення “Як удари по енергетиці вплинуть на курс, ВВП та інфляцію у 2023 році” від Центру економічної стратегії.
«До атак на енергетичну інфраструктуру в жовтні ми прогнозували, що падіння ВВП за підсумками року складе близько 32%. Але після масованих ударів з боку рф, ми погіршили прогноз падіння ВВП до 33,2-33,5%», - заявив Деніс Кудін.
За його словами, на наступний рік Міністерство економіки України свій прогноз поки що не змінювало – він передбачає ріст ВВП у 2023 році на рівні 3,2%, як і було закладено в бюджет. Прогноз базується на тому сценарії, що активна фаза бойових дій закінчиться влітку.
«Найбільшим ризиком на сьогодні залишається енергетична інфраструктура. Але в цілому економіка України продемонструвала дива адаптації. Адже в лютому-березні мало хто сподівався, що ми закінчимо рік з тими показниками, як зараз. Тоді всі прогнози були куди більш песимістичні», - розповів Денис Кудін.
За його словами, гарна новина в тому, що енергосистема відновлюється дуже швидкими темпами, і зараз вона за багатьма показниками відповідає жовтневим рівням.
Також підприємства добре адаптуються під нові умови планових і аварійних відключень електропостачання – багато хто з виробників переносить робочі зміни на той період, коли є електропостачання.
«Треба розуміти, що обстріли енергетичної інфраструктури з боку рф будуть мати негативний вплив і на інфляцію. Адже підприємства будуть переносити збільшення своїх витрат на споживачів. Але це короткостроковий тренд», - резюмував Денис Кудін.
Щодо курсу долару, то ми не прогнозуємо змін до кінця цього року, а у наступному році заклали в прогноз певну девальвацію національної валюти. Але тут все буде залежати від обсягів фінансової допомоги країн-партнерів та монетарної політики НБУ. Згідно з прогнозом, який закладено в Бюджет на 2023 рік, середньорічний курс долара буде складати 42,2 грн.
У Мінекономіки також прокоментували ситуацію з інфляцією. Як пояснюють в Мінекономіки, головним шоковим викликом для економіки у жовтні-листопаді була руйнація енергетичної інфраструктури, що призвела до скорочення тривалості робочого часу, ускладнення зберігання товарів та іншим негативним економічним факторам.
«Ускладнення зберігання продуктів харчування та руйнація об’єктів АПК у сфері тваринництва суттєво позначилися на прискореному зростанні цін за групою продуктів харчування, що подорожчали на 4,2% у жовтні, та на 0,5% у листопаді. Як бачимо, зараз ситуація з цінами на харчові продукти потроху стабілізується. Помітним чинником стримування інфляції залишається діяльність Уряду, який контролює ціни на послуги ЖКГ для населення», - повідомила Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Також стримуючий інфляцію вплив мала фіксація обмінного курсу гривні та зовнішні чинники: відносна стабільність цін на продовольство на світових ринках, помірний тиск з боку цін на ринку палива.
В Міністерстві економіки Україні зазначили, що такий показник споживчої інфляції виявився несподівано низьким, з огляду на попередні прогнози та руйнівну дію чинників війни, які у листопаді значно посилились.
Адже наслідки руйнації енергетичної інфраструктури з точки зору цінової динаміки збільшують вартість витрат на виробництво товарів та послуг через необхідність швидкої заміни централізованих джерел постачання енергії на локальні (переважно генератори). Крім іншого, ускладняється логістика та система збереження товарів, що швидко псуються.
З іншого боку, стійкість населення і бізнесу на мікрорівні та швидка реакція Уряду у розв'язанні проблем війни створюють підстави сподіватися, що чинник зміни вектора агресії росії в бік енергетичної інфраструктури не матиме визначального впливу на динаміку цін споживчого ринку, а шокова дельта витрат, що склалася, буде не настільки тривалою і не настільки загрозливою для подальших інфляційних процесів та економічного розвитку.
«Завдяки антикризовим діям Уряду відбулося різке зростання імпорту енергогенеруючих приладів. Отже, враховуючи поточні тенденції та здатність економіки України швидко адаптуватись до нових умов, вважаємо, що за підсумком року споживча інфляція, як ми і прогнозували, не перевищить 30%», - підсумувала Юлія Свириденко.
Нагадаємо, інфляція на споживчому ринку у листопаді 2022 р. порівняно із жовтнем 2022 р. становила 0,7%, з початку року – 25,7%.
ІЦ УАК за матеріалами Мінекономіки
agroconf.org
