Аграрний тиждень. Україна
» » Павло Коваль розповів про хід жнив слухачам Українського радіо
» » Павло Коваль розповів про хід жнив слухачам Українського радіо

    Павло Коваль розповів про хід жнив слухачам Українського радіо


    Павло Коваль розповів про хід жнив слухачам Українського радіо

    Жнива в Україні наближаються до завершення. Як відбувається відвантаження зерна у портах? Чому досі на полях Харківщини лишаються зимувати більшість урожаїв кукурудзи та соняшнику? На зв'язку на Українському радіо - Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".

    Аграрії Миколаївщини, Буковини та Одещини завершили збирання цьогорічного урожаю всіх сільськогосподарських культур. Сільгосптоваровиробники Вінниччини намолотили найбільше зерна – 3,8 млн тонн. Найвища урожайність зернових та зернобобових культур в аграріїв Хмельниччини – 68,7 ц/га. Про це повідомляють в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

    Отже, в Міністерстві аграрної політики та продовольства України зазначають, що наразі намолочено вже більш як 43 з половиною мільйони тонн зерна. І якщо говоримо про збір, то проведено на площі в майже 10 мільйонів гектарів. Але це не вся площа, це 87 відсотків. Безумовно, безпекова складова і безпековий компонент має значення.

    "Ситуація досить складна, правильно, абсолютно я згодний з усіма експертами та політиками, що це у новітній історії найскладніший рік щодо весняної посівної, щодо збирання врожаю, щодо підготовки ґрунту і посіву озимих культур. А крім війни, як ми розуміємо, основним фактором ще в нас залишаються і погодні умови, які теж досить складні в цьому році склалися. В аграрному секторі складається дуже така напружена і складна ситуація щодо посіву.

    Якщо говорити про завершення жнив, то трошечки дивно про це говорити всередині грудня. Зазвичай ми раніше про це підбиваємо підсумки. Але так склалася ситуація в цьому році, що насправді жнива по окремих культурах, особливо - по кукурудзі, ще не завершена", - зазначив Павло Коваль.

    І дійсно, якщо порівнювати цьогорічну збиральну кампанію з минулорічною, то прогрес такий: на кінець листопада 2021 року було зібрано 95% площ зернових і зернобобових, а станом кінець першої декади грудня 2022 року зібрано лише 87% площ.

    Кукурудзи зібрано найменше серед усіх культур. Можна зазначити, що кукурудзу залишали і в минулі роки на зиму, але однозначно не в таких масштабах. У 2021 році на кінець листопада було зібрано 87% площ кукурудзи, а у 2022 році - 66%. Тобто, рівно третина від усіх посівів цьогорічної кукурудзи станом на початок грудня залишається на полях.

    Однак, як пояснив Павло Коваль, у більшості аграрії це зробили обдумано. Адже ціни на послуги елеваторів (газ+електроенергія) внаслідок російської агресії значно подорожчали, і фермерам не вигідно сушити кукурудзу з 28% вологості до еталонних 14%, інакше вони зазнають збитків, або максимум - вийдуть в нуль.

    Тому значна частина фермерів прийняла рішення притримати кукурудзу з надією, що морози взимку знизять відсоток вологи у кукурудзі. Однак, це рішення також є ризиковим: у випадку, якщо буде висока вологість і постійні перепади температур, то така кукурудза може бути низької якості.

    Іншим фактором, що завадило фермерам вчасно зібрати, чи взагалі - зібрати, врожай - це заміновані сільгоспугіддя, ракетні обстріли та бойові дії.

    Крім кукурудзи незначно відстають темпи жнив по таких культурах: соняшник, соя, гречка, просо.

    Щодо валового врожаю, то очевидно, що він набагато менший цьогоріч. Деяких культур зібрано навіть удвічі менше, як, наприклад ячменю та гороху.

    Але є і такі культури, яких у 2022 році зібрали навіть більше, ніж торік - гречка, соя, ріпак.

    "Тому ми на сьогоднішній день навіть не говоримо про загрозу нашій продовольчій безпеці, адже, наприклад харчової пшениці зібрано приблизно 10 мільйонів тонн, а на внутрішній ринок потрібно 3,5-4 млн тонн.

    Навіть тільки з цьогорічним врожаєм ми вже маємо запас по деяких культурах на 2 роки. Тож, зменшення врожаю вплине тільки на експорт.

    Те саме стосується соняшникової олії та цукру", - зазначив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

    До того ж, як зазначив Павло Коваль, ми є відповідальним і стабільним експортером на великих глобальних ринках. І навіть в цих складних умовах, коли у нас були перебої, зокрема з портом Одеси після останніх бомбардувань, вже вчора було відвантажено 8 кораблів.

    А вже сьогодні, 14 грудня, з портів Великої Одеси вийшли 4 судна з 69,5 тис. тонн агропродукції для Азії

    Серед них танкери SELINA II, MED PACIFIC з 54 тис. тонн соняшникової олії для Індії.

    Наразі в портах Великої Одеси під обробкою 21 судно. На них завантажують 665,8 тис. тонн української агропродукції.

    По «зерновому коридору» рухається 1 судно під завантаження 63,5 тис. тонн агропродукції.

    В Босфорі 81 судно очікує на перевірку (61 — на вхід, 20 — на вихід). Ситуація з чергою стабільно важка — рф так само реєструє не більше 3 суден в день, при необхідних 12.

    З 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 554 судна, які експортували 13,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.

    Тому ми відновили енергетичне постачання в інфраструктуру і продовжуємо експортувати нашу продукцію.

    Наостанок експерт додав, що завдяки своєчасному реагуванню аграріїв і допомозі Мінагрополітики, в Україні зараз не відчувається гострих проблем зі зберіганням зерна: на заміну знищеним потужностям та тим, що перебувають на тимчасово окупованій території, було побудовано нові елеваторні комплекси і склади та закуплено мобільні засоби для зберігання.

    ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо

    agroconf.org





    Схожі новини
  • Буковина, Одещина та Миколаївщина завершили збирання цьогорічного урожаю
  • Жнива-2022: Найбільше зерна намолотили аграрії Вінниччини, Кіровоградщини та Дніпропетровщини
  • Аграрії Миколаївщини та Одещини завершили збирання врожаю
  • Українські аграрії завершили збір пшениці, гороху та ячменю
  • 25,3 млн тонн зернових намолотили українські аграрії

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Павло Коваль розповів про хід жнив слухачам Українського радіо


Павло Коваль розповів про хід жнив слухачам Українського радіо

Жнива в Україні наближаються до завершення. Як відбувається відвантаження зерна у портах? Чому досі на полях Харківщини лишаються зимувати більшість урожаїв кукурудзи та соняшнику? На зв'язку на Українському радіо - Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".

Аграрії Миколаївщини, Буковини та Одещини завершили збирання цьогорічного урожаю всіх сільськогосподарських культур. Сільгосптоваровиробники Вінниччини намолотили найбільше зерна – 3,8 млн тонн. Найвища урожайність зернових та зернобобових культур в аграріїв Хмельниччини – 68,7 ц/га. Про це повідомляють в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Отже, в Міністерстві аграрної політики та продовольства України зазначають, що наразі намолочено вже більш як 43 з половиною мільйони тонн зерна. І якщо говоримо про збір, то проведено на площі в майже 10 мільйонів гектарів. Але це не вся площа, це 87 відсотків. Безумовно, безпекова складова і безпековий компонент має значення.

"Ситуація досить складна, правильно, абсолютно я згодний з усіма експертами та політиками, що це у новітній історії найскладніший рік щодо весняної посівної, щодо збирання врожаю, щодо підготовки ґрунту і посіву озимих культур. А крім війни, як ми розуміємо, основним фактором ще в нас залишаються і погодні умови, які теж досить складні в цьому році склалися. В аграрному секторі складається дуже така напружена і складна ситуація щодо посіву.

Якщо говорити про завершення жнив, то трошечки дивно про це говорити всередині грудня. Зазвичай ми раніше про це підбиваємо підсумки. Але так склалася ситуація в цьому році, що насправді жнива по окремих культурах, особливо - по кукурудзі, ще не завершена", - зазначив Павло Коваль.

І дійсно, якщо порівнювати цьогорічну збиральну кампанію з минулорічною, то прогрес такий: на кінець листопада 2021 року було зібрано 95% площ зернових і зернобобових, а станом кінець першої декади грудня 2022 року зібрано лише 87% площ.

Кукурудзи зібрано найменше серед усіх культур. Можна зазначити, що кукурудзу залишали і в минулі роки на зиму, але однозначно не в таких масштабах. У 2021 році на кінець листопада було зібрано 87% площ кукурудзи, а у 2022 році - 66%. Тобто, рівно третина від усіх посівів цьогорічної кукурудзи станом на початок грудня залишається на полях.

Однак, як пояснив Павло Коваль, у більшості аграрії це зробили обдумано. Адже ціни на послуги елеваторів (газ+електроенергія) внаслідок російської агресії значно подорожчали, і фермерам не вигідно сушити кукурудзу з 28% вологості до еталонних 14%, інакше вони зазнають збитків, або максимум - вийдуть в нуль.

Тому значна частина фермерів прийняла рішення притримати кукурудзу з надією, що морози взимку знизять відсоток вологи у кукурудзі. Однак, це рішення також є ризиковим: у випадку, якщо буде висока вологість і постійні перепади температур, то така кукурудза може бути низької якості.

Іншим фактором, що завадило фермерам вчасно зібрати, чи взагалі - зібрати, врожай - це заміновані сільгоспугіддя, ракетні обстріли та бойові дії.

Крім кукурудзи незначно відстають темпи жнив по таких культурах: соняшник, соя, гречка, просо.

Щодо валового врожаю, то очевидно, що він набагато менший цьогоріч. Деяких культур зібрано навіть удвічі менше, як, наприклад ячменю та гороху.

Але є і такі культури, яких у 2022 році зібрали навіть більше, ніж торік - гречка, соя, ріпак.

"Тому ми на сьогоднішній день навіть не говоримо про загрозу нашій продовольчій безпеці, адже, наприклад харчової пшениці зібрано приблизно 10 мільйонів тонн, а на внутрішній ринок потрібно 3,5-4 млн тонн.

Навіть тільки з цьогорічним врожаєм ми вже маємо запас по деяких культурах на 2 роки. Тож, зменшення врожаю вплине тільки на експорт.

Те саме стосується соняшникової олії та цукру", - зазначив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

До того ж, як зазначив Павло Коваль, ми є відповідальним і стабільним експортером на великих глобальних ринках. І навіть в цих складних умовах, коли у нас були перебої, зокрема з портом Одеси після останніх бомбардувань, вже вчора було відвантажено 8 кораблів.

А вже сьогодні, 14 грудня, з портів Великої Одеси вийшли 4 судна з 69,5 тис. тонн агропродукції для Азії

Серед них танкери SELINA II, MED PACIFIC з 54 тис. тонн соняшникової олії для Індії.

Наразі в портах Великої Одеси під обробкою 21 судно. На них завантажують 665,8 тис. тонн української агропродукції.

По «зерновому коридору» рухається 1 судно під завантаження 63,5 тис. тонн агропродукції.

В Босфорі 81 судно очікує на перевірку (61 — на вхід, 20 — на вихід). Ситуація з чергою стабільно важка — рф так само реєструє не більше 3 суден в день, при необхідних 12.

З 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 554 судна, які експортували 13,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.

Тому ми відновили енергетичне постачання в інфраструктуру і продовжуємо експортувати нашу продукцію.

Наостанок експерт додав, що завдяки своєчасному реагуванню аграріїв і допомозі Мінагрополітики, в Україні зараз не відчувається гострих проблем зі зберіганням зерна: на заміну знищеним потужностям та тим, що перебувають на тимчасово окупованій території, було побудовано нові елеваторні комплекси і склади та закуплено мобільні засоби для зберігання.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо

agroconf.org





Схожі новини
  • Буковина, Одещина та Миколаївщина завершили збирання цьогорічного урожаю
  • Жнива-2022: Найбільше зерна намолотили аграрії Вінниччини, Кіровоградщини та Дніпропетровщини
  • Аграрії Миколаївщини та Одещини завершили збирання врожаю
  • Українські аграрії завершили збір пшениці, гороху та ячменю
  • 25,3 млн тонн зернових намолотили українські аграрії

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.