- Світовий банк: Рівень бідності в Україні зріс удесятеро через війну
- Визначено витрати на продукти харчування домогосподарств
- Українці втричі більше європейців витрачають на їжу
- Вперше за 8 років росіяни стали витрачати на їжу більше половини доходів
- Частка українських виробників на ринку дитячого харчування продовжує скорочуватися
Чи стане харчування дітей в школах найкращою інвестицією держави?
Згідно з останніми даними Держстату (3-й квартал 2021 р.) в структурі сукупних витрат українців частка витрат на харчування становила в середньому 49%, водночас в групі домогосподарств з найнижчими доходами витрати на продовольчі товари складали 61%.
До війни цей індикатор постійно зменшувався (54,6% - 2015 р.) та слугував ознакою помірного, але стабільного подолання бідності. Втім співвідношення рівнів бідності домогосподарств з дітьми та домогосподарств без дітей практично залишалося без змін — 1,5 рази. Діти й до війни були найбільш вразливою групою ризику, яка потребувала максимальної уваги при формуванні соціальної політики. А з війною життєстійкість соціально вразливих верств населення катастрофічно похитнулася. Прогнози провідних інституцій світу щодо рівня бідності в Україні вкрай невтішні. Зростання у 10 разів до кінця 2023 р. — такою, приміром, стала оцінка Світового банку, з проекцією рівня бідності на 2024 рік у 55%.
Подолання бідності, що є однією з 17 ухвалених Генеральною Асамблеєю ООН глобальних цілей сталого розвитку (ЦСР) до 2030 р., для України у зв’язку з війною стало вже нагальним питанням на порядку денному у тісному взаємозв'язку з ЦСР № 2 — «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства». Згідно з Указом Президента України (вересень 2019 р.) ЦСР є орієнтирами для розроблення програмних документів в державі.
Досягнення ЦСР 2 в Україні передбачало виконання одного із завдань — забезпечити доступність збалансованого харчування на рівні науково обґрунтованих норм для всіх верств населення, що вимірювалося 5-ма індикаторами. Лише один з цих індикаторів мав негативну динаміку — це споживання молока та молочних продуктів у розрахунку на одну особу. Так, при цільовому показнику 380 кг/рік у 2030 р., споживання молока та молочних продуктів у 2020 р. склало 201,9 кг/рік.
Не треба очікувати наступних моніторингових оглядів, щоб зрозуміти, що у зв’язку зі зростанням бідності, ситуація з доступністю харчових продуктів тваринного походження ускладниться.
Прикладом політичних рішень таких криз в повоєнній Європі стало впровадження програм «Шкільне молоко», вперше у 1945 р. у Великій Британії.
В Україні станом на 5 грудня 2022 року з 3 млн 986 тис. 116 учнів очно освіту здобувають 1 018 725 дітей, змішано — 1 179 851, решта — дистанційно.
Мільйони дітей можуть отримати від держави порцію молока чи іншого молочного продукту, якщо «Шкільне молоко» стане національною програмою.
Чому молоко визнано обов’язковою складовою здорового харчування? - Олег Швець, президент Асоціації дієтологів України
Одним з головних сучасних принципів здорового харчування — є його збалансованість. Цей принцип передбачає присутністю у щоденному наборі їжі всіх груп корисних харчових продуктів, які доповнюють одне одного власною поживною цінністю.
Рекомендації по харчуванню для дітей та дорослих в усіх країнах світу обов’язково включають до складу збалансованого набору продуктів молоко і молочні продукти. Які ж характеристики молока є підставою для його віднесення до корисних продуктів?
Поживна цінність молока і молочних продуктів є унікальною і не повторюється в інших компонентах збалансованого харчування. Білок, жир, вуглеводи, вітаміни, мінерали та мікроелементи значною мірою задовольняють потребу у цих речовинах для людей різних вікових груп.
Другою частиною аргументів на підтримку тверджень про корисність молока є результати досліджень з вивчення впливу його споживання на ризик поширених та небезпечних захворювань. Люди, які вживають молочні продукти мають нижчу ймовірність захворіти на серцево-судинні захворювання та діабет, вони мають міцніші кістки та меншу поширеність надмірної ваги й ожиріння.
Отже, молоко і молочні продукти є супутниками здорового харчування і способу життя. Промоція споживання цих продуктів є спільною задачею всіх зацікавлених сторін від виробників та медиків задля забезпечення отримання користі для якомога більшої кількості дітей, підлітків, дорослих та людей похилого віку.
Приклад ЄС — перегляд програми «Шкільне молоко, фрукти та овочі» — нові тренди та виклики: найскладніше — адміністрування програми - Ірина Висоцька, координатор компонента «Молочний сектор» швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»
«Найкраща інвестиція — інвестиція в харчування дітей в школах», — наголосив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський під час конференції «Придатна для майбутнього шкільна система ЄС», яка відбулася в Брюсселі 24 листопада 2022 року.
Даний захід є частиною публічних консультацій щодо перегляду шкільної програми ЄС із забезпечення фруктами, овочами та молоком з метою оновлення відповідного законодавчого регулювання у 2023 р. задля збільшення впливу програми на стале споживання харчових продуктів та посилення освітніх програм про здорове харчування. Примітно, що базовим чинним нормативно-правовим актом запровадження програми фруктів, овочів та молока для шкіл є Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів як схема допомоги для розповсюдження сільськогосподарських продуктів та покращення харчових звичок, включно з фінансуванням супутніх освітніх заходів (тематичні уроки та ігри, відвідування ферм, шкільних садів, дегустації та кулінарні майстер-класи). Загальний бюджет ЄС на програму в період 2017−23 рр. був встановлений на рівні приблизно 250 млн євро на навчальний рік: до 150 млн євро на фрукти та овочі та до 100 млн євро на молоко.
Єврокомісія представила під час конференції результати оціночного дослідження, консультацій з громадськістю та спеціального опитування «Євробарометр 520/2022». Споживання свіжих фруктів, овочів та молока в ЄС не відповідає міжнародним та національним рекомендаціям з харчування. З іншого боку, зростає споживання переробленої їжі, яка часто містить багато цукру, солі, жиру або добавок. Нездорове харчування разом з низькою фізичною активністю призводить до ожиріння. Саме тому ЄС вживає заходів для заохочення дітей до здорового харчування та способу життя.
Результати різних форм комунікації з громадськістю в ЄС виокреслюють чіткі тренди для подальшого розвитку шкільних програм: більше сезонних продуктів, короткі ланцюги постачання та локальні виробники, мінімальне упакування, особливо пластику, більше різноманіття смаків, органічні харчові продукти, високі екологічні стандарти та благополуччя тварин. Супутні освітні заходи мають охоплювати поруч з темами збалансованого харчування, питання зменшення харчових відходів та більше інформації про сільськогосподарське виробництво.
Інвестиції в здорове та обізнане покоління в ЄС є довгостроковими — за результатами оціночного дослідження, що охоплює 4 роки, потрібен довший час імплементації задля відчутного впливу.
Програму «Шкільне харчування» обговорювали і на конференції МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС 2022, що відбулася в Києві 30 листопада - Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України
У своїй презентації на заході Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України також згадав історію спроб налагодження постачання молока школярам. Стан здоров’я дітей викликає тривогу. Цифри свідчать, що відсоток школярів з хронічними захворюваннями зростає. Розроблена програма «Шкільне харчування» передбачає два етапи впровадження:
⁃ Щоденне забезпечення дітей в освітніх установах питним молоком;
⁃ Щоденне забезпечення дітей повноцінним збалансованим харчуванням (обідами).
Незважаючи на війну, на ті умови, в яких зараз доводиться жити і вчитися нашим дітям, молочна галузь має подбати про те, щоб перший етап програми «Шкільне молоко» розпочався вже зараз.
Подібні програми реалізуються вже 97 років у більш ніж 80 країнах світу. Схеми реалізації різні - централізовані (державні закупівлі за єдиними стандартними вимогами та з обмеженою кількістю посередників), децентралізовані (регіональне управління програмою з більшою кількістю учасників і більшими витратами, з можливістю залучати різні джерела фінансування). Може бути також і гібридна модель, коли програма реалізується в рамках національної політики та технічного регулювання регіональними органами влади, а локальні закупівлі відбуваються за чіткими правилами.
В Україні програма «Шкільне молоко», за якою діти безкоштовно отримують молоко в міських школах, діє у Харкові вже понад 10 років. Це чи не єдиний приклад впровадження подібних програм. Виробником молока «Харків дітям» є компанія «Люстдорф» - Олександр Самохвалов, генеральний директор ТОВ «Люстдорф»
Історія шкільного молока в компанії «Люстдорф» розпочалась у вересні 2009 року. Саме тоді за рішенням управління освіти Харківської міської ради ми почали відвантажувати для школярів перших класів м. Харків ультрапастеризоване молоко в упаковці Tetra Classic Aseptic з трубочкою вагою 150 г. Через рік перейшли на нову, інноваційну упаковку Tetra Brik Aseptic Edge з трубочкою вагою 200 г та з власною торговою маркою «Харків-дітям».
Індивідуальна упаковка з трубочкою, зручне зберігання продукції без холодильника та завжди стабільна висока якість молока, стала запорукою успішної співпраці. «Люстдорф» впродовж навчального року відвантажує молоко для молодших школярів м. Харків. Торік, за ініціативи управління освіти м. Харків, зробили молоко ще кориснішим для діток — додали до нього вітамін Д, якого часто не вистачає в наші похмурі дні і який дуже важливий для розвитку дітей.
Наша компанія підтримує ініціативу шкільного молока, цінує існуючу співпрацю і відкрита до розширення програми на всю Україну. Дуже сподіваємось, що невдовзі наше смачне та корисне молоко будуть споживати школярики всієї вільної та процвітаючої України.
Якість та безпечність молока — це ключове питання. Попри війну високі стандарти контролю виробничих процесів та здоров’я тварин у пріоритеті - Ярослав Кушнір, начальник управління тваринництва агропромхолдингу «Астарта-Київ»
Астарта на сьогодні найбільший промисловий виробник сирого молока. Маючи понад 24,5 тис. голів ВРХ, у своїй роботі команда тваринництва керується метою — мати стабільно якісний продукт. Наш орієнтир — не просто якість, а якість з першого разу. Основний продукт тваринництва — це молоко. Компанія виробляє його понад 300 тонн на добу.
Якість і безпечність нашої продукції має бути гарантованою. Багато зусиль докладається для впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності харчових продуктів НАССР (система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках). Якість продукції залежи ть від якості і безпечності сировини, кормів, продуктів, матеріалів, що застосовуються у виробництві. Тому так важливо позитивно впливати на ці фактори, бо це формує здоров’я тварин і якість та безпечність молока. Для цього здійснюється постійний контроль небезпечних факторів.
Чи впливає війна на якість продукції?
Звичайно, та це питання має бути найпершим у виробничому процесі. На початку війни ми робили все, щоб навіть не допустити стресу у тварин, хоч це й коштувало дорожче.
Ми продовжили стабільно працювати згідно з протоколами гігієни доїння, наші фахівці ще більш вимогливі до якості засобів гігієни, миючих засобів тощо. Контроль показників бактеріального осіменіння, вмісту соматичних клітин, контроль обігу антибіотиків не припиняється ні на один день.
Так, в умовах війни є маса викликів. Але ми маємо знаходити всі можливі та неможливі засоби, щоб їх долати, бо таким чином дбаємо про здоров’я українців, а також здоров’я та довголіття тварин.
В ланцюзі від лану до столу, ми — найперша ланка, тому не можемо допустити, щоб всі наступні ланки, (переробка, торгові мережі) маючи свої ризики і складнощі, отримували «сумнівну» сировину.
Відчуваємо свою відповідальність, працюємо сумлінно, адже усі разом ми годуємо нашу країну, наших дітей. На жаль, статистика говорить, що українці вживають нижчу кількість молока, ніж рекомендує Всесвітня організація здоров’я. В наших силах, спільно усіх дотичних інституцій, виховати культуру споживання у наших дітей, закладаючи її з дитинства. Не варто придумувати чогось нового, а взяти приклад із лагідного просування вживання молочних продуктів за допомогою програми «Шкільне молоко». Її глобальне завдання — оздоровлення дітей шкільного віку, що напряму впливає на стан здоров’я та результатів навчання дітей, розширює можливості вітчизняного виробництва молока, гарантує зменшення державних витрат в секторі охорони здоров’я. Давайте об'єднаємо зусилля для здоров’я дітей. Якість молока — Астарта гарантує.
ІЦ УАК за матеріалами НВ Бізнес
agroconf.org
