- Оцінка ризиків поширення хвороб від диких свиней
- Національне дослідження ризиків поширення хвороб свиней під час війни
- Понад 200 виробників надали інформацію про застосування антибіотиків
- Наймасштабніше дослідження застосування антибіотиків у тваринництві: робота у розпалі
- Чи є антибіотики у вітчизняній продукції тваринництва?
Національне дослідження ризиків поширення хвороб свиней під час війни: перші результати
Асоціація «Свинарі України» (АСУ) у співпраці з Департаментом сільського господарства зарубіжних країн Міністерства сільського господарства США (FAS USDA) реалізують в Україні проєкт «Забезпечення здоров'я тварин в Україні».
Найбільший напрям проєкту — дослідження з визначення ризиків поширення хвороб у ланцюзі виробництва свинини. У рамках співпраці з Держпродспоживслужбою передбачено опитування серед 550 гравців ринку (промислові ферми, домогосподарства, мисливські угіддя, територіальні органи компетентного органу, приватні ветеринари та заготівельники) з метою оцінки ризиків поширення хвороб свиней, у тому числі африканської чуми (АЧС), дотримання протоколів біобезпеки, а також практики застосування протимікробних препаратів в умовах війни.
«Наразі з 300 домогосподарств опитано третину — 100 респондентів з 9 областей України. За результатами опитування можна зробити висновок про низький рівень обізнаності щодо африканської чуми свиней (АЧС). Так, лише 23% опитаних відповіли, що ця хвороба не лікується. При цьому жоден респондент не знає симптомів АЧС. Дуже низький відсоток — 18% — заявив, що при підозрі на АЧС повідомлятиме спеціаліста ветеринарної медицини. Розуміння важливості біобезпеки також бажає кращого: лише 45% опитаних вважають, що перш ніж зайти до свиней треба вимити руки; близько 20% пораються біля свиней, не змінюючи взуття чи одягу. Цікавим є результати розуміння факторів ризику поширення хвороб: на думку лише 40% джерелом інфекції може бути корм. Значно більша кількість респондентів обрала варіант комахи і гризуни, а не свині, коли йшлося про потенційних носіїв хвороб. При цьому важливо, що 86% власників свиней, купуючи молодняк, не вважають за потрібне побачити ветеринарний документ, що підтверджує статус здоров'я тварини. Натомість покладаються на слово продавця або визначають стан здоров’я на око.»
Опитування вже на цьому етапі демонструє низький рівень розуміння, що таке антибіотики та антибіотикорезистентність. Так, тільки 15% опитаних відповіли, що антибіотики застосовують для лікування бактеріальних захворювань тварин (а не вірусних). 17% дали обрали правильне визначення терміну «антибіотикорезистентність». Решта або не знає, або вважає, що це діагноз, за якого треба застосовувати протимікробні препарати.
«Це лише перші результати, попереду ще 2/3 подібних інтерв’ю. Однак ті дані, які ми вже отримали, демонструють важливість просвітницької роботи й донесення до людей усіма можливими каналами не лише інформації щодо африканської чуми свиней, а й щодо важливості біобезпеки та антибіотикорезистентності», — додають в АСУ.[/b]
У грудні відбулася перша оцінка біобезпеки свиногосподарства на деокупованих територіях. З рішень, які варто відзначити, як кращі, — підземна галерея, що веде до виробничих приміщень з тваринами. Завдяки їй мінімізується контакт з оточенням та, відповідно, ризик занесення патогенів. В Україні таким підходом можуть похвалитися одиниці господарств. Проте в умовах війни він має переваги не лише з точки зору біобезпеки ферми, а й безпеки персоналу, перетворюючись на надійне бомбосховище.
Наразі робота за усіма напрямами проєкту продовжується, а про подальші його результати читайте у наступних номерах журналу «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест».
