Українське сільське господарство стикається з численними викликами через логістичні проблеми, окупацію та мінування значної частини території, але при цьому залишається серед світових лідерів майже через рік після російського вторгнення.
Масштабні наслідки війни для сільського господарства стали глибокими та, ймовірно, триватимуть ще кілька років, розповідає EFE Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації. Початок війни «підрізав крила» галузі, яка стрімко розвивалася останні 5-7 років: у 2021 році було зібрано рекордні 106 млн тонн.
Через рік приблизно 20% сільськогосподарських угідь перебувають під російською окупацією, потребують розмінування або рекультивації через завдані збитки.
«Найбільше постраждали деякі з найбільш розвинених сільськогосподарських районів, наприклад, північ Луганської області чи Запорізька область, де знаходиться найбільше виробництво озимої пшениці», — каже Коваль.
Збір врожаю став небезпечним, і є численні випадки руйнування сільськогосподарської техніки мінами, встановленими на полях. Крім того, тисячі спеціалістів з галузі сільського господарства призвані в армію.
Оцінки прямого фізичного збитку, заподіяного сектору, дуже різняться: від 9 до 40 мільярдів доларів (приблизно від 8,5 до 38 мільйонів євро), тоді як втрати за втрачені прибутки та ринки важко підрахувати.
Подвійний тиск на фермерів
За словами Коваля, українські фермери перебувають під подвійним тиском падіння цін на продукцію на внутрішньому ринку та стрімкого зростання цін на ресурси, необхідні для продовження операційної діяльності.
«Наприклад, тонна добрива карбаміду зараз коштує 32 тис. грн (близько 825 євро), що для багатьох фермерів непомірно дорого. Це означає, що продуктивність ґрунту в середньостроковій перспективі впаде».
Фермери також стикаються з кардинальними рішеннями щодо того, на які культури перейти, залежно від стабільності цін і логістики. Близько 30% кукурудзи залишається на полях, оскільки економічно не має сенсу збирати її, тоді як соя може стати більш популярною культурою серед фермерів.
Витрати на логістику різко зросли, подекуди в п’ять-шість разів, оскільки, наприклад, вартість доставки тонни з центру України до румунського порту Констанца зросла з 30 до 180 доларів.
Експорт
Були докладені зусилля для збільшення обсягів експорту через порти на Дунаї та через західний кордон до Європейського Союзу, де досягнуто показника 2,5 мільйона тонн на місяць. Проте чорноморські порти залишаються основним експортним маршрутом України.
«За ініціативою з експорту зерна, підтриманою ООН, експортовано 16,5 млн сільськогосподарської продукції, тоді як, наприклад, три польські порти можуть експортувати лише 8 млн тонн щорічно», — пояснює Коваль.
«Аграрії психологічно налаштовані приймати швидкі рішення в таких умовах», — говорить Коваль, який хвалить їхню роботу та наголошує на необхідності стратегічного лідерства з боку держави.
Експерт також підкреслює, що сектор продовжує відігравати ключову соціальну роль, оскільки більшість виробників змогли сплачувати орендну плату землевласникам, багато з яких проживають у сільській місцевості.
Попри війну, Україна все ще залишається сільськогосподарською державою-лідером
Незважаючи на завданий удар, Україна зберігає позиції серед інших аграрних держав світу. Наприклад, із понад двадцятьма мільйонами тонн пшениці, зібраної у 2022 році, вона наразі посідає дев’яту позицію в рейтингу найбільших виробників, випереджаючи Аргентину та Туреччину.
«Хоча пріоритетом України є забезпечення того, щоб її громадяни могли дозволити собі купити достатньо їжі, її роль як «світової житниці» також дуже важлива для мільйонів людей у всьому світі, які залежать від постійних поставок продовольства з України», — переконаний Коваль.
Він наголошує EFE, що Україна цінує допомогу, отриману з усього світу, включно з Іспанією, куди, до речі, прибули перші кораблі з українським зерном на шляху до Африки після відновлення експорту під час нинішнього російського вторгнення.
Світ має знати правду! Новина опублікована рядом іспаномовних ЗМІ:
ІЦ УАК за матеріалами EFEAGRO та Ростислава Аверчука
agroconf.org